Чемпіонат Європи серед рятувальників: На українців навіть забракло медалей!
Днями завершився Чемпіонат Європи серед рятувальників, де Україна показала непогані результати: наш спортсмен виявився найкращим в індивідуальному заліку, а команда ледь не стала першою - завадила прикра невдача.
Змагання родом із США
Першими з'ясовувати, хто сильніший рятувальник, почали американці. У них цей вид спорту з'явився в середині 70-х років минулого століття. А потім турнір перекочував до Європи та України: у Києві такі змагання проводяться з 2017 року.
- У нас вони називаються "Найсильніший пожежний-рятувальник" (Firefighter combat challenge). Коли вони створювалися, ставилося завдання перевіряти фізичні якості. Людина, яка зможе пройти дистанцію, може бути пожежником-рятувальником. Згодом усе трансформувалося у спортивну складову. Наразі так визначають найсильнішого пожежника-рятувальника, – розповідає «КП в Україні» голова прес-служби ДСНС Києва Світлана Водолага.
Суть змагань – пройти дистанцію з кількох вправ, які потрібні рятувальнику у повсякденній роботі.
Наприклад, спортсмен бере скатку пожежного рукава і забігає з нею сходами на 4-й поверх. Або стає на імітатор дверей, які потрібно вибити кувалдою. Є завдання і на точність: водою з пожежного рукава максимально швидко та влучно попасти у ціль. Останній етап – порятунок людини, яку замінює 80-кілограмовий манекен. Загалом попітніти треба неабияк. Усі завдання виконуються у повній амуніції з апаратом захисту органів дихання.
Хто пройде дистанцію найшвидше, той і переміг.
Манекен важить ні багато ні мало 80 кілограм. Фото: ДСНС України
Посковзнувся на калюжі
На змаганнях дистанція одна, але номінацій багато: командні змагання, парні та індивідуальні. Турнір проводиться за принципом кваліфікацій у кілька кіл. Щоб дійти фіналу, потрібно показувати стабільно високий час.
– Наш рятувальник Олександр Баран посів перше місце в індивідуальних змаганнях. Олександр, до речі, займав призові місця і на турнірах у США, де цей вид спорту, можна сказати, зародився, – продовжує Світлана Водолага. - У тандемі-мікс друге місце у наших Володимира Дудки та Оксани Чехмійстренко. У цілій і командній естафеті ми могли стати першими, але нас обійшли поляки на етапі, коли вже потрібно було пронести манекен.
Тут, як і у будь-якому виді спорту, сталася прикра невдача. На попередньому етапі, коли потрібно було влучити водою у ціль, суперники не до кінця закрили шланг, і вода потрапила на нашу доріжку. І коли рятувальник Ігор Поліщук ніс манекен, то послизнувся. У результаті Україні у цій кваліфікації дісталося друге місце. Що ж, натомість залишилися шанси здобути перемогу на наступному чемпіонаті.
У будь-якому разі українські рятувальники – одні з найсильніших у Європі. На змаганнях були не лише перемоги у заліках, але й показник «найкращого результату дня». Так ось наші сумарно зібрали 30 медалей, а у команді ж лише 5 осіб. Якогось дня для українців навіть не вистачило медалей!
Перевірка на влучність - пожежник повинен попасти у ціль. Чемпіон Олександр Баран посів перше місце в індивідуальних змаганнях. Фото: ДСНС України
Успіх став несподіванкою для багатьох
– Чемпіонат Європи проводився на найвищому рівні. Команди, Польщі та Іспанії – дуже потужні суперники. Ніхто не сподівався, що Україна так гідно виступить. Ми вважаємося молодими представниками цього виду спорту. Але дуже активно розвиваємось. Ми потихеньку до них готувалися. Хоч і не розуміли до кінця, чи потрапимо на них, – розповідає «КП в Україні» новоспечений чемпіон Європи серед рятувальників Олександр Баран.
Такий блискучий виступ збірної українських рятувальників забезпечив можливість вперше в історії бути представленими на Чемпіонаті світу, який відбудеться у жовтні цього року у США.
– До цього на чемпіонатах світу нашу країну представляв особисто я в індивідуальних забігах. Наразі я чинний віце-чемпіон світу. І ми готуємось командою до гідних результатів. А там подивимося, чого зуміємо досягти, – продовжує наш співрозмовник.
Змагальна дистанція продумана таким чином, щоб стимулювати роботу в реальних умовах. А от порятунок потерпілого і відчинення дверей трохи перероблено під спортивний варіант. А підйом сходами з рукавами, прокладання рукавної лінії та інше – це те, з чим рятувальники мають справу щодня. Щоб це робити на високому рівні, доводиться дуже багато тренуватися.
Атмосфера на змаганнях була дуже дружньою. До речі, російських учасників не було. Фото: ДСНС України
- Тренування – питання особистого характеру. Сьогодні робота займає увесь твій час: ми їздимо по Києву та області на розбори завалів. Тому намагаємося з хлопцями потренуватися чи перед роботою, чи після. На території однієї з частин Києва є спеціально обладнаний майданчик, облаштований усіма потрібними снарядами для проведення змагань. Тренуємося, як правило, по 5-6 разів на тиждень по три години на день, – пояснює чемпіон.
Олександр Баран, підполковник служби цивільного захисту, більшу частину життя присвятив спорту та службі у ДСНС. З приходом війни очолює пошуково-рятувальну групу, яка виїжджає на прильоти та розбирання завалів по місту Києву та Київській області.
- У нас створено пошуково-рятувальну групу переважно з таких спортивних людей, бо доводиться фізично дуже важко працювати. Бувало й по 24 години без відпочинку. Потрібні сила, витривалість. Тому в нашій групі багато тих, хто бере участь у змаганнях Firefighter combat challenge, - сказав Олександр Баран.
