Як локдаун вплине на громадян, бізнес та економіку
Українські міста поступово йдуть до « червоних» зон, і в них вводять точкові локдауни. З понеділка і Київ житиме і працюватиме в умовах ковідних обмежень. «КП" в Україні» розбиралася, як карантинні заходи вплинуть на економіку, бізнес та простих громадян.
Що передбачають обмеження?
Цього року влада вирішила не запроваджувати тотальний карантин, як це робилося торік та на початку цього року. Тепер регіони самостійно вирішують, коли їм запроваджувати обмеження, спираючись на дані статистики щодо зайнятих у лікарнях ліжко-місць.
При цьому навіть самі карантинні обмеження наразі набагато м'якіші за ті, що були раніше, і в більшості випадків стосуються лише нещеплених громадян. Щоправда, з огляду на те, що повністю вакциновано в Україні всього 7,2 млн осіб із 40 млн жителів, то ковідні обмеження можуть торкнутися практично всіх жителів «червоної» зони.
З понеділка 1 листопада у Києві, який входить до «червоної» зони, передбачається, що:
- відвідувати заклади харчування, готелі, заклади соцзахисту населення, спортзали, фітнес-центри, ЦНАПи, ТРЦ можна лише з негативним ПЛР-тестом чи ковід-сертифікатом. Ця ж вимога стосується і тих, хто працює у вищезгаданих закладах, а також тих, хто має намір проводити масові заходи;
- діти та підлітки зможуть відвідувати ТРЦ лише з батьками, які щеплені або мають негативний ПЛР-тест;
- школи після канікул відновлять навчання у дистанційному режимі та працюватимуть так до покращення епідемічної ситуації;
- дитячі садки продовжать роботу з дотриманням правил «червоної» зони – за умови вакцинації 100% персоналу закладів;
- громадський транспорт працюватиме з дотриманням карантинних вимог, і користуватися ним зможуть лише вакциновані або пасажири з негативним ПЛР-тестом. Наявність цих документів вибірково перевірятимуть групи правоохоронців усередині транспорту.
Якими є збитки бізнесу?
Природно, що перші, хто постраждає у такій ситуації, це заклади сфери харчування. У регіонах, які вже оголосили карантинні обмеження, статистика така: у закладів, які працюють у «червоній» зоні, за перший тиждень роботи за новими правилами виторг просів на 34%, у регіонах з більш м'якими обмеженнями - на 22%.
Такі дані представила компанія з автоматизації кафе та ресторанів Poster на підставі дослідження, проведеного у Дніпропетровській, Запорізькій, Донецькій та Одеській областях, де вже діють обмеження «червоної» зони. В інших регіонах України, де діють інші обмеження, виторг закладів громадського харчування просів помітно менше - на 22%.
Показово, що люди не тільки рідше стали відвідувати кафе та ресторани, а й скорочувати свої витрати у них. Так, кількість транзакцій у «червоній» зоні минулого тижня впала на 30% порівняно з попереднім тижнем. У закладах в інших областях спад становив 17%. Щодо показника середнього чека, то в «червоній» зоні він скоротився на 28%, в решті областей - на 16%.
Як кажуть представники бізнес-асоціацій, для підприємців страшні не так карантинні обмеження, як невизначеність щодо дат закінчення локдауну. Це пов'язано як із персоналом, який найчастіше на час обмежень відправляють у відпустки, так і з графіком закупівель. Крім того, під час локдауну й споживачі починають підсвідомо заощаджувати - люди не знають, чи відпрацюють вони повний місяць і чи в повному обсязі отримають наступну зарплатню.
При цьому жодних компенсацій бізнесу, як це було в минулі локдауни, не передбачається. Мабуть, в уряді вирішили таким чином стимулювати населення та підприємців вакцинуватися якнайшвидше.
Як відреагує економіка?
При цьому загалом для економіки такі точкові локдауни будуть менш болючими, ніж попередні глобальні обмеження.
– Темпи зростання ВВП можуть сповільнитись, але незначно, – розповів «КП" в Україні» аналітик компанії «Центр біржових технологій» Максим Орищак. - Так, у 2020 році, коли бізнес зіткнувся з локдаунами вперше, надходження до бюджету зменшилися на 11%. Тобто вже нині в Україні бізнес та населення готові до того, що потрібно користуватися послугами доставки та купувати через інтернет. Ресторани організовують доставку додому, торгові марки різної продукції мають онлайн-магазини та доставляють товари додому, кафе можуть працювати «на виніс» або перекваліфікуватися на безконтактну доставку якихось наборів до сніданку, наприклад, у своїй локації, щоб підтримувати бізнес-активність на плаву. Тобто значного просідання ВВП у той період, коли було оголошено податкову амністію, ми не чекаємо.
За його словами, просідання за доходами можна чекати від бізнесу, який не в змозі змінитися під запити ринку.
- Вважатимемо це природним відбором бізнес-середовища, - продовжує Максим Орищак. - Решта ж, хто готовий працювати в умовах локдауну і не відчуває дискомфорту від змін, підтримуватимуть приплив коштів до держскарбниці протягом усього періоду дії локдауну. До кінця поточного року наші оцінки зростання ВВП зберігаються оптимістичні - на рівні 3,9-4%. Ми не підтримуємо настрою МВФ про те, що ВВП України становитиме лише 3,5% зростання, оскільки вважаємо, що в них надто загальна оцінка ситуації.
У фінансовому секторі через карантинні обмеження можуть зрости відсоткові ставки за кредитами. Ланцюжок тут простий - через карантин ряд позичальників прострочить платежі, що призведе до збільшення в банках кількості «поганих» кредитів, а це у свою чергу змусить фінустанови підвищувати процентні ставки.
– Банки продовжують звітувати про збільшення кредитного та процентного ризику кредитування, – повідомив голова Ради НБУ Богдан Данилишин. - Посилення кредитних ризиків може бути зумовлене поширенням в Україні захворюваності на COVID-19 та пов'язаними з цим можливими карантинними обмеженнями, які погіршуватимуть здатність позичальників обслуговувати свої позики.
Що буде із курсом гривні?
Як не дивно, але коронавірусні обмеження позитивно впливають на курс гривні. Це і зрозуміло: коли люди починають заощаджувати, то менше роблять дорогих покупок - таких як електроніка і побутова техніка. Ті, хто працюють на віддаленні, оновили свої домашні комп'ютери ще минулого року, тому експерти припускають, що попит на валюту скорочуватиметься.
Також у нинішній ситуації менше людей подорожуватиме за кордон – деякі країни вже запровадили заборону на прийом українських туристів. Тому, незважаючи на те що, згідно з економічними передумовами, гривня мала б трохи послабшати, цього може не статися.
– На міжбанку пропозиція валюти продовжує домінувати над попитом через період сплати податків, – каже керівник відділу аналітики ДК Forex Club Андрій Шевчишин. - У свою чергу імпортери не виявляють активності через епідеміологічні обмеження. На листопад ми зберігаємо девальваційні очікування, проте локдауни, що прокочуються країною, стримуватимуть покупки валюти. Прогноз курсу на листопад розглядаємо у діапазоні 26,3-27грн за долар.
