Чемпіонат світу з футболу у Катарі триває. Настав момент для одних команд – залишити турнір, а для інших – продовжити свій шлях у боротьбі за світову першість.
30 листопада на ЧС стало найяскравішим і насиченішим на події - одразу два сенсаційні результати: Австралія несподівано обіграла Данію і пройшла вдруге в історії в 1/8 фіналу ЧС, а чемпіони світу, що діють, програли скромному Тунісу, але на те були об'єктивні причини. Аргентина ж зуміла перемогти у другому "матчі смерті", а Мексика "переїхала" Саудівську Аравію.
Коли «соккерос» програли дебютний матч Франції з рахунком 4:1, ніхто і подумати не міг, що у них є шанси. Про це ніхто не думав ще після жеребкування, оскільки отримати собі в суперники чинного чемпіона світу, команду найкращих збірних останнього чемпіонату Європи, що входить до четвірки, і непоступливий Туніс для такої скромної Австралії... це не інакше як вирок. І ось після погрому від французів австралійців усі одноголосно «засудили».
Данці виглядали погано проти Тунісу і вже там було видно основну проблему цієї команди - дуже мало створюється моментів в атаці. Але те, що їх не вистачить на австралійців, не вірилося. Було логічним побачити від неї ще найкращу гру проти Австралії. Тільки от не вийшло. Австралійці не дали. За 90 з лишком ігрових хвилин Данія вдарила в площину воріт «кенгуру» лише тричі - 11 ударів у датчан полетіли повз, гострих з них навіть не було, а м'ячем володіли солідних 69% ігрового часу.
Австралійці були трохи точнішими - 8 ударів з 4 припали в площину воріт. А гольовим став момент на 60-й хвилині. "Кенгуру" поскакали в нешвидку контратаку за якою повільні данці не встигли. Меттю Лекі отримав пас від Макгрі, розхитав Мехле, і тонко пробив з-під нього в дальній кут. Каспер Шмейхель дістатись цього удару вже не міг. І Данія після пропущеного виглядала зовсім безвольно та приречено. Як данці могли за рік так розгубити форму? Не зрозуміло.
Австралія вдруге в історії пройшла у плей-офф. А ще стала однією із трьох команд в історії, яким вдалося вийти з групи, програвши розгромно у дебютній зустрічі. Раніше таке вдавалося лише Україні у 2006 році та Югославії у минулому столітті.
Для Франції матч із Тунісом був формальністю. Тому не дивно, що тренер «синіх» влаштував найглибшу ротацію і дав зіграти всім. У воротах вийшов ветеран Стів Манданда. В обороні зненацька ліворуч з'явився Едуарду Камавінга, а праворуч - Аксель Дісасі. Центральна зв'язка була щодо стартової – Варан-Конате. В опорній зоні молодої Чуамені, вище за Верету і Фофана. Зліва в атаці з'явився номінальний півзахисник Маттео Гендузі, праворуч – Кінгслі Коман, а в центрі атаки – Рандаль Коло Муані.
Туніс виходив у бойовому складі. Їм треба було у цьому матчі перемагати, причому робити це велико. І сподіватися на нічию у матчі Данії та Австралії. Але не зійшлися на небі зірки для "орлів Карфагена". Замість виходу в плей-офф їм вдалося піти красиво та гідно.
На 58 хвилині матчу приблизно за 40 метрів від воріт отримав м'яч лідер команди Вахбі Хазрі і потягнув його до воріт Манданда. Захисники французів явно не доопрацювали за тунісцем і дали підійти до входу до штрафного майданчика. А звідти Хазрі акуратно котнув у лівий від воротаря кут, упіймавши його на протиході.
Через 4 хвилини Дешам провів потрійну заміну: вийшли основні Саліба, Мбаппе та Рабьо, а ще за 10 хвилин з'явився Грізманн. Франція ввімкнулась і створила кілька небезпечних моментів біля воріт Тунісу. Але забити не змогла. У підсумку перемога Тунісу з рахунком 1:0. Франція виходить із першого місця з групи, Австралія з другого. Туніс гордо забирає 4 очки та їде додому. А Данія вилітає із ганьбою з одним набраним очком.
Обидві команди вийшли на поле у бойових складах. Полякам потрібна була хоча б нічия, а аргентинці потребували перемоги, бо гру вони розпочали у домінуючому стилі. У першому таймі володіли м'ячем 67% ігрового часу, а по ударах просто рознесли поляків: 14 – 1. Роботи у Войцеха Щенсни було дуже багато – 9 сейвів за одних лише 45 хвилин.
