На стадіоні «Хемпден Парк» у Глазго збірна України виборола путівку до фіналу кваліфікації на Чемпіонат світу з футболу, який проходитиме у Катарі. Команда Олександра Петракова здобула бездоганно яскраву перемогу з рахунком 1:3. Незабаром їй доведеться битися з Уельсом за прямий вихід у груповий етап ЧС.
Думкою про цей поєдинок та перспективи нашої збірної у наступному матчі поділився головний редактор журналу «Футбол» Артем Франков.
- Артеме Вадимовичу, мені здається, наша збірна перемогла абсолютно непередбачувано. Ніхто у таке не вірив.
- Я заперечу щодо «несподівано», але цілком зрозуміло ваше здивування. Збірна Шотландії, прямо скажемо, не надто бездоганний суперник. Вона має свої слабкості, і, в принципі, вона продемонструвала їх на полі.
Проблема полягала у нашій збірній. Питання стояло, в якому стані футболісти підійдуть до гри. На мою думку, деякі недоліки нашої збірної очевидні: команда підсіла після години гри. Але чудово це компенсувала бойовим настроєм, мотивацією та індивідуальною майстерністю футболістів, яка вище, ніж у шотландців. Скажімо, футболістів рівня Ярмоленка чи Яремчука вони не мають.
- У передній лінії у Шотландії таких точно немає.
- У Шотландії страшенний дефіцит із нападниками.
- Особисто я побоювався того, що частина наших футболістів довгий час і зі зрозумілих причин не мала реальної ігрової практики.
- На мою думку, тренер української збірної Олександр Петраков повів себе у цій ситуації досить консервативно. І водночас практично та розумно. Він зробив ставку на футболістів, які грали у своїх чемпіонатах. А також грав у 4, а не у 5 захисників, як він любить грати. Жодного скупчення захисників у центрі! Більше того, фактично наша збірна грала за схемою 4-1-4-1. Завдяки цьому знайшлося місце двом атакуючим півзахисникам - Малиновському та Зінченку. І ми продемонстрували непоганий контроль м'яча, змусивши шотландців добре побігати. Вийшло - Петраков зіграв у не притаманний йому агресивний футбол.
- Якщо подивитися на останні результати нашої команди, забити 3 голи – суперрахунок.
- Не просто забити три голи, але й перевершити суперника з володіння м'ячем, причому у гостях. Це гарна гра із позиції сили, з гідним результатом. З великої нагоди і неприємності самі собі придумали. Так, був слизький момент, коли шотландці скоротили рахунок. Але скоротили – на тому й усе. Більше нічого не сталося.
- Чого нам чекати від Уельсу? Мені здається, він не сильніший за Шотландію…
- Цілком згоден. Якщо й сильніше, то лише за рахунок однієї яскравої особистості – Гарета Бейла. Гарет Бейл для Уельсу означає дуже багато. Є ще Джо Аллен та Аарон Ремзі – дуже сильні спортсмени. Але саме Бейл є лідером збірної і здатний взяти та організувати пару м'ячів у наші ворота.
Уельс, як і ми, пройшов перший раунд. Обіграв навесні Австрію з рахунком 2:1, і обидва голи забив Гарет Бейл. І вся ця трійка Бейл - Аллен-Ремзі, зрозуміло, була присутня.
- Чи буде у нашій збірній відповідь на Гарета Бейла? Може, краще грати з таким суперником, орієнтуючись на власні сильні сторони, не зациклюючись?
– Ви самі відповідаєте на своє запитання. На мою думку, найкраще завжди грати з позиції своїх сильних якостей, а не на знищення кращих якостей супротивника. В ідеалі робити і те й інше, звичайно. Ми маємо сильні сторони: зв'язка Ярмоленко – Яремчук та інші футболісти. Україна цілком здатна забезпечити пару м'ячів у ворота суперника. А там уже все залежатиме від того, як наша оборона відіграє або Бейл не з тієї ноги встане в неділю.
Та й мета наразі така близька, що було б так прикро програти. Багато хто ж не вірив, що шотландців обіграємо у воєнний час.