Пенсійні нововведення: держава доплатить за добровільні внески
В Україні знову заговорили про необхідність запровадження другого накопичувального рівня пенсійної системи. При цьому в уряді пропонують не підвищувати податки та внески на майбутні пенсії, а стимулювати громадян робити внески самостійно. При цьому якщо людина робитиме добровільні накопичення, то держава обіцяє за це доплачувати. «КП" в Україні» розбиралася, як працюватиме цей механізм.
Що пропонують чиновники
Накопичувальна пенсія - справа самих майбутніх пенсіонерів. Приблизно таку концепцію вирішили застосувати у Мінсоцполітики до нової моделі запровадження накопичувальних пенсій, яку вони презентували минулого тижня.
Мінсоцполітики пропонує запровадити два варіанти накопичення пенсій – обов'язковий та добровільний. За обов'язковим варіантом накопичення майбутніх пенсій податкове навантаження на працівника та роботодавця не зміниться. Але якщо людина почне робити добровільні внески, то держава стане їй за це доплачувати.
кажуть у Мінсоцполітики.
Якщо перекласти це людською мовою, то роботодавець, як і нині, платитиме як податки 22% ЄСВ із зарплат своїх найманих працівників, при цьому 1% від розміру «брудної» зарплати надходитиме на накопичувальні рахунки громадян. Наприклад, якщо ви отримуєте зарплату близько 14 тисяч гривень, то щомісяця на ваш пенсійний рахунок перераховуватимуться 140 грн.
При цьому з'явиться можливість робити добровільні внески. Якщо працівник перераховуватиме ще 1% від власної зарплати за власним бажанням, то держава за це доплачуватиме ще 1%.
– На індивідуальні рахунки людей, які не відмовилися від добровільної сплати накопичувальних внесків за власною зарплатою, держава перераховує додаткові стимулюючі внески у розмірі 1%, – пояснюють у Мінсоцполітики. - Таким чином, усі застраховані особи автоматично стають учасниками другого рівня пенсійної системи та отримують від 1 до 3% своєї заробітної плати на власні пенсійні рахунки, що відповідають їхньому вибору.
Є передбачуваний нюанс: так буде не завжди. Додаткові нарахування від держави будуть лише на першому етапі, а скільки він триватиме – невідомо.
- Людина має право у будь-який час відмовитися від сплати добровільного накопичувального внеску за власною зарплатою, - кажуть у Мінсоцполітики. - Додаткові стимулюючі внески від держави на індивідуальний рахунок такої людини у цьому випадку припиняються. Після відмови за людиною залишається право відновити сплату добровільних внесків у будь-який час за власним бажанням із поновленням сплати стимулюючого внеску від держави.
По суті, це аналог акції, яку часто оголошують у магазинах, коли вам пропонують купити два товари за ціною одного.
Ще одне цікаве нововведення може полягати в тому, що кожного працівника раз на два роки переводитимуть на добровільні внески, а якщо він не хоче в них брати участь, то йому доведеться писати заяву про відмову.
- Пропонується кожні два роки проводити повторний автозапис учасників (системи сплати пенсійних внесків. - Прим. ред.), які раніше відмовилися від сплати внесків за свій рахунок, - кажуть чиновники. – Право відмовлятися за ними зберігається. Таким чином, не відбуватиметься примус громадян до сплати накопичувальних внесків власним коштом. Натомість будуть ефективні стимули до добровільної участі людей у сплаті внесків у систему та гнучкі умови розвитку системи надалі.
Думки економістів
Загалом запропонована урядом система пенсійних накопичень може створити стимул для громадян відкладати гроші через довгострокові програми. Адже на сьогоднішній день людина і сама може вирішувати, як збирати їй на пенсію - віднести свої заощадження на депозит, купити нерухомість або вкласти в акції іноземних компаній. Але той фактор, що держава доплачуватиме 1% від його зарплати, можливо, для когось стане непоганим стимулом. Особливо якщо держава дозволить розміщувати ці кошти не лише у державних облігаціях чи державному пенсійному фонді.
