Бізнес проти Гетьманцева: 5 причин, які змусили підприємців звернутися до президента
Схоже, Данило Гетьманцев таки примудрився дістати бізнес. Виявилося, що душити підприємців нескінченно не можна, і будь-якому терпінню є межа.
Днями представники українського бізнесу написали відкритого листа президенту, в якому вимагали усунути Данила Гетьманцева з посади голови податкового комітету ВР, а також з посади секретаря Національної ради з відновлення України.
Глобальна претензія до Гетьманцева полягає в тому, що його економічна політика змушує підприємців не створювати нові робочі місця, а закривати компанії.
На думку авторів листа, основний ризик для бізнесу сьогодні створено всередині країни – це економічна несвобода. У рейтингу економічних свобод Україна посідає 130-те місце, що є ілюстрацією непривабливості нашої країни для ведення бізнесу.
«Нещодавні заяви пана Гетьманцева про підвищення податків вже призвели до того, що багато підприємців відмовилися від інвестиційних проектів в Україні та переносять їх до європейських країн», - йдеться у листі.
Данило Гетьманцев відреагував на лист повідомленням у Телеграм, у якому запевнив, що є шанувальником дерегуляції, та повідомив, що готовий до діалогу.
Треба сказати, що це прозвучало непереконливо, оскільки вся діяльність Гетьманцева – від податкових перевірок під час війни до недавніх спроб взяти під контроль виробництво спирту – спрямована на регуляцію, а не на дерегуляцію бізнесу.
«КП в Україні» зібрала та систематизувала основні нарікання до чиновника, проти якого ополчилися українські підприємці.
1.Повернення податків
Податкові послаблення, прийняті у зв'язку з війною, проіснували недовго: не встигли ми на початку квітня обговорити зниження податків, як менш ніж за місяць Гетьманцев знову запланував їх підняти, зареєструвавши у ВР законопроект №7311.
Цей документ пропонує збільшити військовий збір удвічі - з 1,5 до 3% (пряме збільшення податкового навантаження), повернути платне розмитнення автомобілів на іноземній реєстрації (тут виникає резонне питання – навіщо і з якою метою вводили пільги?), повернути 20%-ний ПДВ на імпорт тим, хто перейшов на схему 2% (що робить безглуздою схему єдиного податку 2%, анонсовану президентом).
Все це робиться під приводом необхідності наповнення бюджету, але, пояснює аналітик Олексій Кущ, усі тези на кшталт «витрачати з бюджету стільки, скільки збираєш» або «що більше проблем у держбюджеті – тим вищі податки» в умовах війни невірні і призводять до поразки.
– Справа в тому, що жодних «засобів» під час війни немає, податки падають у рази, а збільшення фіскального тиску на бізнес добиває економіку швидше, ніж війна, – каже Олексій Кущ. - У воєнний час податкові надходження до бюджету завжди заміщуються міжнародною допомогою, накопиченими резервами та емісійними джерелами.
Аналітик не перший місяць говорить про те, що в умовах війни уряд заморожує виконання зобов'язань в іноземній валюті (насамперед - реструктуризує і списує держборг) і нарощує обсяг виконаних зобов'язань у національній валюті. У нас же все зовсім навпаки: Мінфін не хоче реструктуризувати зовнішній борг в іноземній валюті, витрачаючи на його погашення валютні резерви. Та ще й при цьому планує урізати соціалку.
На думку аналітика, сьогодні українському уряду замість ігор із податковими ставками потрібно зробити лише два кроки.
- Крок 1 – створити модель заміщення податкових доходів бюджету емісійними джерелами плюс міжнародна допомога.
- Крок 2 - розігнати ці ресурси за цільовими каналами підтримки малого та середнього бізнесу та населення, щоб стимулювати платоспроможний попит. І принагідно знижувати податкове навантаження на працю.
2. Перевірки бізнесу
У тому числі той же законопроект №7311 пропонує запустити перевірки бізнесу по всій території України, де не йдуть бойові дії. І це незважаючи на те, що половина бізнесу і так не працює, а друга ледве зводить кінці з кінцями.
Тобто Гетьманцеву здається, що підприємцям, які ще якимось дивом працюють, ризиків обмаль. І до ризиків воєнного часу – постійної загрози втрати виробництва через, наприклад, раптовий вибух або теракт, втрату клієнтів, партнерів, постачальників, персоналу, подорожчання палива тощо – Гетьманців запланував додати ще й ризики перевірок, у ході яких не виключаються причіпки та хабарі. Адже корупція в Україні нікуди не поділася.
3. Провал податкової амністії
12 травня на своїй сторінці у соцмережі Гетьманцев похвалився тим, як просувається податкова амністія.
«Незважаючи на війну, українці користуються правом виведення своїх активів із «тіні», - написав голова комітету. – За період дії військового стану в рамках кампанії податкової амністії нашими громадянами було задекларовано активів на суму понад 1 млрд грн, сума доходу до бюджету склала 81 млн грн».
Експерти, дивлячись на ці «досягнення», дивуються: влада серйозно пишається збором у 2,7 млн доларів? Під час запуску податкової амністії у планах було залучити до бюджету близько 1 млрд доларів, але на сьогодні не зібрано навіть 1% цієї суми. Вже ясно, що всі надії на ефективність податкової амністії можна поховати, і війна тут далеко не вирішальний фактор.
Економісти, до речі, із самого початку попереджали: автори ініціативи явно поставили віз перед конем. Спочатку потрібно усунути причини тіньової економіки в країні (неконкурентність бізнесу, високе податкове навантаження, правила гри, що постійно змінюються) і тільки потім оголошувати амністію.
4. Схеми на митниці
Ще одна претензія полягає в тому, що рішення Гетьманцева на посаді голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики ніяк не сприяють ні поліпшенню ситуації, ні зменшенню корупції в цих сферах.
«Сплата податків в Україні вимагає в 1,5 рази більше часу, ніж у середньому у світі, - йдеться у зверненні підприємців до президента. - Контрабанда, яка неможлива без крішування. А використання цифрової митниці дивним чином провалюється. Вас намагаються переконати у необхідності піднімати податки чи збільшувати частку держави в економіці, щоб збільшити обороноздатність чи турботу про громадян. Але це або свідома брехня, або фатальна помилка. Системне (а не тимчасове) зниження податків, дерегуляція, швидка приватизація (крім стратегічних підприємств), зменшення державного апарату – це прискорить економічне зростання. Отже, сумарно держава отримуватиме більше податків і бюджет буде достатнім для збільшення соціальних стандартів та спроможності держави турбуватися про громадян».
5. Втрата шансу змінити країну
На думку аналітика Данили Моніна, Гетьманцев сьогодні асоціюється із втратою шансу змінити країну. На виборах три чверті українців віддали свої голоси Зеленському, сподіваючись на перетворення в Україні, зокрема й економічні. Але за фактом вони отримали продовження попереднього курсу, закручування гайок бізнесу, щорічний виїзд мільйона громадян на заробітки та повну безнадію на майбутнє.
– Основна проблема полягає у тому, що Гетьманцева не цікавить зростання економіки, – резюмував експерт. – Глава податкового комітету вважає весь бізнес «схематозниками» та ухилистами, яких треба душити. Його мета - зібрати максимальний обсяг податків, що виливається у прагнення відібрати у бізнеса якнайбільше. Адекватна мета економічної політики – це стимулювання економічного зростання та постійне покращення добробуту громадян, але це Гетьманцеву нецікаво.
