Українські стрибуни з трампліну повертаються на Олімпіаду після 12-річної перерви. У Пекіні виступатимуть два наші спортсмени – Віталій Калініченко та Євген Марусяк. Перед вильотом до Пекіна «КП в Україні» поспілкувалася з 21-річним летячим лижником Євгеном Марусяком.
- Євгене, ви вперше виступите на Олімпіаді. З якими почуттями наближаєтеся до змагань?
- З добрими почуттями та надіями виступити якнайкраще. І, головне, щоб пронесло з коронавірусом. Дай Боже, щоб усе було добре і перед стартами не склав позитивний тест.
- Чи вивчили всі протоколи для участі в Іграх?
- Так. Все буде суворо. Потрібно скрізь ходити в масках, звичайно, обов'язково бути вакцинованим. Кожен учасник проходитиме ПЛР-тестування щодня. Погуляти Пекіном не вдасться. За територію Олімпійського села нікого не випускатимуть.
- Церемонія відкриття Олімпійських ігор – це також подія. З трепетом чекаєте на участь у параді?
- Звичайно. Думаю, вже там відчується олімпійський дух. Я поки що не можу уявити цих емоцій. Коли щось нове чи незнайоме – це завжди хвилююче.
- Коли вилітаєте до Пекіна?
- 1 лютого. Зараз ми перебуваємо на зборах у польському Закопане. А до цього тренувалися вдома у Верховині.
- Які цілі собі поставили?
- Потрапити до топ-30. Це буде успіх.
- Для вас важливо випередити старшого товариша за командою Віталія Калініченка?
- Олімпіада покаже, хто буде краще готовий. Ми приблизно на одному рівні перебуваємо.
- Хто переможці? На кого поставите?
- Я думаю, золото між собою розіграють японець Рьою Кобаяші та норвежець Маріус Ліндвік.
- Чи є спортсмен, який вас надихає чи якого ви вважаєте легендою у своєму виді спорту?
– Поляк Каміль Штох, триразовий олімпійський чемпіон. Він другий стрибун в історії стрибків з трампліну після Свена Ханнавальда, який завоював Великий шолом, вигравши всі етапи Турне чотирьох трамплінів у 2018 році. Подобаються ще Кобаяші та австрієць Штефан Крафт. І, звичайно, легенда стрибків із трампліну японець Норіакі Касаї – він виступав на восьми Олімпіадах.
- Розкажіть про себе? Де ви виросли, хто батьки?
- Я народився у селі Криворівня, що за сім кілометрів від Верховини Івано-Франківської області. Живу з батьками. У мене проста сім'я. Як і багато жителів наших місць, вони заробітчани.
- З чого почалася ваша любов до стрибків із трампліну?
– Спонтанно вийшло. Я займався футболом та вільною боротьбою. Мені було цікаво спробувати себе у різних секціях. Багато однокласників займалися стрибками із трампліну. У Верховині є дитяча секція. Ходять та ходять хлопці. Я навіть не уявляв, як і що. І якось в нас у футбольній секції не було занять, і я спитав товариша, що він робить після школи. Він відповів, що йде на стрибки з трампліну. Я попросився піти з ним.
- Скільки вам було років?
– Дев'ять.
– Коли прийшли перші успіхи на рівні країни?
– Перші змагання я виграв у Казахстані. Зайняв два перші місця на дитячо-юнацькому етапі Кубка світу. А на чемпіонаті України серед дорослих у 14 років посів друге місце.
- Які якості потрібні, щоб досягти успіху у стрибках із трампліну?
- Техніка. Її треба відточувати все життя. Я саме за рахунок технічних навичок вибився. Є стрибуни, які беруть більше фізичними якостями. Але все одно на першому місці йде техніка стрибка - навіть одна помилка при під'їзді до столу відриву дорого коштуватиме.
- Вам подобаються менші трампліни (90 м) чи більші (120)? Наскільки відчутна різниця у стрибках?
