Український борщ внесений до Списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. І неважливо, скільки рецептів цієї чудової страви створено в Україні за віки, - всі вони тепер символічно перебувають під охороною.
Прокоментувати подію ми попросили відомого шеф-кухаря й телеведучого Євгена Клопотенка, який був ініціатором включення українського борщу до світової спадщини і подарував гурманам багато секретів його приготування.
- Євгене, як ви зустріли цю новину?
- Знаєте, я плакав. Я дванадцять днів був за кордоном, зараз прилетів до Польщі і через три години буду в Києві. Але новину встиг побачити. У мене просто шквал емоцій. Це набагато більше, ніж просто борщ. Це визнання української гастрономії, це визнання, що ми маємо свою - українську - гастрономічну культуру.
Я не можу говорити, що це як Томос, це було б неправильно. Тому що Томос про релігію. Але національна кухня теж певною мірою релігія. З погляду ідентичності сьогоднішня подія – брила, яка свідчить, що ми маємо своє, споконвічне, те, за що боремося. Адже одна з причин цієї війни полягає у тому, що ми шукаємо своє, національне, а нас цього намагаються позбавити. І тут - така перемога!
Слідом за борщем тепер набудуть популярності й інші українські страви, - упевнений кулінар. Фото: Прес-служба Євгена Клопотенка
Ця перемога мала відбутися пізніше, але ЮНЕСКО зібрало позачергове засідання Міжурядового комітету з охорони нематеріальної культурної спадщини, і за борщ проголосували.
- Які ще українські страви могли б бути включені до спадщини ЮНЕСКО?
- У спадщині ЮНЕСКО зовсім небагато кулінарних пам'яток. Є хумус, неаполітанська піца та французька гастрономія. Тепер ось наш борщ. Більше від України вносити не можна і не треба.
Інші наші улюблені страви набудуть популярності слідом за борщем. Всі знатимуть, що є українська кухня, і нею будуть цікавитися, шукатимуть рецепти.
- Чи правда, що «російського борщу» немає і не може бути?
- Правда. Фактично його можна приготувати, рецепти у відкритому доступі. Але привласнити наш борщ не можна. Це так само, як зробити «російську піцу». Можна замісити тісто, щось на нього покласти, а вийде дурна гра.
У Росії, як і в усьому світі, готують український борщ, а як вони його називають – це тепер не наші проблеми.