• Головна
• Економіка

Фото: Поліщук Максим/УНІАН

Народні обранці проголосували за проект бюджету-2022 в першому читанні. І це незважаючи на те, що документ після змін, запропонованих профільним комітетом, вони побачили напередодні і голосували за нього, практично не вникаючи в подробиці. Адже монобільшість поспішала зробити це до 20 жовтня - згідно з графіком бюджетного процесу крайнього терміну, коли документ має бути проголосований в першому читанні.

І ось результат: експерти критикують головний кошторис країни через те, що він базується на застарілих макропрогнозах, і до другого читання його, швидше за все, будуть суттєво коригувати.

За що проголосували

У загальному і цілому проект бюджету на 2022 рік, за який проголосували 264 депутати, мало чим відрізняється від документа, який уряд вніс до парламенту в середині вересня.

Зростання економіки очікується на рівні 3,8%. На обслуговування держборгу закладено 181,4 млрд грн, погашення - 393,3 млрд грн. Середньомісячна зарплата складе 15 300 грн. Споживча інфляція досягне 6,2%. Середньорічний курс закладають на рівні 28,6 грн за долар.

Міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що цей проект був узгоджений з місією МВФ, яка днями закінчила свою віртуальну роботу в Україні, і що в документі «передбачено достатньо коштів для фінансування всіх пріоритетних потреб держави в рамках чинного податкового законодавства».

Косметичні зміни

Депутати кажуть, що після розгляду в профільному комітеті, уряду рекомендували внести в документ ряд змін.

- Запропоновано 3,3 млрд грн перекинути зі статті витрат на «оновлення рухомого складу для перевезення пасажирів і модернізації залізничної інфраструктури» на «заходи щодо забезпечення безпеки дорожнього руху», - говорить нардеп Ярослав Железняк. - Передбачається отримати додаткові 6,5 млрд грн надходжень від ПДВ з імпортних товарів. Цікаво, що додаткові надходження від закону про олігархів або законопроекту №5600 поки так ніхто і не наважився внести в проект бюджету.

За його словами, передбачається додатково виділити кошти на такі програми:

• 1 млрд грн. - на заходи з боротьби з COVID-19 в закладах загальної середньої освіти;
• 1 млрд - на поліпшення якості питної води;
• 2,2 млрд грн - на розвиток аеропортної інфраструктури;
• 1 млрд грн - на субвенцію місцевим бюджетам на реалізацію інфраструктурних проектів та розвиток об'єктів соціально-культурної сфери;
• 6 млрд грн хочуть спрямувати на соціально-економічні програми, при цьому гроші хочуть забрати з Державного фонду регіонального розвитку.
• Для розподілу коштів за рядом освітніх програм передбачається створити комісію депутатів, - продовжує Железняк. - Для розподілу грошей за соціально-економічними програмами буде створена робоча група.

За його словами, якщо порівнювати зі змінами, які були до першого читання в минулі роки, то на цей раз депутати представили зовсім мало змін.

Чим незадоволені експерти

Як і місяць тому, основні претензії до документа полягають в тому, що розроблений він на застарілій макроекономічній моделі. Хоча державні чиновники, навпаки, цей факт вважають плюсом для проекту бюджету. Так, голова Рахункової палати Валерій Пацкан похвалив уряд, який спочатку прийняв бюджетну декларацію на три роки, а потім на підставі цих даних підготував проект бюджету на 2022 рік, який відповідає показникам і цілям, зазначеним у цій самій декларації.

За словами експерта, надто мало коштів уряд планує виділити на забезпечення енергоефективності будівель як комунальної власності, так і багатоквартирних будинків населення. Особливо важливо це на тлі нинішньої енергетичної кризи, яка спостерігається в Європі і відгомони її вже помітні в Україні.

- На мій погляд, уряду варто було б в пріоритеті збільшувати витрати на поліпшення енергоефективності будівель бюджетних установ, а також на компенсацію населенню за програмами поліпшення енергоефективності багатоквартирних будинків, - продовжує Кушнірук. - Тільки за рахунок цього наша країна могла б за кілька років знизити споживання газу на 3 млрд кубометрів на рік. Крім того, уряд обіцяв почати підвищувати прожитковий мінімум до реальних показників, але в нинішньому проекті бюджету немає навіть натяку на будь-які кроки в цьому напрямку.

Соціальні норми будуть підвищувати по-старому

На соціальних показниках, які закладені в бюджет, хочеться зупинитися окремо. Адже навіть в уряді визнають, що нинішня модель визначення розміру прожиткового мінімуму і соціальних виплат, які до нього прив'язані, давним-давно застаріли. Тим більше, що законопроект про новий спосіб формування прожиткового мінімуму вже навіть прийнятий в першому читанні. Цей документ пропонує встановлювати прожитковий мінімум у відсотковому співвідношенні до середньомісячної зарплати в Україні за рік, що передує року формування бюджету на наступні 12 місяців, з урахуванням прогнозного рівня інфляції поточного року. Депутати хотіли, щоб він становив не менше ніж 40% від середньої зарплати в 2021-м, а потім щорічно цей показник мав би підвищуватися на 1 п.п. і до 2031 року міг би досягти 50%.

Але в нинішній проект бюджету заклали зростання прожиткового мінімуму за тією ж моделлю, що і в усі попередні роки. Передбачається, що цей показник виросте на 8,1%, що повинно компенсувати втрати від інфляції. У наступному році цей показник буде збільшуватися традиційно двічі - влітку і взимку:

• прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня складе 2481 грн, з 1 липня - 2600 грн, з 1 грудня - 2684 грн;
• прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років: з 1 січня складе 2100 грн, з 1 липня - 2201 грн, з 1 грудня - 2 272 грн;
• прожитковий мінімум для дітей у віці від 6 до 18 років: з 1 січня складе 2618 грн, з 1 липня - 2744 грн, з 1 грудня - 2833 грн;
• прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 1934 грн, з 1 липня - 2027 грн, з 1 грудня - 2093 грн.

Що стосується мінімальної зарплати, то в наступному році не передбачається її різке підвищення. Мінімалка зросте в кінці цього року до 6500 грн на місяць і буде такою до жовтня 2022 року. Тільки тоді її підвищать на символічні 200 грн - до 6700 грн.