- 120-метрові більше подобаються. Мені легше на них стрибати. На 90-метровому мені не вистачає фізичної сили. Я легкий стрибун. У мене зріст 169 см, вага 52,5 кг. Хоча стрибуни з трампліну за природою усі легкі спортсмени. У нас немає важкоатлетів (посміхається).
- Яка у вас мрія у стрибках із трампліну?
– Олімпійська медаль. Я розумію, наскільки це складно та практично нереально, але треба про це мріяти. Колись я мріяв просто потрапити на Олімпійські ігри, і це стало реальністю. Чому не замахнутися на більше? Сподіваюся, колись вдасться принести Україні першу медаль у стрибках із трампліну.
- У двоборстві не було бажання спробувати себе?
– Було. Але минулося. Через проблеми з тренерами. Я навіть виступав на чемпіонаті України з двоборства. У лижних перегонах в юніорах посідав третє місце. Від України в Пекіні виступить у двоборстві мій близький друг Дмитро Мазурчук.
- Із чим порівняєте емоції під час польоту?
- Це як 18+. Може, навіть ще крутіше, особливо коли виходить стрибок. Коли невдало відірвався від столу, то не дуже почуття. Падав нерідко. Ногу ламав, зв'язки рвав на стопі.
- Страх відчуваєте перед кожним стрибком?
- Страху немає. Є хвилювання перед змаганнями. Якщо боятися польоту, немає сенсу брати участь у стрибках з трампліну.
– Фристайлістка Анастасія Новосад розповідала, що боїться висоти, незважаючи на свої екстремальні польоти.
– Це інший страх. Але й страху висоти я не маю.
- Чи правда, що стрибуни затримують подих у період від старту до закінчення польоту? Для чого?
– Більшість точно затримує. Робиться це для того, щоб спортсмен відчував повітря. Ти маєш бути максимально сконцентрований на стрибку – тіло має бути у балансі.
- Що ще вам у житті надає такого адреналіну? Де ви його влітку черпаєте?
- На літніх трамплінах (посміхається). Мені більше подобається стрибати на літніх, ніж на зимових. Стрибав з банджі-атракціону. Хотів і з парашутом, але то часу не було, ще щось заважало.
- А взагалі більше любите зиму чи літо?
– Літо. Я ж у горах живу. Хочеться більше сонця, тепла, моря.
– Як ви любите відпочивати? Які у вас захоплення?
- Рибалка. Я просто люблю риболовлю. Сів і відпочиваєш в утихомиренні. Жаль, у нас на Прикарпатті мало місць, де можна порибалити.
- Якби вам потрібно було в кількох словах пояснити комусь, що таке стрибки з трампліну, то що ви сказали б?
- Це небезпечний вид спорту і треба бути сміливим. Згадую слова одного тренера, який одного разу прийшов до школи та запитав у хлопчиків, хто не боягуз і хоче спробувати стрибнути з трампліну. Руку підняли всі. Він відвів хлопців на трамплін і з усього класу лише пару людей стрибнуло. Зрозуміло, що не зі звичайного трампліну. Так, із горки з'їхали (сміється). На словах усіх хоробри, а от насправді… Потрібна сміливість.
ДОВІДКА КП
Стрибки на лижах з трампліну – один із шести видів спорту, які входили до програми всіх зимових Олімпійських ігор. Раніше вони вважалися типово норвезьким видом спорту, але останнє золото в індивідуальних змаганнях вони взяли на Іграх у Турині-2006. На наступних Олімпіадах три з чотирьох розіграних медалей взяв поляк Каміль Штох, перед цим швейцарець Симон Амман.
Найкращий результат серед українців на Олімпійських іграх показав Володимир Гливка. У Нагано-1998 він посів 29 місце. У радянській історії єдиним володарем олімпійської нагороди став Володимир Білоусов – він завоював золото на Іграх у Греноблі-1968.