Отак працюєш, працюєш, працюєш і мрієш, як свого часу народний артист Павло Зібров, мати пенсію в 30 тисяч – а не тут-то було.
Інший народний артист України Іван Попович на життя не бідкається, каже, може сам заробити на сім’ю своєю працею. Але згадує, як видатний оперний співак Дмитро Гнатюк запитував, чи є можливість виступити на його концертах, бо не мав чим заплатити за світло та газ.
Які пенсії заробили наші артисти – в історіях Коротко про.
Іво Бобул не вважає себе заможною людиною, але й не пригадує, коли востаннє був зовсім без грошей.
- Я нормальна, середня людина. Хоча можна було би сказати, що такі співаки в інших країнах - вони вже дуже заможні давно. У нас просто ніколи не цінували таланти... Не кажи за пенсію, мені стидно. П’ять тисяч гривень - це пенсія для мене?! За все, що я зробив - п'ять тисяч пенсія в мене, - поділився 71-річний народний артист України в інтерв’ю «Слава+».
На питання, скільки грошей йому було би достатньо для нормального життя, Іво Васильович відповів: 5 тисяч умовних одиниць в місяць - це було би нормально. Іноді, за його словами, йому вдається заробити й більше.
- Кожна людина залежить від грошей. Гроші – це свобода. Немає грошей – з тобою ніхто говорити не буде, - вважає співак.
Павло Зібров зізнався, що нині отримує пенсію у розмірі 8,3 тисячі гривень. Пенсійні виплати співаку нараховуються за вислугою років, також він має надбавку за звання народного артиста України, учасника бойових дій в Афганістані та грамоти «За заслугу».
- У нас, чесно кажучи, пенсії такі убогі… Ми за кордоном поїздили і бачили, як у них на круїзні лайнери йдуть пенсіонери. Я ж теж начебто пенсіонер. У мене є книжечка. Починали з дуже смішної суми. Зараз уже підняли. Починалося з 2500 грн, потім було 4000 з чимось, а зараз вже 8300. Більш-менш. Порівняно з 2800-3000, то я багата людина. Притому, що я ще можу заробити концертами чи викладати (Павло Миколайович викладає та очолює кафедру в Київському університеті культури і мистецтв. – Авт.). Так що нормально, не плачуся. Хоча деякі думають: народний артист… Я теж був наївним років 15-20 тому, коли казали: ти ж народний артист, професор, от вийдеш на пенсію! Думав, десь тисяч 30, 40 буде, може, навіть 50, - розповів 67-річний артист у проєкті «Планетарій».
Однак, як зізнається, Зібров, він би не сидів удома.
- Я б все одно хотів жити і за 100 тисяч, і за 200, тому працював би. Ну куди сидіти! У мене стільки енергії, дурі ще в голові, стільки всього! То як сидіти на троні і казати: я ж народний артист! У мене ще стільки планів! – додав він.
Алла Кудлай відмовилася назвати розмір своєї пенсії, зазначивши, що їй соромно про це говорити.
- За радянських часів ставка була 12,50. Ось що хочеш, те й роби. 10 концертів відпрацювала – 120 рублів отримала. У 1991 році ніхто не піднімав тему авторських заробітків. Хоча я дуже надіялася, що мої колеги, які прийшли у Верховну Раду, піднімуть це питання. Не підняли. Про пенсію свою я вже мовчу. Мені стидно про це казати, я почервонію, - розповіла 69-річна артистка в інтерв’ю Rostyslove Production.
Іван Попович поділився, що він та Василь Зінкевич отримують пенсію у 5 тисяч гривень. Попри те, що у Зінкевича є не тільки звання народного артиста, а ще й Шевченківська премія та звання Героя України.
- Наскільки мені відомо, у Міністерстві культури чималі зарплати, не такі, як у нас пенсії з Василем Зінкевичем – по 5 тисяч гривень на місяць. Я думав, він отримує більше, бо він має Шевченківську премію, окрім звання народного артиста, і Героя України, якого йому ще Віктор Ющенко присвоїв.
Мені цих грошей вистачає заправити машину і доїхати із Закарпаття до Києва, і по дорозі чаю випити, бо на «поїсти» вже не вистачить. Василь Зінкевич мені розказував, що він був у Кабінеті міністрів, розповів там, що свого часу приносив філармонії мільйони, то, мовляв, що ж це за несправедливість і на що ж йому жити? Знаєте, що він почув у відповідь? «На жаль, ми вам нічим не можемо зарадити: у вас була ставка». Тоді ж, у совєцькі часи, я в мюзикхолі отримував 250 рублів, стільки ж і Василько у філармонії. Уряд від цього відштовхується, коли нараховує пенсію, - розповів 75-річний народний артист в інтерв’ю виданню «Главком».
Попович не вважає себе бідним чоловіком. Каже, що може заробити копійку, щоб сім'ю прогодувати, бо співає, але не у всіх є така можливість.
- Особливо важко театральним народним артистам – ледь складають копійку до копійки. Я вважаю, у першу чергу це через те, що у нас дуже знецінилося звання народного артиста. Я пригадую, коли я був ще студентом консерваторії і отримував запрошення у Палац «Україна», то на Анатолія Солов’яненка, Дмитра Гнатюка, Анатолія Мокренка дивився, як на богів. Гнатюк двічі знімався в моїй програмі «На гостину до Івана Поповича». Я зняв дві програми про нього, а коли він помер, я звернувся до Національної телекомпанії із пропозицією: покажіть ці програми. Вони відповіли: ми дали у новинах про те, що помер Гнатюк, і все, - продовжує Попович. - Знаєте, один раз було навіть таке, що Дмитро Гнатюк мені зателефонував і питав, чи немає можливості виступити на моїх концертах, бо нема чим навіть за світло і газ заплатити. Це реальні історії. Можливо, президент про них не знає. Можновладці зайняті іншими справами, особливо під час війни: ясно, що Зеленський не буде займатися зараз культурою. Але ж артисти теж переймаються війною. Ми їздимо на передову з концертами: я був і в Донецькій області, і в Луганській, Запорізькій. Павло Зібров десь виступав перед військовими дівчатами на 8 березня, Іринка Федишин теж їздить. Я читав, що вона багато назбирала грошей на концертах у Європі, потім машини для військових на них закуповувала. Я військовим передав мій улюблений джип.
Іван Попович каже, що пенсії вистачає заправити машину і доїхати із Закарпаття до Києва. Фото: Facebook/Іван Попович