Заживемо по-новому: як навесні зміняться субсидії та тарифи
Про те, що на українців чекають великі зміни у сфері субсидування, у своєму недавньому інтерв'ю розповів заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма. За його словами, в Україні найближчим часом планують змінити механізм призначення та виплати субсидій, що, своєю чергою, спричинить зміну комунальних тарифів. Звичайно, у більшу сторону.
Великі проблеми
Проблеми нинішньої системи субсидування тісно пов'язані із замороженими тарифами. Ситуація видається безвихідною. З одного боку, в умовах війни та прогресуючого безгрошів'я піднімати комунальні тарифи було б, м'яко кажучи, невчасно.
З іншого боку, вся комунальна система вже давно тріщить по швах, а чиновники та експерти в один голос кажуть: нинішні комунальні тарифи, якими б астрономічними вони не виглядали для середньостатистичного українця, все ж таки недостатньо високі для того, щоб іменуватися ринковими. У зв'язку з цим країну повільно, але впевнено готують до думки, що після закінчення опалювального сезону тарифи зростуть.
За словами Ростислава Шурми, сьогодні напрацьовуються різні механізми вирішення проблеми субсидування, і протягом одного-двох місяців уряд озвучить свої пропозиції.
Зокрема Шурма озвучив варіант повноцінної монетизації субсидій, коли люди платять справедливу ціну, але при цьому отримують компенсацію від держави. При цьому однієї дешевої ціни для всіх не буде, оскільки не має бути так, що олігархи та самотні бабусі платять за спожиту електрику за однаковим тарифом.
Друга складова - це адресні субсидії нужденним громадянам, які стали можливими завдяки сучасним IT-технологіям. Основні вхідні, каже Шурма, такі: держава адресно допомагає пересічним громадянам, які потребують допомоги. А ті, хто може платити, повинні платити, щоб компанії продавали свої продукти за справедливою ціною і мали стимул для нарощування виробництва електроенергії, видобутку газу та нафти.
«Хто везе, на тому й їдуть»
Послухаєш українських чиновників, і складається враження, що вони чи самі нічого не пам'ятають, чи вважають, що в нас пам'яті немає. Казки про міфічне «нарощування виробництва» нам розповідають щоразу, коли підіймають тарифи. Але потім справа закінчується багатомільйонними преміями черговому «коболєву» та, наприклад, провалом програми 20/20, яка передбачала видобуток 20 млрд кубометрів газу на рік ще з 2020 року!
А ще всі вони живуть у якомусь паралельному світі, де все населення ділиться на олігархів та горезвісних «бабусь». Тобто якщо ти не бабуся на пенсії, то автоматично олігарх, а значить – плати за повною програмою!
– Наша сім'я на субсидію не подається, хоча ми вже ледве зводимо кінці з кінцями, особливо останнього року, – каже подруга. – Живемо у трикімнатній квартирі з дітьми та мамою-пенсіонеркою, лише за опалення прийшов рахунок на 2400 грн. Цього замало? Коли я читаю подібні заяви чиновників про те, що «багаті» не повинні платити за тими самими тарифами, що й «бабуся», чудово розумію, що в даному випадку «багаті» – це не список «Форбс», а ми з чоловіком! Як то кажуть, хто везе, на тому й їдуть. У нас одні друзі подалися на субсидію, другі взагалі вже кілька років за комуналку не платять – їм взагалі все одно, чи підніматимуть тарифи чи ні. У такій ситуації почуваєшся якимось лохом. Я не розумію – чого влада цим хоче домогтися? Щоб ми теж перестали платити?
Борги зростуть
Експерти практично не сумніваються, що зі зростанням тарифів до закінчення війни не чекатимуть, і вони піднімуться вже навесні. У зоні ризику – передусім тарифи на електроенергію. І тут олії у вогонь підлило свіже інтерв'ю «Апострофу» радника прем'єр-міністра України Юрія Бойка.
Радник вкотре заявив про необхідність подолання кризи в енергетиці, повідомив про те, що сьогодні тариф на електрику для побутових споживачів приблизно вчетверо нижчий від реальної ціни, і припустив: що радикальніший варіант буде зроблено, то швидше в ринок прийдуть інвестиції. Після чого майже слово в слово повторив слова Шурми – мовляв, адресні монетарні субсидії для незахищених верств населення здатні повністю нівелювати соціальну напругу.
Це дозволило ЗМІ дійти логічного висновку: тариф на електроенергію зросте вчетверо, причому вже цієї весни. Але експерти вважають, що все ж таки на такий радикальний крок влада не наважиться. Найімовірніше, на першому етапі вартість електроенергії підніметься з нинішніх 1,68 грн за кВт*годину до 2,50 грн за реального тарифу 6 грн.
Щодо опалення, то, вважають фахівці, у новому сезоні ми побачимо замість нинішніх 1654 грн за Гкал тариф близько 2,5-3 тис. грн за Гкал, при тому що «ринок» - це 3,5-4 тис. грн.
Водночас економісти одностайні: подальше підвищення тарифів призведе до ще більшого зростання боргів по комуналці, які вже сьогодні є колосальними – близько 130 млрд грн. Причому швидше за все вийде так: ті, хто платили, продовжать платити, тільки ще більше. А хто не платив, той після подорожчання послуг тим більше не платитиме.
- Очевидно, якраз цей варіант і буде реалізований, - зазначив у розмові з KP.UA енергетичний експерт Юрій Корольчук. – Мовляв, багаті заплатять більше, а бідні матимуть субсидії. Щоправда, за фактом частина "типу багатих" відпаде, і платежі знизяться. Ми всі чули заяву Бойка, що дотації з нинішніх 140 млрд грн знизять до 40 млрд. Це, звичайно, фантазії, але до 60-70 млрд цілком можуть скоротити.
До речі, експерт нагадує: у той час, як за півтора року Європа витратила 792 млрд євро на загальні компенсації своїм споживачам газу та електроенергії, в Україні нічого такого немає.
– У фінансовій міжнародній допомозі практично нічого не виділяється подібно прямих дотацій для енергетичної галузі, компенсації втрат бізнесу, – зазначає Корольчук. - Є сума допомоги, і вже з неї держава може самостійно виділяти гроші на дотації, але за фактом нічого не виділяють. Відповідно, поки що все це лягає збитками на держпідприємства – "Енергоатом", "Укргідроенерго", "Нафтогаз", "Укренерго" тощо. Тільки з енергетики та тарифів подібна дотація для України мала б скласти орієнтовно до 7-8 млрд євро, а з урахуванням підтримки енергетичних компаній - до 14-15 млрд євро.
Але повернемося до нашого питання із боргами з комуналки. Чи можна щось зробити, щоб таки спершу зменшити заборгованість, а не продовжувати витягувати останні гроші з тих, хто платить? Тут думки експертів розділилися.
Так, президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко вважає, що зі зростанням неплатежів можна впоратися, просто посиливши покарання за несплату комуналки.
У свою чергу, голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко впевнений: єдиним способом зниження тиску на гаманець платника є підписання договору реструктуризації. Щоб на підставі цього договору боржник міг розтягнути свої платежі за боргами на 3 роки. У разі відмови підписання такого договору – позбавляти субсидії.
Водночас Юрій Корольчук вважає, що нічого не вийде доти, доки українська економіка не почне зростати.
- У теорії та на практиці для початку має бути економічне зростання, - резюмував експерт. – Ось тоді і гроші у людей будуть, і платитимуть, і борги поступово погашатимуть.
