Віце-президент АУБ Галина Хейло: Якби люди знали, як працює банківська система, паніки було б менше
Банківська система України разом із усією країною переживає найважчий період в історії незалежності. Війна та пов'язані з нею «панічні атаки» не проходять для банків безболісно, адже в будь-якій незрозумілій ситуації українці забирають депозити і купують долари.
Як українські банки справляються із ситуацією на дев'ятий місяць війни? Чи можна під час війни зберігати гроші у банку? Чому українці в будь-якій незрозумілій ситуації переходять на готівку? Про це та інше «КП в Україні» поговорила з віце-президентом Асоціації українських банків Галиною Хейло.
Про роботу під час війни
- Галино, як українська банківська система живе на дев'ятий місяць війни і чи можна сказати, що вона непогано справляється?
- Безумовно, я навіть сказала б, що вона добре справляється. Свого часу було чимало нарікань на стрес-тестування банків – багато хто вважав, що відпрацьовуються надто жорсткі сценарії, яких просто не може бути. Але зараз уже всі розуміють, що жорстке тестування було банкам на користь, і зараз система повністю справляється.
До речі, був цікавий випадок. До нашої Асоціації звернулися з Асоціації банків Тайваню з проханням дати їм рекомендації, як діяти за жорстких нестандартних умов.
Тобто те, що українська банківська система справляється настільки добре, може бути прикладом, очевидно, не лише нам.
- Чи готувалися банки до аварійних відключень електрики та наскільки нинішня ситуація критична для їхньої роботи?
- Окремо до вимкнень електрики не готувались. Але згідно з банківськими нормативними документами, у кожному банку має бути складено, відпрацьовано та перевірено положення про безперебійну роботу. У ході перевірок програються різні ситуації, у тому числі і відключення електрики. І є ціла низка обов'язкових моментів: основні та резервні сервери знаходяться у різних місцях, відділення забезпечені генераторами, прописано, які робочі місця є основними, які мають працювати не менше 15 хвилин після відключення світла, щоб правильно завершити роботу.
Словом, усі нестандартні ситуації багаторазово програно та випробувано, і співробітникам банків відомо, що і в якому разі їм слід робити.
Про панічні настрої
- Ми з вами розмовляли за два дні до початку війни, і ви тоді сказали, що найбільший ризик на той момент був пов'язаний із черговою панікою, яка неминуче призводить до відтоку депозитів із банків та зростання курсу. Як ви вважаєте, Нацбанку вдалося впоратися із «панічними атаками» населення?
– Перші пару днів війни була велика паніка, яка насамперед стосувалася зняття грошей: люди намагалися максимально перейти на готівку. І їх можна зрозуміти: під час війни без готівки досить страшнувато навіть тим, хто вірить у банківську систему. Нацбанк діяв дуже професійно, вживши низку заходів, у тому числі й заборонивши фізособам купувати валюту. При цьому робота банківської системи продовжилася практично в звичайному режимі, що звело паніку нанівець.
- За час війни мені неодноразово доводилося чути, що в подібних умовах у будь-якій іншій країні Європи банківська система вже б давно впала. У чому секрет стійкості українських банків?
- Я згодна з тим, що українська банківська система справді показала себе дуже стійкою. Щодо можливого розвитку подій у Європі, то, як відомо, історія не терпить умовного способу. Я все ж таки схильна думати, що зовсім все не впало б - є механізми, щоб утримувати систему в робочому стані.
Водночас не заперечуватиму, що Україна краще за інші країни адаптована до кризових ситуацій і вміє справлятися з викликами, знаходити креативні рішення.
Дуже багато заходів було вжито заздалегідь: практично всі українські банки пройшли стрес-тести, в ході яких були розглянуті різні негативні сценарії. До них увійшли і зростання курсу, і відтік депозитів, і багато іншого. Крім того, банки були достатньо докапіталізовані, також було прийнято жорсткі, але правильні рішення, щоб не витрачати золотовалютні резерви країни.
Про кредити та депозити
– Як змінилися обсяги кредитів та депозитів в українських банках за час війни?
- Незважаючи на існуючу думку про те, що війна неодмінно призводить до серйозного відтоку депозитів, ситуація постійно змінюється. Наприклад, улітку кошти на рахунках клієнтів навіть перевищили довоєнний рівень.
Щодо кредитів, то якщо кредитний портфель фізосіб трохи знизився, порівняно з довоєнним рівнем, то кредитний портфель юросіб виріс на 7%.
Це призвело до того, що загалом кредитні операції зросли на 3%.
- Популярний вислів «війна все спише» багато хто відносить і до кредитів. Чи війна є форс-мажором, який дозволяє не віддавати кредит?
- Ні, не є. Почнемо з того, що юридично в Україні війни немає – ми запровадили військовий стан. Далі дивимося, які форс-мажори прописані у кожному конкретному договорі. Якщо війна, то, як я вже сказала, цей форс-мажор юридично не трапився. Але навіть якщо в договорі як форс-мажор зазначено військовий стан, то це лише означає, що зобов'язання не можуть бути виконані в строк. Але це зовсім не означає, що їх взагалі не треба виконувати.
