Бірюзові компанії: працююча ідея чи данина моді
Термін «бірюзові організації» активно застосовується останні кілька років. У 2014 році автор книги «Відкриваючи організації майбутнього» Фредерік Лалу «ранжував» компанії залежно від рівня розвитку організацій. Найвищий рівень він позначив бірюзовим кольором. Teal-організації (з англ. – «бірюзові») відрізняються насамперед самоврядуванням, цілісністю та еволюційними цілями.
На думку засновника компанії Performance Managment Сергія Сарояна, розмірковуючи про черговий новомодний термін, важливо не відчувати надмірного оптимізму.
– Подібні модні ідеї, які подаються як панацея від усіх проблем, з'являються досить часто і, як правило, становлять головний інтерес для теоретиків, – зазначив експерт у коментарі «КП» в Україні». - Тим часом, практики, які бажають застосувати нові трендові ідеї, найчастіше обпалюються та повертаються до вивірених часом підходів – чітко прописаних процесів та жорсткої дисципліни.
За словами Сарояна, про те, що треба орієнтуватися на клієнта та давати своїм працівникам більше свободи дій, кажуть уже давно. Мовляв, чим цікавіше працівникам працювати, тим вищі результати вони показуватимуть. Але, міркує експерт, будь-яка людина, яка провела хоч скільки-небудь часу в колективі, розуміє, що повністю покладатися на ентузіазм і волю працівників – це надмірно оптимістичний підхід. Адже далеко не всі мають належний рівень самодисципліни і самоорганізації, не кажучи про те, що талант генерувати путящі ідеї теж присутній не у всіх. Більшість людей просто хоче просидіти в офісі певний час, не переробити та отримати зарплату. Це не добре і не погано – це просто факт.
– Наведу банальний приклад, – продовжує експерт. – Уявіть, що кожен працівник McDonald's самостійно приймає рішення щодо бургерів, виходячи зі своїх власних висновків. У цьому випадку клієнти вкрай рідко отримували б продукт звичного складу та якості, а сама компанія навряд чи змогла б досягти сьогоднішніх результатів. Подібні ідеї певною мірою можуть підійти невеликим фірмам, які мають справу з невеликою кількістю клієнтів: крафтовій бургерній (якщо ми продовжуємо тему громадського харчування), IT-розробникам, маркетологам, дизайнерам тощо.
Але, каже експерт, проблема в тому, що до подібних підходів звертаються підприємці, які бажають розширити свій бізнес, а в цьому випадку залучення до процесу всіх працівників та ослаблення контролю може лише нашкодити.
На думку Сарояна, у будь-якій компанії є група людей, які безпосередньо впливають на бізнес, і саме на них варто робити основний акцент у прийнятті рішень. Саме їх варто вчасно вислухати та прийняти їхні думки до уваги. Говорячи загалом, компанії потрібен лідер, а всі співробітники повинні діяти в рамках єдиної стратегії та боротися за клієнтів спільно.
