Експерт Світового Банку Оксана Руженкова: Дачників та городників чекає повернення у 90-ті
Продуктові ціни у світі б'ють усі рекорди, і Україна не відстає. Яйця вже давно стали "золотими", овочі борщового набору рішуче вибули зі списку бюджетних продуктів, а з пучком зелені замість букету цілком можна йти в гості.
Що буде з цінами далі і які продукти можуть перейти до дефіциту? Ці питання KP.UA обговорила з експертом Світового банку Оксаною Руженковою.
Про підсумки року
- Рік тому полки супермаркетів спорожніли одного дня, і ми самі себе почали лякати дефіцитом і навіть голодом. Але ось минув рік, і нічого страшного, крім зростання цін, на продуктовому ринку не трапилося…
– Справді, цей рік ми протрималися непогано. Була проведена посівна, поля засадили зерновими, але відбулася просадка по овочах. Вперше за багато років ми зіткнулися з дефіцитом звичайнісіньких овочів, у тому числі борщового набору.
Причому при більш ніж скромному асортименті вартість овочів у сезон 2022/2023 перевищила всі розумні межі, особливо з огляду на платоспроможність споживачів, що залишилися в країні.
Причина очевидна: минулого року Україна втратила 40% промислового овочівництва: Херсонщину з її овочевим серцем - Каховкою, Запоріжжя з його теплицями у Кам'янці та Водяному, Миколаївщину, частково Одеську область. І це не могло не зашкодити заповненню овочевих прилавків - на півдні країни вирощувалося 80% цибулі, томатів, баклажанів.
У центрі та на заході України якщо й садили якісь овочі, то швидше борщовий набір. Попереду на нас чекає авітамінозна весна, поки на ринок не вийдуть супердорогі ранні тепличні овочі.
- На допомогу держави овочівникам, я так розумію, розраховувати не доводиться?
- Овочівництво ніколи не було у фаворі української влади. Держдопомогу овочівникам за 30 років вдалося отримати двічі: за часів Азарова на овочесховища та торік, коли два власники потужних тепличних комплексів руками кількох асоціацій вирішили модернізувати свої потужності. Щоправда, зробити це вони не встигли, тож допомога пролонгована.
Але овочівники через таку неувагу до себе анітрохи не сумували і навіть знаходили позитив: мовляв, менше уваги – більше шансів нормально жити та працювати.
- Цього року українці зайнялися своїми городами, як ніколи. Можливо, влада робить ставки на присадибні господарства?
- Так, констатувавши, що овочівництво в Україні ніколи не було промисловим і домогосподарства цілком можуть впоратися самі, влада минулого року роздала пожертвувані міжнародними організаціями насіння дачникам та городникам. Особисто мені це нагадало фразу із «Попелюшки» – «а троянди виростуть самі». На жаль, овочі – не казкові троянди, самі собою не виросли, на ринках і в супермаркетах не з'явилися. Дачники та городники не є професійними аграріями, тому чекати від них рекордних урожаїв та необхідного країні валу продукції не доводиться. Розкрити потенціал сучасних гібридів овочів під силу лише промисловим виробникам.
Про борщовий набір та заморожування
- Чи можна прогнозувати, що хоча б із борщовим набором проблем цього року не буде?
- Картоплі і буряка цього року було удосталь, думаю, що і в новому сезоні дефіцит тут не загрожує. Справа в тому, що техніка та обладнання для картоплі цілком придатна для роботи з буряком.
Цибулю українські представництва насіннєвих компаній вигрібають із Європи справно та методично, тому її теж буде більше.
І морква у нас буде, але сумнівної якості. Це складна в агрономічному плані культура. Щоб навчитися її вирощувати, треба набити руку – морква кущиться, закручується, підгниває. Пристосуватися та навчитися вирішувати ці проблеми у фермерів-новачків виходить, як правило, за три сезони.
- Скільки в Україні підприємств із заморожування овочів та як вони пережили воєнний рік?
- Підприємств із заморожування овочів в Україні понад двадцять, і всі вони потребують ґрунтових, а не тепличних овочів. Чесно кажучи, ці підприємства потрібно терміново рятувати, бо кілька з них у сезон-2023 уже не входять через відсутність оборотних коштів та банкрутство.