– Я сподіваюся, що до обслуговування пенсійних рахунків допустять і банки, які під цю програму зроблять спеціальні «довгі» пенсійні депозити, – каже економіст Данило Монін. - За ідеєю, там мають бути відсотки вищими, ніж за звичайним депозитом. Бо це "довгі" гроші. Якщо громадяни отримають можливість вибору, де вони зможуть відкривати пенсійні рахунки, а також будь-якої миті обирати, куди перевести свої пенсійні накопичення, то вважаю такий формат запуску накопичувальної пенсійної системи цілком компромісним.
За словами експерта, щоб запустити новий механізм, доведеться вносити зміни до Податкового кодексу та закону про ЄСВ.
Серед небезпек пенсійних нововведень називають відсутність можливості інвестувати кошти в українську економіку в довгостроковій перспективі, можливу девальвацію національної валюти, а також той факт, що будь-який пенсійний фонд може просто луснути.
– Наразі ми не готові до реалізації пенсійної реформи у тому вигляді, в якому її пропонують, – каже економіст Олексій Кущ. – Економіка дуже повільно зростає, нових проектів майже немає, кредитування на нулі, капітальні інвестиції скорочуються. І вкладати нікуди, хіба що в облігації внутрішньої позики ОВДЗ та іноземні цінні папери. Але у першому випадку ваші пенсійні нагромадження підуть на корупційні схеми «на шляхах», у другому – проспонсуємо далеко не бідні економіки західних країн.
Як каже економіст, є небезпека, що держава залишить контроль за пенсійними накопиченнями лише для обраних.
– Наразі розглядається схема, що якийсь державний оператор «акредитовуватиме» при собі компанії з управління активами (ККА), яким доручать контроль за недержавними пенсійними фондами українців, – продовжує Кущ. – І більшість простих українців розподілять між ККА в «автоматичному режимі». Ці компанії запрацюють на фінансовому потоці. Вони вводитимуть усілякі комісії, за рахунок яких і добре житимуть сьогодні. А простим людям при виході на пенсію у кращому разі одноразово виплатять «накопичене», якого вистачить на якусь дрібницю на кшталт покупки фена чи телевізора.
Як приклад, Кущ наводить історію з корпоративним пенсійним фондом НБУ, в якому «випарувалися» накопичення працівників фінансового регулятора. У 2015 році відкрилася схема, за якою колишнє керівництво фонду вивело кошти на суму близько 900 млн. грн. Де гарантія, що у майбутньому такі випадки не повторяться?
Лічилка «КП»
Чи багато вдасться накопичити
Гадати, скільки вдасться накопичити громадянам за допомогою другого рівня пенсійної системи, досить складно – будь-яка криза на горизонті у 20 років може девальвувати національну валюту, та й будь-який пенсійний фонд може луснути. Але ми спробуємо таки оцінити нову ініціативу держави і порахуємо, скільки коштів вдасться накопичити, якщо людина погодиться з пропозицією накопичувати за новою схемою.
Отже, припустимо, ми маємо середньостатистичного громадянина із середньою «брудною» зарплатою 14 тисяч грн, якому до пенсії залишилося 20 років. Наразі недержавні пенсійні фонди в середньому забезпечують прибутковість за вкладами своїх клієнтів близько 11% річних, тобто на рівні інфляції. Тому припустимо, що увесь цей час гроші, які людина відкладатиме на пенсійний рахунок, не приноситимуть якихось додаткових «баришів», але будуть захищені від інфляції - тобто відкладені сьогодні 100 грн і через двадцять років за купівельною спроможністю відповідатимуть цій же сумі.
Тоді людина із середньою зарплатою, яка також зростатиме на рівні інфляції, якщо скористається лише обов'язковою пенсійною програмою, то за 20 років відкладе: 14 000х0,01х12Х20=33 600 грн.
Якщо ж людина скористається добровільною програмою і додатково відкладатиме 1%, а ще 1% їй продовжить доплачувати держава, то через 20 років вона отримає:
14 000х0,03х12х20 = 100 800 грн.
Не можна сказати, що якась із цих сум зможе забезпечити гідну старість, але другий варіант виглядає куди привабливішим. Але тільки в тому випадку, якщо можлива девальвація або банкрутство фонду в якийсь момент не обнулять всі ваші пенсійні накопичення.
