Шорт-трекістка Уляна Дуброва: На Олімпіаду їду за емоціями
Харків'янка Уляна Дуброва та киянин Олег Гандей вибороли ліцензії та виступлять на олімпійських дистанціях 1500 м та 500 метрів відповідно. «КП в Україні» не пройшла повз таку подію і поспілкувалася з найкращою українською шорт-трекісткою Уляною Дубровою.
Нас їде всього двоє
- Уляно, вперше українські шорт-трекісти виступали на Олімпіаді-1998 у Нагано, коли ви ще не народилися. Знаєте, які результати показали наші в Японії?
- Я знаю, що там виступали Наталія Сверчкова та Євген Яковлєв, але яке місце посіли, не знаю.
– Обидва показали 22-й результат. Вдруге на Олімпіаді виступила Софія Власова у Сочі-2014 та посіла там 26-те місце. Днями Олег Гандей сказав, що мріє побити рекорд України на Олімпіаді. Які завдання ставите перед собою у Пекіні?
- Отримати емоції, показати гарний час і, відповідно, зайняти максимально високе місце. Звичайно, хотілося б вийти у фінал та взяти медаль, але я чудово розумію, наскільки ми відстали від усього світу.
- Головний претендент на золото – нідерландка Сюзанна Шултінг, яка взяла усі 5 золотих медалей на ЧС-2021?
- Вона та вся команда Південної Кореї без винятку. Там неймовірно сильні дівчата. Наскільки мені відомо, у них зараз відбуваються рокіровки у складі, бо одна дівчинка отримала тяжку травму, а друга лежить під крапельницею у лікарні, бачила її інстаграм. За медалі точно поборються ще канадки Кортні Саро та Кім Бутен. А взагалі конкуренція божевільна. На моїй дистанції 1500 метрів виступатимуть 36 найсильніших спортсменок.
– У Китаї ви ще не були?
– Була. Саме у Пекіні я взяла ліцензію, де проходив Кубок світу.
- На цьому ж льоду?
– Чесно, не скажу. Приїду – дізнаюся. Мій старт відбудеться в останній день змагань з шорт-треку – 16 лютого. Цього ж дня розіграють медалі. Ми вилітаємо до Пекіна майже за три тижні для акліматизації. Китайська сторона пропонує дві ковзалки на вибір для тренувань.
- Як вам ковід-протокол? Скільки масок із собою прихопите?
- Мене більше бентежать не суворі правила, а той факт, що від України їде лише два спортсмени до Пекіна. Якби було хоч чотири, то могли б катати естафету. Я не знаю, як наші тренери розподілять тренування, тому що у нас є спільний лід з казахами та китайцями, які мають достатньо спортсменів для повноцінного тренування, і представники Китаю люблять катати естафету по 20 хвилин, намотуючи кола. Вони так катаються, що просто не зможеш вийти на свою доріжку.
На етапах Кубка світу зазвичай відбувається розподіл рандомно. Як буде перед Олімпіадою, не можу сказати. Максимум одночасно на льоду може бути близько 20-25 осіб.
А щодо масок… Нам видали десять масок. Але це справа така. У Китаї ці маски безкоштовно видають усюди, тому із цим проблем точно не виникне.
- Ви забезпечені всією необхідною комплектацією? Чи повністю фінансується шорт-трек в Україні з боку держави?
- Не дуже. Нам хоча б лід краще зробили. Нас із Олегом хотіли відправити до Казахстану перед Олімпіадою на тренувальний збір, щоб ми адаптувалися та каталися на якісному льоду. Але навіть цього зробити не вдалося, і нам довелося тренуватися у Харкові та Києві. За таких умов навряд чи результат може залежати від спортсмена.
Коли я виступала в Пекіні на Кубку світу, у нас через тиждень проходив етап у Японії, і багатьом європейським спортсменам було не по собі в Країні вранішнього сонця. Відбулася своєрідна перебудова організму, і багато спортсменів погано себе почували. На Олімпіаді у мене забіги почнуться на третій тиждень, і сподіваюся, мій організм звикне до реалій нового середовища.
Уляна з Олегом Гандеєм уже випробували пекінський лід. Фото: НОК України
В нас у воду додають хлорку, через що лід неякісний
- Завдяки вам із Олегом Гандеєм ми дізналися, що шорт-трек в Україні живий. Як узагалі вийшло, що ви захопилися таким непопулярним в Україні видом спорту?
- Біля мого будинку відкрили ковзанку та секцію шорт-треку. Мама вирішила відвести мене туди, але мені це спочатку не сподобалося. Мені було десять років. Я дуже довго соромилася вийти на лід. Числилася в групі, але пів року туди не ходила. У свій час ходила на бальні танці і в музичну школу. Дуже довго доводилося обирати між музичною школою та шорт-треком. Та спорт переміг. Музика не затягнула. Шорт-трек сподобався тим, що в ньому можна випереджати інших дітей і там незвичайні ковзани.
– У вас спортивна сім'я?
- Мама – майстер спорту з лижних перегонів. Батько військовий. Рідний брат займався боксом, але через травму довелося залишити спорт.
- У нас в Україні лише у Харкові та Києві можна займатися шорт-треком?
- Є ще Суми та Шостка, але там немає льоду. Там відкриті ковзанки, які взимку самі батьки заливають водою. Влітку вони катаються на роликах.
- А як ви влітку тренуєтеся?
– Влітку у нас зазвичай суха підготовка. Ми виїжджаємо на збори, а крига у харківських хлопців починається наприкінці червня.
- Що у нас не так із якістю льоду, поясніть?