Ключовий момент першого тайму відбувся на 37-й хвилині матчу. Був навіс із флангу на Мессі і польський воротар випадково завдав удару рукою в голову аргентинцю. Дані Макелі поставив на крапку. Лео підійшов до м'яча з холодним поглядом, але вже за секунди до удару по емоціях було видно - щось йокнуло в грудях "інопланетянина" від напруження. Лео вдарив у лівий від воротаря кут, але недостатньо - Щенсни потяг! На перерву команди пішли за нулів на табло. Поляки своє дотерпіли та відстраждали. Матч їм розвивався вкрай важко – постійно виручав воротар.
Другий тайм поляки розпочали із замін у другому таймі, вийшли Скурас та Камінський. Для чого Чеслав Міхневич став міняти гравців незрозуміло, але практично одразу ж «альбіселесте» забили гол – відзначився Алексіс Маккалістер. Далі вже Ліональ Скалоне змінив фігури на шаховому столі – вийшли Паредес та Тальяфіко. На 69-й хвилині аргентинці закріпили свою перевагу, забив сильним ударом Хуліан Альварес. Після цього поляки остаточно випали із гри. Через дві хвилини вбивчий шанс був у Мессі, але знову врятував Щенсни! Ще через три хвилини Хуліан Альварес вискочив сам на сам, але вдарив повз ворота. Далі поєдинок став набувати зовсім одностороннього характеру. Поляки забилися ближче до своїх воріт і сконцентрувалися на тому, щоб відбивати одну атаку аргентинців за іншою.
На 82 хвилині тренер збірної Польщі зробив ще одне незрозуміле рішення - зняв опорника Крихов'яка, випустив нападаючого Кшиштофа Пентека. При тому, що його команда сидить без оборони в обороні.
На 85-й хвилині захисник поляків ледь остаточно не поховав свою команду неточним пасом назад, відданим на Лаутаро Мартінеса. Але аргентинець поляків вибачив, виходом віч-на-віч не скористався. Пізніше ще був найнебезпечніший момент, але захисник поляків вибив м'яч уже з порожніх воріт. Зрештою матч завершився з рахунком 0:2.
Аргентина після стартової поразки йде далі з першого місця та виходить на Австралію. У матчі з поляками аргентинці були незрівнянні – це їхній найкращий матч на турнірі. А Щенсни стає рятівником команди – він відбив пенальті Мессі, який міг вибити їхню команду з турніру. А ще рятує і Левандовскі, чий промах із пенальті у першому турі міг відіграти вирішальну роль. Та й два поспіль відбиті пенальті та маса сейвів – це заявка на Золоту рукавичку. Поки що поляк показує найпотужнішу гру серед воротарів.
Команда Ерве Ренара підходила до матчу з Мексикою із непоганими шансами на плей-офф. Все, що було потрібно, – це просто перемогти мексиканців, які до цього набрали лише одне очко і не забили жодного гола. Але «майя» зібралися, ожили та дали саудівцям бій.
Перший тайм тут теж завершився нульовою нічиєю, але перевага мексиканців була очевидною. Аравійці були змушені терпіти та відбиватися замість того, щоб йти та перемагати. Суперник був банально сильнішим.
На початку другого тайму Генрі Мартіну все ж таки вдалося забити, не зумів виручити Аль-Оваїс. Саудівці попливли і незабаром пропустили ще один м'яч. Забив його Луїс Чавес із «Пачуки».
Мексика відчула, що звір поранений, демотивований і загнаний у кут. Помчала добивати, щоб забити ще й покращити різницю забитих і пропущених, щоб заробити дорогоцінний гол, що дарує путівку до плей-офф. На 66-й хвилині мексиканці ледь не заробили пенальті, але врятував саудівців VAR. Далі майя вели гру, але забити третій життєво важливий гол їм все не вдавалося.
Пішов уже компенсований арбітром час. Як друг настав фатальний момент… Салем Аль-Давсарі забиває гол та ставить крапку на цьому турнірі для Мексики. Мексиканці хоч і перемагають 1:2, але для проходу далі цього мало. У них на один гол гірша різниця забитих та пропущених порівняно з поляками. Тому «Тата» Мартіно та його команда вперше з 1994 року не виходить із групи на ЧС.