Як Ендрю Ллойд Веббер зробив Ісуса Христа суперзіркою
Якось у середині 1970-х років я взяв свій новенький касетник «Електроніка-302» і подався до друга, щоб записати модну музику. В друга була стара котушкова «Астра». Зате мав старшу сестру, яка носила міні-спідницю і знала, яку музику треба слухати. Того дня я відкрив для себе рок-оперу «Ісус Христос – суперзірка».
Трохи пізніше я дістав російський переклад лібрето, надрукований на машинці під копірку. Букви розпливалися, мабуть, то був п'ятий екземпляр. Але ці букви прояснили мені християнство. Я зрозумів, чому розіп'яли Христа. Дізнався, хто такі Понтій Пілат та Марія Магдалина.
Це був дивний час. Релігія не заборонялася, але не віталася. Піонери пошепки вихвалялися один одному, що таємно бігали на хресну ходу. Про Великдень я знав лише те, що того дня місцева шпана напивалася на нашому цвинтарі. Віруючі люди ставили на могилки стаканчики з горілкою та закуску. Усе це відбувалося у СРСР. А десь дуже далеко можна було просто прийти до магазину та купити «Ісуса Христа – суперзірку». І тобі ще спасибі скажуть.
Дівчина року
Ендрю Ллойд Веббер та Тім Райс познайомилися у 1965 році. Ендрю було 17 років, Тіму - 20. Їхнім першим спільним проектом став мюзикл «Такі, як ми» про Томаса Джона Барнардо, який у XIX столітті заснував притулки для дітей-сиріт в Англії. Це був перший млинець комом. Ставити мюзикл ніхто не хотів.
Якось Тім Райс пив пиво в пабі на Еббі-Роуд і читав газету «Івнінг Стандард», яка на той момент проводила конкурс «Дівчина року». Серед шести фіналісток була співачка Росс Ханнаман. Треба було вирізати купон для голосування, написати ім'я дівчини та надіслати до редакції.
Того ж вечора Тім та Ендрю вирушили до клубу, де виступала Росс. Співачка їм сподобалася. Народився план: зробити Росс Ханнаман «Дівчиною року», влаштувати їй контракт із фірмою EMI Records, де тоді працював Райс, випустити пісні Веббера та Райса у її виконанні.
До закінчення конкурсу залишалася доба. Ендрю та Тім зібрали п'ять тисяч нерозпроданих екземплярів «Івнінг Стандард» за попередній день, разом із двома менеджерами співачки заповнили купони та привезли їх до редакції газети. Рос стала «Дівчиною року». У 1967 році вийшла перша платівка з двома піснями Веббера та Райса у її виконанні.
Того ж року до них звернувся вчитель музики з лондонської приватної школи «Колет-Корт» із проханням написати щось для шкільного концерту. Як тема Тім Райс запропонував біблійну історію про Йосипа. Так народився мюзикл «Йосип та його дивовижний різнокольоровий плащ снів», прем'єра якого відбулася у березні 1968 року.
Тім Райс (ліворуч) та Ендрю Ллойд Веббер (праворуч) поклали біблійний сюжет на музику. Фото: AP/FOTOLINK/EAST NEWS
Пісня про в'язницю стала хітом
У 1969 році Веббер і Райс розпочали роботу над мюзиклом про Ісуса Христа. Ідею подав Тім Райс. Його давно вже цікавило, як історія Ісуса виглядає з погляду Юди. Про всяк випадок Ендрю та Тім вирішили порадитися з настоятелем собору Святого Павла у Лондоні. Той нічого поганого не знайшов і благословив молодих авторів.
Слова "суперстар" у назві спочатку не було. Але одного разу Тім прочитав у музичному журналі статтю про Тома Джонса, де співака назвали «всесвітньою суперзіркою номер один». Так Ісус Христос став "суперзіркою".
Щоб полегшити просування мюзиклу у середовищі театральних продюсерів, вирішили якнайшвидше випустити пісню Юди у вигляді синглу. Як виконавець обрали британського співака Меррея Хеда. Сінгл вийшов 21 листопада 1969 року. Короткий текст для обкладинки написав настоятель собору Святого Павла. Хтось розпустив чутку, що партію Ісуса Христа в мюзиклі співатиме Джон Леннон, а партію Марії Магдалини – Йоко Оно.
Насправді на роль Ісуса Вебберу та Райсу запропонували Іена Гіллана. На той час формувався новий склад гурту Deep Purple, солістом у якому мав стати Гіллан. Ендрю і Тім не мали, хто такий Єн Гіллан, але, послухавши його пісню «Дитина в часі», затвердили його на роль Ісуса.
Марію Магдалину знайшли в одному із лондонських джазових клубів. Там виступала молода співачка з Гавайських островів Івон Елліман. Для її знаменитої арії Ендрю та Тім взяли мелодію пісні «Ранок у Канзасі», яку вони написали в надії завоювати американський ринок. У пісні йшлося про мужика, який сидить у в'язниці та мріє про свій будинок у штаті Канзас. На щастя, ніхто не захотів виконати цей твір. Райс вигадав нові слова за пару годин, і «Ранок у Канзасі» став суперхітом «Я не знаю, як любити його».
Зацікавити театральних продюсерів ніяк не вдавалося, тому Веббер та Райс вирішили випустити
«Ісуса Христа» у вигляді платівки. Він вийшов у жовтні 1970 року. У «Ісус Христос - суперзірка» користувався величезною популярністю. Журнали «Тайм» та « Плейбой » оголосили його найкращим альбомом року. Християни Америки були у захваті, церковні хори розучували пісні Веббера та Райса.
Прем'єра «Ісуса» відбулася в Нью-Йорку на Бродвеї 12 жовтня 1971 року. Першою європейською країною, де побачили мюзикл, була Данія. Потім були Франція, ФРН, Швеція. У Стокгольмі партію Марії Магдалини виконувала Агнета Фельтског із гурту «АББА». У Лондоні прем'єра відбулася 9 серпня 1972 року.
ДО РЕЧІ
"Я не знаю, як любити його"
«Ісус Христос – суперзірка» сприяв не лише моєму духовному просвіті. Коли почалися репетиції на Бродвеї, Івонн Елліман раптом усвідомила, що у житті Ісуса було дві Марії – його мати та Марія Магдалина. Раніше вона не розуміла, як могла Богородиця співати арію "Я не знаю, як любити його" про свого сина. Тім Райс пояснив.