- У нас додають у воду хлорку, через що, коли ти виїжджаєш на віраж, ти ніби «відлітаєш». А лід повинен тримати, ти не мусиш падати, якщо набираєш швидкість. У нас лід не тримає. У Києві, до речі, лід ще гірший. Київські спортсмени часто виїжджають на збори до Словаччини. Я спілкувалася з дівчинкою, і вона каже, що у Харкові хороша пряма, але на поворотах просто пекло.
- Наскільки боляче падати на швидкості 50 км/годину?
- Боляче, якщо не встигнути згрупуватися. Правильно падати в шорт-треку вчать у ранньому дитинстві, коли дитина цього ще не боїться.
- Важливе вміння у шорт-треку – не впасти під час товкучки. Як розвиваєте координацію?
– У нас є балансатори. Це гумові подушки, на яких ми присідаємо або стоїмо на балансі. Якщо немає подушок, стаємо на бордюр. Ставимо пів стопи та півтори хвилини на кожну ногу утримуємо рівновагу. Потім п'яти, передок.
- У шорт-треку, як і у велотреку, на першій позиції не зовсім зручно тікати? Через спину можуть вибігти?
- Це потрібно відчувати, і це приходить лише з досвідом. З роками інтуїтивно відчуваєш чи прислухаєшся, коли людина виривається. Або ж тренер бачить, або хтось із хлопців, що стоять за бортиком, і можуть підказати.
– Як?
- Свистом чи криком.
Падіння – невід'ємний атрибут шорт-треку. Фото: НОК України
Перед стартами сильно хвилююся
- Який ідеальний вік, щоб привести дитину до шорт-треку?
- Років із восьми. Спочатку діти стають на хокейні ковзани. Їх вчать просто кататися і вже додають елементи посадки, перекатів, і тільки потім плавно переходять на шорт-треківські. Вони довші.
- Ідеальний вік спортсмена, що відбувся?
– Немає вікових кордонів. Здорово, коли діти та підлітки тренуються з дорослішими спортсменами. Я спостерігала таку ситуацію, коли дівчатка 10 та 14 років тренуються разом із дівчатками 16 та 19 років. Разом зі мною тренується 14-річна дівчинка і, вважаю, за такими дітьми майбутнє. У такому віці вони починають звикати до іншого режиму та катаються приблизно до того, як це роблять старші.
- А межа? Коли закінчують кар'єру?
- У нас люди бігають і у 40 років.
- Що ви можете дозволити собі перед стартом з їжі? Чи є якась дієта?
- Перед кожним стартом я дуже хвилююся, тому п'ю лише воду, та й то не завжди. За хвилин сорок можу з'їсти банан чи протеїновий батончик. А взагалі не люблю їсти у день змагань, навіть практично не снідаю.
- Через хвилювання?
- Щоб погано не стало і щоб не було важко бігти.
Уляна (на передньому плані) мріє придбати емоції у Пекіні, розуміючи, що за медаль поборотися нереально. Фото: НОК України
Зарплати в шорт-треку невеликі
- Із шорт-треку в льодобіжний спорт спортсмени переходять?
– В Україні я такого не спостерігала. У нас не дуже розвинений льодобіжний спорт. А на світовому рівні такі випадки є, я знаю дівчаток із Канади та Нідерландів. А ось із льодобіжного спорту у шорт-трек – такого не зустрічала.
- До речі, ковзани для шорт-треку відрізняються від ковзальських?
- У ковзальського черевика змійка ще йде зверху. І, звісно, саме лезо відрізняється. У шорт-треку лезо черевика злите, а у ковзальському п'ятка відривається.
- Яка їхня вартість? І скільки у вас пар?
– Якщо говорити про леза, то ціна стартує від 300 євро. Якісні коштують від 600 євро. Кожен спортсмен, що бігає на світовому рівні, має запасні леза. Нерідко під час старту ці леза ніби «вибивають», і потім їх треба замінити. Якщо говорити про розвинені країни, наприклад, про Нідерланди, то у них стоїть величезний ящик біля борту, і там не менше десяти пар цих лез. У всіх спортсменів в Україні лише одна пара запасних лез.
– Ви їх хоч не самі купуєте?
- Коли були маленькі, то самі. А коли вже потрапила до збірної України, федерація забезпечує.
– Шорт-треком можна забезпечити нормальне життя?
– Зарплати у нас не дуже великі. Для підлітка це хороші гроші, але для дорослої людини – копійки. З цієї причини багато хто не бачить далекої перспективи для себе в шорт-треку і йде на іншу роботу. Поки я планую виступити на Олімпійських іграх, "підлатати" здоров'я, а далі буде видно. Паралельно навчаюсь у двох академіях: на тренера у Харківській державній академії фізичної культури й на адміністратора готельного та ресторанного бізнесу у Харківському торговельно-економічному.
- Шорт-трек – швидкий вид спорту. Ви любите швидкість?
- Так. Але більше, коли я можу сама сісти за кермо автомобіля. До мотоциклів боязко ставлюся. Страшно.
- Чим наповнене ваше життя, крім шорт-треку?
Мені подобається малювати, але загалом у мене дуже мало вільного часу. Між тренуваннями короткий час для відпочинку, а ввечері падаю без ніг від втоми. Зараз був перший місяць, коли стало хоч трохи вільніше, бо до цього було навчання та сесія, і доводилося поєднувати.
На проводах олімпійців у Києві в компанії Олега Гандея (ліворуч), фігуриста Івана Шмуратка (по центру) та скелетоніста Влада Гераскевича (праворуч) Фото: НОК України
