Навіть якщо хтось вважає День святого Валентина комерційним святом, все одно це гарна нагода піддатися романтиці та почуттям. А якщо ви не прихильник цієї дати, то кохання можна виражати у всі інші 364 дні року.
Ми згадали з нашими зірками їхні найзнаковіші, найнезвичайніші, веселі або дуже романтичні історії. Можливо, вони і вас надихнуть на любовні подвиги.
- Хочу почати з досить прикольної, на мою думку, історії, - каже нам Анатолій Анатоліч, ведучий «Ранку з Україною» на каналі «Україна». - Коли ми тільки-но познайомилися з Юлою, я запросив її на перше побачення до ресторану, і там мене вразив цікавий факт. Замість того щоб замовити собі якусь незвичну чи екзотичну їжу, Юла замовила борщ. Запам'ятав це назавжди. Коли вона їла, я дивився на неї і точно розумів, що вона не така, як усі. Мабуть, тоді я закохався.
Ще одна історія, яку згадує Анатоліч, – це відвідування колишньої в'язниці суворого режиму «Алькатрас». Незвичайне місце побачення для двох, але вони із дружиною залишилися під враженнями.
- Кілька років тому з Юлою вирішили подивитися документальний фільм про найнебезпечнішу та найнезвичайнішу в'язницю, з якої неможливо втекти, – «Алькатрас», - продовжує телеведучий. - Юлу так вразив цей фільм, що ми його довго обговорювали. Наразі «Алькатрас» – просто цікаве місце для екскурсій, а не в'язниця, і туди безперешкодно пускають туристів. Тому, недовго думаючи, я купив квитки до Сан-Франциско - звідти можна дістатися острова Алькатрас. Чесно кажучи, вражені ми були обоє. Потрапили на аудіоекскурсію, яка починалася ще на кораблі, що курсує від Сан-Франциско до острова. Ми одразу занурилися в ті часи і відчули атмосферу, яка там панувала раніше. Зійшовши на острів, отримали інший комплект навушників і наступні півтори години повністю прожили у світі того часу. Пройшли всю в'язницю і почули багато цікавих історій про найжорстокіших злочинців, які потрапили сюди на довічне ув'язнення. Також у процесі екскурсії в навушниках було чути голоси ув'язнених, і це ще більше захоплювало та занурювало в атмосферу того часу. Такий сюрприз сподобався не лише Юлі, а й мені.
Більше того, Анатолій із Юлою вирішили відвідати цю в'язницю ще раз, але вже зі своїми дітьми. Алісі було сім років, а Лолі – шість, коли вони вперше побували в «Алькатрасі».
Прем'єр балету Олександр Стоянов згадує, як вони з дружиною Катериною Кухар заблукали в Китаї, і вважає цю прогулянку однією з найяскравіших вражень.
- Якось ми заблукали у Китаї. Вийшли з готелю, поїхали гуляти та забули назву нашого готелю, – усміхається Олександр Стоянов. - Зима, довгоочікуваний вихідний день після 10 вистав поспіль. Вирішили вибратися до центру міста, познайомитись ближче з культурою та щось купити. Позитивні емоції зашкалюють, магазини, ресторани, нова і зовсім інша культура… Настає час повертатися – але де там! Ми навіть приблизно не уявляли, де наш готель і як він називається. Вивісок 15 років тому англійською в Китаї майже не було.
Спочатку ми намагалися згадати дорогу, гуляючи китайськими вулицями. Через кілька годин безрезультатних прогулянок серед ієрогліфів ми вирішили взяти таксі та продовжити пошуки у комфорті та теплі, оскільки був січень. Знайомі місця ми побачили лише через півтори години їзди на автомобілі. До речі, таксі нам обійшлося всього в 33 юаня. Боюся помилитись, але на той час це було близько 5 доларів. Досі згадуємо з Катею цю кумедну історію, наш незворушний спокій і позитив: ніхто не намагався когось звинуватити в тому, що трапилося, ми разом шукали вихід із ситуації.
