Рада Безпеки ООН
Відповідно до Статуту Організації Об'єднаних Націй, Рада Безпеки несе головну відповідальність за підтримку міжнародного миру та безпеки. Він може бути скликаний будь-коли при виникненні загрози миру. Статут зобов'язує всі держави-члени виконувати рішення Ради.
Рада Безпеки уповноважена «розслідувати будь-яку суперечку чи будь-яку ситуацію, яка може призвести до міжнародних тертям чи викликати суперечку, для визначення того, чи не може продовження цієї суперечки чи ситуації загрожувати підтримці міжнародного миру та безпеки».
Він «визначає існування будь-якої загрози миру, будь-якого порушення миру чи акту агресії та робить рекомендації або вирішує, які заходи слід вжити для підтримки чи відновлення міжнародного миру та безпеки».
Рада має право застосовувати примусові заходи до держав, які порушують міжнародний мир та безпеку, у тому числі пов'язані із застосуванням збройної сили.
На практиці діяльність Радбезу з підтримки миру та безпеки полягає у визначенні тих чи інших санкцій проти держав-порушників; запровадження миротворчих формувань у зони конфлікту; організації постконфліктного врегулювання, включаючи запровадження міжнародної адміністрації у зоні конфлікту.
До складу Ради входять 15 держав-членів - 5 постійних та 10 непостійних, які обираються Генеральною Асамблеєю ООН на дворічний термін по 5 щороку. 5 постійних членів – Китай, Росія (до 1991 року – СРСР), Великобританія, США та Франція мають право «вето», тобто можуть заблокувати будь-яке рішення всього Радбезу ООН. Росія та Китай регулярно його використовують, наприклад, щодо війни в Україні. Росія – країна-агресор, яка напала на Україну, блокує всі рішення Ради безпеки, які засуджують цю агресію, а тим більше закликають до відповіді за військові злочини в Україні.