Ігор Радивилов – про загибель рідних у Маріуполі: Якби я зупинився, гірше було б тільки мені
Маріуполь – рідне місто Ігоря Радивілова. Тут він народився, тут жили його бабуся та дідусь. Жили... До 2022 року, коли російські обстріли перервали їхнє життя. Вулиця, на якій виріс гімнаст, перетворена на руїни. А місто нескінченними обстрілами фактично зрівняли із землею. Таке потрясіння не могло не вплинути на моральний стан титулованого спортсмена.
Але восени Ігор Радивілов зібрався з силою та духом і виграв єдину для України медаль чемпіонату світу зі спортивної гімнастики. Спортсмен взяв бронзу у опорному стрибку.
Спортивний гімнаст розповів KP.UA про особисті переживання та думки про завершення кар'єри.
Про те, яким був для нього 2022 рік
- 2022-й для мене був дуже важким. В усіх планах. Щодо спорту, вдалося показати хороший результат. На початку року у нас із тренером було одне завдання – спробувати повернутися на колишній високий рівень. Морально було дуже складно після Токіо (Олімпійські ігри 2022. – Ред.). Я був фаворитом і припустився такої прикрої помилки. У результаті не потрапив до фіналу змагань.
Про думки про завершення кар'єри
- Чесно скажу, я насилу це пережив. Були й думки завершити кар'єру. Але все ж таки моє бажання, мрія і завзятість перебороли ці думки. Ми з тренером зробили висновки та розпочали все по-новому. І ми віримо у те, що все вийде. Віра, підтримка рідних та близьких – це найважливіше джерело сили.
Після невдачі на Олімпіаді у Ігоря опустилися руки, але разом із тренером В'ячеславом Лаврухінім вирішили розпочати все з чистого аркуша. Фото: instagram.com/iradivilov/
Про бабусю та дідуся, які загинули у Маріуполі
– Працювати було дуже складно. Ми дуже переживали. Майже не спали. Чекали хоч якихось звісток. Це дуже складно. Але я мав взяти себе в руки. Я мусив це зробити. І ця думка була зі мною постійно. Це моя робота. Гімнастика – моє життя. І якби я зупинився, гірше було б тільки мені.
Про те, що допомагає відволіктися від усього
- Гімнастика – це мистецтво. На тренуваннях я хоч на мить відволікаюсь.
Про першого тренера та рідних
– У Маріуполі залишилися мої близькі. Батьки живуть у Києві. З товаришів залишилися там кілька людей. Але з ними все гаразд. Решта виїхали. Як і мій перший тренер В'ячеслав Кисельов зі своєю родиною. На превеликий жаль, він втратив житло, машину. Усе розбомбили. Втім, він і зараз продовжує працювати тренером із гімнастики, але вже в іншій країні.
Про перший зал
- У Маріуполі розбили спортзал, який перебував на реконструкції. У тому залі я розпочинав свій шлях. На жаль, я вже не побачу свого гімнастичного залу з новим обладнанням! Його реконструкцією займалися німецькі спеціалісти. А що буде далі, сказати зараз не візьметься ніхто.
"Бронзу" на чемпіонаті світу в Ліверпулі - взято! Фото: instagram.com/iradivilov/
Про підтримку іноземних спортсменів
- Спортсмени-іноземці переважно підходять і нас підтримують, виявляють співчуття. Дехто захоплюється тим, що в такі часи ми все ж таки знаходимо в собі сили виступати, працювати і представляти Україну.
Про російських та білоруських гімнастів
- У гімнастиці росіян та білорусів дискваліфікували. Я не чув, щоб вони переходили до інших країн. Наразі про терміни їхнього усунення я не поінформований. Це вирішує Міжнародна федерація гімнастики.
Про завдання на 2023 рік
- Що буде у 2023 році, важко сказати. Нині є молода команда. Головне, щоб у всіх було здоров'я та бажання працювати. Про мої шанси важко говорити. Я просто роблю те, що я люблю. Після Токіо трохи змінилися правила. Але глобальних змін немає. Завдання на 2023 рік? Отримувати задоволення від того, що робиш.
Народився 1992 року в місті Маріуполь. Там же робив свої перші кроки у спортивній гімнастиці.
Він чотириразовий чемпіон Європи зі спортивної гімнастики, а також чотириразовий призер чемпіонатів світу. На Олімпійських іграх у Лондоні, 2012 року, спортсмен завоював бронзу.
Іменем Ігоря Радивілова було названо один з елементів у чоловічому опорному стрибку, TheRadivilov. Це найскладніший елемент, який оцінювався у 7,0 бала. Суть його полягала в тому, що гімнаст повинен здійснити три переки в повітрі, відштовхуючись від опорного містка, після чого успішно приземлитися. Чоловічий технічний комітет Міжнародної федерації спортивної гімнастики навіть заборонив виконувати цей елемент через його потенційну небезпеку.