Олександр Стоянов та Катерина Кухар будь-яку ситуацію здатні перевернути на свою користь. Фото: Прес-служба Олександра Стоянова
Своєю незвичайною романтичною пригодою Арсен Мірзоян називає поїздку з дружиною Тонею Матвієнко до Бердянська.
– Тоня ніколи не бачила Азовського моря. Я подумав, що Кирилівка – це дуже суворе місце для новачків, тож обрав Бердянськ, – розповідає «КП" в Україні» музикант. - Захід сонця під пиво та азовські креветки, а потім – колесо огляду. Романтика, коли Тоня лежала на підлозі люльки, кабіною назвати це складно, і кричала на всю набережну. Бажання висловила сама, але попередила, що боїться висоти. Я сказав: не бійся, мала, я поряд. І закривав Тоню своїм тілом, щоб ніхто не бачив, хто горланить, і благав зменшити децибели. А потім - смажена камбала при свічках та прогулянки нічним пляжем.
Найдивовижніша любовна історія Аліни Гросу – сам момент знайомства з Романом Полянським.
– Це доля – ніяк не можу по-іншому пояснити нашу першу зустріч, дружбу, а згодом і стосунки, – каже співачка. – Рому запросили взяти участь у моєму кліпі «Дико любила Вову». Коли він прийшов на зустріч із режисером та продюсером, йому довелося прочекати цілу годину. Агент переплутав час і назвав режисерові один час, а йому інший. Додзвонитися до агента Рома не міг, тому все йшло до того, що зустріч могла не відбутися. Він уже збирався йти, але вирішив випити ще кави. Ось так випадково вийшло, що він їх дочекався, і ми домовилися про його участь у кліпі.
Аліна згадує, що одразу почала спілкуватися з Ромою на «ви» та пошепки.
- Він першим підійшов до мене поговорити, і мені було дуже незручно, він упевнено розмовляв по-діловому, - каже Гросу. - Рома тоді подумав, що я "поверхова дівчинка", а мені здалося, що він пафосний актор. Але коли поспілкувалися, то думка змінилася.
Роман Міщеряков, актор Improv Live Show, яке виходить на Новому каналі, зустрічається зі своєю дівчиною Юлією 4 роки. Пара любить дивувати один одного подарунками та сюрпризами, але найзнаковішим, за словами Роми, є їхнє перше побачення.
- Я запросив Юлю до кіно. Перед початком купили попкорн та напої. Коли відходили, Юля зачепила стелаж зі снеками, і ті посипалися. Я вирішив допомогти зібрати та зачепив сусідній, - сміється Міщеряков. - Дівчина на касі подивилася на нас і спокійно сказала: "Просто йдіть". Ми, як діти, що провинилися, все підняли і пішли. Половину сеансу сміялися, що випадково могли порвати ще й екран у кінотеатрі, коли заходили. Ця ситуація одразу дала зрозуміти, що це кохання. Ось уже чотири роки ми разом, і за цей час більше жоден стелаж зі снеками не постраждав.
Роман Міщеряков щасливий з Юлею і каже, що за 4 роки більше жоден стелаж зі снеками не постраждав. Фото: Новий канал
Композитор і піаніст каже, що вони з дружиною Дашею намагаються не прив'язуватися до свят, адже, щоб зробити приємне коханій людині, зовсім не потрібно чекати на якусь конкретну дату.
– Одна з таких історій – побачення на даху, – каже Євген Хмара. - Наразі багато компаній під ключ влаштують вам будь-яке побачення. Для таких випадків навіть заготовлені спеціальні дахи. Але мені було важливо організувати все самостійно. Я домовився з вахтеркою, що в обмін на квитки на мій концерт вона відкриє мені дах. На щастя, жінка виявилася зговірливою. Заздалегідь підготував роли та шампанське. І щоб для Даші це було сюрпризом, сказав, що треба передати дещо знайомому. Але коли ми дійшли до верхнього поверху і почали підніматися на дах, вона здогадалася. Того вечора на небі було чітко видно, як Венера та Юпітер зійшлися в трикутник із Місяцем. Це рідкісне та дуже гарне видовище. Даша була в захваті, а я був щасливий, що вдалося вразити свою кохану.