7 листопада
Завантажити ще

Педіатри про «Дельту»: Найважче хворіють діти з неврологічними порушеннями і зайвою вагою

Педіатри про «Дельту»: Найважче хворіють діти з неврологічними порушеннями і зайвою вагою
Фото: Веленгурін Володимир

Щодобове зростання числа хворих дітей останнього тижня збільшується з лякаючою прогресією. У свіжому прогнозі розвитку епідемії COVID-19 в Україні, підготовленому Національною академією наук, відзначається, що нинішня захворюваність у вікових групах 0-9 років і 10-19 років перевищила максимальні значення за увесь час пандемії. Кількість госпіталізацій до «рекордів» кінця березня - початку квітня поки ще недотягнула, але вже дуже близько.

Якщо ж подивитися на офіційну щоденну статистику виявлених випадків ковіду у дітей, то наприкінці березня вона була в межах 600-800, наразі - 1400-1700. Але в загальній картині співвідношення з усім населенням поки ще становить ті ж 8-10%, що і в попередню хвилю, більше хворіє дорослих - відповідно більше і дітей.

- Природно, діти частіше стали хворіти через особливості штаму «Дельта», який вдвічі заразніший, аніж увсі попередні, - каже імунолог, старший науковий співробітник Інституту педіатрії, акушерства та гінекології Борис Донський. - Крім того, вони не вакциновані. Так, вірус «дістається» дітям пізніше і слабше, але з таким прогресом захворюваності, як у нас, хіба у них є шанс уберегтися? Вони й надалі будуть інфікуватися, просто перебіг хвороби у них, на щастя, не такий жахливий. Дитячий організм має надзвичайно потужні здатності до відновлення. Хоча, звичайно, дитині з серцевою патологією або діабетом буде важко.

Ланцюжки передачі потрібно зупинити

Щодо вічного питання «Хто кого заражає?», незважаючи на те що процес цей взаємообернений, діти є дуже активними розповсюджувачами інфекції. У більшості випадків вони заражають нас, вважає імунолог, але й самі інфікуються від дорослих і один від одного.

Стосовно передачі вірусу, педіатри звертають увагу, що батьки часто недооцінюють банальні дитячі шмарклі - дитина три дні ходить з ними до школи, потім виникає температура, і виявляється, що це коронавірус. А з огляду на високу контагіозність нинішнього штаму можна тільки припустити, з якою кількістю однолітків дитина поділилася інфекцією.

Чи допоможуть стримати поширення вірусу осінні канікули - покаже час, але, на думку Бориса Донського, ланцюжки передачі потрібно зупиняти, інакше «злетимо до неба».

- Можливо, після канікул потрібно буде повернутися до навчання онлайн - все буде залежати від цифр і поведінки як дорослих, так і дітей, - вважає вчений.

З «поведінкою» у нас, звичайно, не дуже - свідомості не вистачає ані батькам, ані тим більше їх чадам, яким карантин порядком набрид.

- Сина в інституті перевели на дистанційку, він повернувся додому, на радощах тусив тиждень з друзями, тепер захворів, - ділиться мама першокурсника Оксана Ковальова. - Причому в попередню хвилю, коли вдома перехворіли всі, включаючи бабусю, він «проскочив».

Найважчі - підлітки

Тим часом лікарі, які працюють у дитячих ковідних лікарнях, кажуть, що найважкіші випадки перебігу хвороби спостерігаються серед старших підлітків - від 15-16 до 18 років.

- У загальній кількості таких пацієнтів не так багато, як малюків, але хворіють вони важко, як дорослі, - розповідає лікар-педіатр, кандидат медичних наук, в.о. медичного директора Дніпровської дитячої клінічної лікарні № 6 Вікторія Мінакова. - З важкими пневмоніями і кисневої підтримкою.

До лікарні, яка є опорною у лікуванні ковіду, щодня надходять 15-16 дітей. Жовтневий сплеск наочний у цифрах: якщо всього за рік проліковано 450 дітей, то у вересні - 87, а за два тижні жовтня - 132.

За словами лікаря, симптоматика радикально не змінилася, але стало переважати запалення бронхолегеневої системи - бронхіти, пневмонії. Хоча кишкові форми, поширені у попередню хвилю, теж іноді зустрічаються. Більше пацієнтів стали потребувати кисневої підтримки - це в основному підлітки.

- Надходять з високою температурою - 38-39 градусів, кашлем, задишкою. Такої стрімкості розвитку клінічної картини, як наразі у дорослих, у дітей немає, - каже педіатр. - Як правило, після декількох днів нежиті, слабкості, ознак ГРВІ підвищується температура, і тоді вже батьки звертаються. Є діти, які нормально себе почувають, ніяких симптомів немає, а при обстеженні виявляється пневмонія.

Ковід у дітей «помолодшав»

Основний контингент ковідного стаціонару в цю хвилю, так би мовити, «помолодшав»: якщо навесні це були діти від 4 до 9 років, то нині це малюки від 0 до 4 років, є навіть діти до місяця, які ще вважаються новонародженими. Заражаються, природно, від інфікованих і, як з'ясовується, нещеплених батьків.  Мами немовлят бояться вакцинуватися і заражаються, адже організм у період грудного вигодовування дуже сприйнятливий.

Особливістю нового штаму стало і зміщення акцентів у обтяжливих чинниках у вигляді хронічних захворювань. Навесні важче хворіли діти з діабетом, захворюваннями легенів, серця, неврологічними та метаболічними хворобами.

- Наразі ковід має важкий перебіг на фоні не всіх хронічних хвороб, - пояснює Вікторія Анатоліївна. - Найчастіше - у дітей із вродженими патологіями центральної нервової системи. Це, як правило, дітки-інваліди з церебральним паралічем, у яких одразу розвиваються судоми, вони стрімко погіршуються за своїм неврологічним статусом. І дуже важко хвороба проходить у підлітків з ожирінням.

За словами лікаря, у протокол лікування, який у дітей відрізняється від «дорослого», новий штам коригувань не вніс. Хіба що суворіше почали ставитися до призначення антибіотиків, яке має бути чітко обумовлене. І медики вкотре звертають увагу батьків, що лікування ковіду починається не з негайного прийому антибіотиків, особливо «призначених» на власний розсуд.

ДО РЕЧІ

«Коли тоне човен, рятувати потрібно тих, хто не вміє плавати»

Наразі на тлі нашої невдалої вакцинальної кампанії діти якось загубилися. Імунізація підлітків від 12 до 17 років, яка стартувала на початку серпня, не дає про себе знати, і це цілком зрозуміло: дорослі, які самі бояться щеплення від ковіду, ніколи не поведуть на неї своїх дітей. Вчені ж вважають, що в нинішній ситуації як ніколи важливо правильно розставляти пріоритети.

- Займатися масової вакцинацією пізно - ми вже нічого не встигнемо, - каже імунолог Борис Донський. - Щодо імунізації дітей, це як коли тоне човен: добре, якщо у всіх є рятувальні жилети. Але якщо їх не вистачає, кому ви віддасте ті, що є? Тим, хто не вміє плавати, - тоді є шанс врятувати більшу кількість людей. Так і з вакцинацією: кого потрібно швидше прищеплювати? Тих, хто може померти, а це люди похилого віку. Серед дітей, на жаль, теж хтось загине, але це набагато нижча ймовірність. А більше 10% летальності серед літніх людей - це неприпустимо.