Легенда йде: Євген Коноплянка змінює бутси на кіберспорт
Півзахисник збірної України з футболу Євген Коноплянка заявив про завершення футбольної кар'єри. І хоча подія була очікуваною, але фанатам зі стажем стало сумно. Адже йде легенда, людина з ім'ям, яке довгі роки асоціювалося з національною командою країни.
Чи може Євген, поставивши крапку, бути однозначно задоволеним своєю кар'єрою? Швидкий та технічний вінгер, легенда «Дніпра», фіналіст Ліги Європи та лідер збірної України, з одного боку. З іншого боку - гравець, у якого не задалася кар'єра в Європі.
Чим запам'ятався Євген Коноплянка, розповідає Коротко про.
Сходження українського Мессі
Кар'єру Євгена Коноплянки можна поділити на три періоди. Перший – «зірка на зльоті», найуспішніша частина, період гри за «Дніпро». Потім - «зірка на паузі», час поневірянь між «Севільєю» та «Шальке». І «захід зірки» - повернення в «Шахтар» та вояжі до «Краківії» і «Клужу».
Він розпочинав під керівництвом дуже непростого тренера – Мирона Маркевича. Заслужити довіру та повагу у цього фахівця було завдання не з легких. Та й «Дніпро» на той час – це впевнена третя сила у чемпіонаті України. Тоді там виступали гравці дуже високого рівня – Денис Бойко, Дмитро Чигринський, Папа Гуйє, Артем Федецький, Джаба Канкава, Віталій Мандзюк, Руслан Ротань, Едмар, Роман Безус, Сергій Назаренко, Нікола Калініч, Євген Селезньов і тоді ще зовсім юний Артем Довбик.
Євгену довелося грати в команді з амбіціями на місце у «Динамо» та «Шахтар», і він грав... Яскраво, видовищно, ефективно. Євген запам'ятався своїм неймовірним дриблінгом та розкішним ударом. Коноплянка грав яскраво і забивав багато та красиво. На полі він був безперечним лідером, це була людина, здатна потягнути вперед м'яч та повести за собою команду, взяти гру на себе у складний момент.
Пізно поїхав до Європи
Кар'єра Коноплянки починалася та розвивалася стрімко. З перших сезонів у дорослому футболі було зрозуміло, що це гравець визначного рівня. Він активно розвивався на перших етапах кар'єри і з рівня "перспективний" виріс у "першу зірку клубу" за декілька сезонів.
І вже у 2010-12 роках Коноплянці варто було їхати до Європи, рівень УПЛ він переріс, але в «Дніпрі» тримали свій головний діамант чи то в очікуванні трофеїв, чи найщедрішої пропозиції від топ-клубів. Складно сказати, чому саме, але Женя поїхав до «Севільї» лише у 26 років, у віці, коли європейські гравці вже на піку форми.
Піком Коноплянки в Україні став вихід «Дніпра» до фіналу Ліги Європи. Цей фінал, мабуть, і був головним досягненням у кар'єрі Євгена. І хоча він був програний, але це було дуже яскраво. Своєю грою він довів, що гідний шансу у «Севільї», іспанці заплатили за нього влітку 2015 року 20 мільйонів євро, що у 2015 році було дуже великими грошима за трансфер гравця з чемпіонату України. Дорожче з УПЛ виїжджали на той час лише Дмитро Чигринський та Андрій Шевченко.
Де Євген був по-справжньому гарний, то це у збірній. За неї він забив більше, ніж такі майстри, як Сергій Ребров та Роман Яремчук, і тим більше, ніж Артем Довбик. 21 гол для вінгера і третій результат в історії збірної. Шкода, що ці голи якихось колосальних успіхів не принесли. Чому? Йому, як і Андрію Ярмоленко, дуже не пощастило з поколінням партнерів зі збірної. Після історичного прориву в ¼ ЧС у 2006 році у Німеччині наша національна команда пішла на спад.
У Європі не задалося
Від переходу Коноплянки до «Севільї» чекали багато чого. Здавалося, що Євген потрапив саме туди, куди і треба. Не надто перевантажену суперзірками команду, яка регулярно виграє трофеї та експортує зірок до клубів рангом вище. Почав Коноплянка ефектно, у дебютному матчі у Суперкубку УЄФА ледь не «гримнув» «Барселону», але потім щось пішло не так. Зрештою, травми стали «наздоганяти» дедалі частіше. Євгеній випав зі старту і дедалі частіше спостерігав за грою з лави запасних.
Українцем зацікавився гільзенкірхенський "Шальке". І незабаром Женя перебрався до Німеччини, у відповідну йому ментально за своєю філософією команду. Але й там знайти себе не вдалось.
Європейські вояжі закінчилися поверненням до України, в «Шахтар». А згодом і переходом спочатку у «Краковію», а потім і «Клуж».
Що далі?
Євгену Коноплянці всього 34 роки. З огляду на те, як розвивалася його кар'єра, цілком очевидно, що завершувати саме час. І ґрунт для переходу він уже собі підготував. Тож йде не в порожнечу. Євген займатиметься навколофутбольним бізнесом, а саме кіберспортом та агентством. Чи вийде у нього там? Як виявилося, кіберспортом він живе давно і обожнює цю справу. А в агентських справах точно не новачок. Як гравець, він пройшов великий шлях і набув багато досвіду, як українського, так і закордонного. Хто знає, можливо, Євгену судилося в цьому житті піднятися в бізнесі куди на вищі вершини, ніж у футболі.