- За час війни з ринку було виведено ще два банки – Мегабанк та Банк «Січ». Скільки банків залишилося в Україні і чи можна їхнє поступове зменшення трактувати як «тривожні дзвіночки»?
– На ринку залишилося 67 банків. Про «тривожні дзвіночки» не йдеться, оскільки це були невеликі банки, які займали малу частку ринку. Їхній відхід ніяк не впливає на банківську систему, яка дев'ятий місяць війни доводить нам усім, що справляється з ситуацією.
- І все ж таки питання, чи варто під час війни зберігати гроші в банку, дуже актуальне.
- А де ще їх зберігати? Забрати гроші з фінустанови можна, але що далі? Покласти під подушку або матрац - це не найкращий варіант і в мирні часи, а тим більше під час війни, коли незрозуміло, куди прилетить наступного разу і що буде знищено. Так що варіантів особливо немає.
До того ж, повернення коштів вкладникам гарантується Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.
- Це, як і раніше, виплата компенсації вкладу в межах 200 тис. грн у разі банкрутства банку?
- Ні, тут відбулися зміни. У період військового стану вклади фізосіб не обмежуються 200 тис. грн і відшкодовуються у 100%-му обсязі.
Про "подушки безпеки"
- У період криз українці завжди створюють готівкові «подушки безпеки» на випадок непередбачуваних подій. Це суто українська реакція чи подібним чином люди реагують у всьому світі?
- Думаю, що більше українська ментальність. У нас зникли гроші СРСР, потім банки лопалися, зовсім нещодавно нам довелося пережити чистку банківської системи. Тому наша генетична пам'ять недвозначно попереджує: якщо щось трапляється, треба, щоб гроші були під рукою.
У США та Європі ситуація принципово інша, там, звичайно, банкам довіряють більше. У розвинених країнах банківська система вважається непохитною та стійкою до будь-яких катаклізмів – не дивно, що люди там тримають гроші на депозитах із негативною ставкою, тобто фактично ще й платять банкам за зберігання. У Європі більш розвинена безготівкова культура платежів, хоча, звичайно, невідомо, як люди діяли б, якби вони опинилися в нашій ситуації.
- Коли ми говоримо про «подушку безпеки», виникає закономірне питання: а який її розмір? Загалом економісти говорять про щонайменше тримісячний запас витрат сім'ї, а що думаєте ви щодо цього?
– Тут все дуже індивідуально, бо кожен свою безпеку бачить по-різному. Хтось далі тижня події не розглядає, а хтось спокійно почуватиметься не менш ніж із піврічним запасом.
На жаль, сьогодні українці вже стільки пережили і стільки втратили, що, напевно, багато хто намагатиметься зробити запаси по максимуму.
- Не можу вас не запитати: який ваш прогноз щодо курсу долара?
- Я дуже не люблю відповідати на це питання з однієї простої причини: у нашій країні курс долара є не економічною величиною, а політичною. Якби у нас на курс впливали виключно економічні чинники, все було б більш-менш зрозуміло: влітку гривня зміцнюється, а ближче до зими, коли закуповують газ у сховища, починає зростати долар. Коли з купівлею валюти активізуються імпортери, гривня слабшає, а коли експортери отримують виручку – зміцнюється. Все це економічні явища, які, по-перше, більш-менш прогнозовані, по-друге, незначно впливають на курс.
Але в Україні валютний курс реагує на кожен рух та кожне слово, тим більше в умовах війни. І передбачити це неможливо, оскільки ми не знаємо, що може статися.
Про хаос і стабільність
- Підбиваючи підсумки нашої з вами розмови, можна дійти висновку, що українська банківська система непотоплювана. Спочатку – «чистка» при Гонтарєвій, в результаті якої в Україні залишилося 72 банки зі 189. Потім – коронавірус. Потім ми три місяці жили на тлі панічних і навіть істеричних новин, тепер дев'ятий місяць в умовах повномасштабної війни. Як ви вважаєте, чи підходить нашій системі афоризм «все, що нас не вбиває, робить нас сильнішими»?
– Дуже підходить. Причому цей афоризм підходить і до банківської системи, і до українських громадян – ми справді з кожним днем стаємо сильнішими.
І, до речі, хочу запевнити всіх: банківська система – це одна з найстабільніших сфер в Україні. Тут все працює як годинник, все рівно, стабільно, чітко та зарегульовано.
– Чесно кажучи, зараз це чути дуже незвично. Як же так: скрізь хаос, а в банках – порядок?
- Банківська система відрізняється від інших систем не лише в Україні, а й у будь-якій країні світу. Візьмемо для прикладу звітність. На підприємствах звітність у кращому разі подається раз на місяць, а якщо підприємство невелике – раз на квартал, а то й раз на пів року або рік. Звітність у банківській системі відправляється до НБУ щодня. Причому докладна звітність – нормативи, баланс, кредитний портфель тощо. Плюс кожна операція відбувається через фінмоніторинг.
Ви собі просто не уявляєте, наскільки у цій сфері все контролюється і який бездоганний порядок дотримується у банках. Впевнена: якби люди знали, як банківська система працює зсередини, однією причиною паніки в їхньому житті було б менше.