Минулого року підприємства із заморожування овочів не змогли виконати свої плани щодо заморожування, оскільки ціни на моркву, цибулю, перець так кусалися, що морозили лише ті, хто мав власну сировинну базу. Рятувалися за рахунок заморожування фруктів та ягід. Потім через перебої з електроенергією заморожування довелося вивезти та зберігати у польських холодильниках. Звідти й торгували.
Боляче, якщо ці підприємства зникнуть з економічної карти України слідом за консервними заводами, яких також було більше двадцяти і теж зникли 2014-го через нерентабельність виробництва.
Про прогнози на майбутнє
– Яким буде новий сезон?
- Сезон 2023/2024 року буде складнішим. Ціни скакатимуть вгору-вниз. Загальна тенденція – подорожчання. Дорожчають пестициди, добрива, солярка, насіння, тому цінники на ринках і супермаркетах просто не зможуть залишитися на місці.
Але загалом, гадаю, що ми станемо свідками ренесансу овочівництва. Усі, хто не зміг продати свої зернові трейдерам минулого року, звернуть увагу на овочі, тож внутрішній ринок суттєво пожвавиться. Потім, звичайно, половина новачків підуть із сектора, але ж половина залишиться!
Так що овочі будуть, але не найкращої якості. Більша частина товару буде непридатна для тривалого зберігання, але покупці за звичкою купуватимуть із запасом, викидатимуть і знову купуватимуть. Поки, нарешті, не перейдуть на європейський тип споживання: купив дві-три моркви, з'їв, потім купив ще кілька штук.
Загалом, на нас чекає час експериментів - як для фермерів, так і для споживачів.
- Які овочі можуть опинитися у дефіциті?
– За інформацією тепличних комбінатів, які спеціалізуються на вирощуванні розсади, фермери замовили мало томатів. Центральна та Західна Україна побоюються їх вирощувати: все ж таки ґрунтові помідори – досить складна культура.
Не було аншлагу при замовленні розсади кубоподібних перців та перців капію. Значить, будемо їх імпортувати чи в сезон їсти вітчизняну білозерку.
Жоден виробник не замовив розсаду савойської капусти, а українські господині вже пристосувалися робити з неї голубці. Що ж, будемо їсти традиційні голубці з білокачанної. Брюссельська та кольрабі, до речі, виробників теж не приваблюють.
Натомість, судячи зі статистики з інтернет-магазинів, що працюють у сегменті дачників та городників, приватний сектор чекає на повернення у 90-ті роки. Люди подивилися на ціни та асортименти на прилавках і вирішили подумати про самозабезпечення більш ґрунтовно. Кажуть, покупці активно беруть усе, що є, аж до квасолі, селери та редьки дайкон. Думаю, знайдуть вихід навіть ті, хто не має свого городу. В оренду землю брати, звісно, не будуть, а ось вирощувати врожай, наприклад, у родичів чи друзів на дачах – цілком.
- Наскільки реальним в Україні є дефіцит хліба?
- Нереальний. Україна завжди виробляла зерна набагато більше, ніж країні потрібно для своїх потреб – недарма ж для нас навіть за умов війни знайшлася можливість відкрити зерновий коридор.
Крім того, у 2022 році вперше за 30 років на повну потужність запрацювали борошномельні підприємства. Це борошно активно експортували виробники, осіло воно і в засіках хлібокомбінатів. Словом, запаси є.
До речі, неважко помітити, що, коли хліб подорожчав, ціни на борошно цілком стабільні. Незважаючи на це, хліб і далі продовжуватиме дорожчати, оскільки собівартість сировини все ж таки зростає. Дорожчають закваски – насамперед, через дорогу комуналку взагалі та електрику зокрема. Подорожчали яйця: курям потрібне підсвічування, вони не несуться у темряві.
Загалом подорожчання продуктів продовжиться, але важливо, що це буде викликано не дефіцитом, а саме зростанням собівартості виробництва.
- І що у такій ситуації робити споживачам?
- Готуватись. Рік простим не буде, тому ті, хто думають про розширення присадибного господарства, на правильному шляху. Це допоможе протриматися цього сезону, а економічний спад та інфляційні процеси будуть для таких заповзятливих людей менш відчутними.
