150 мільйонів гривень за 100 днів: чим займається Міністерство національної єдності
Днями виповнюється 100 днів, відколи в Україні було офіційно засноване Міністерство національної єдності на базі колишнього Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій. За цей час очільник нової державної структури Олексій Чернишов, колишній керівник «Нафтогазу», став одною з фігур, які найчастіше з’являються в медійному просторі. Збіг обставин чи ні, але перед 100-денням міністерство отримало від держави 150 мільйонів гривень на розвиток своїх програм. Як і з яким ефектом можуть бути витрачені ці кошти - з Коротко про поділилися експерти.
Що має бути в пріоритетах
На нове міністерство покладено місію повернути з-за кордону якомога більше біженців, які тікали від війни, і тісно комунікувати з тими, хто не захоче повертатися. Міністр Чернишов, він же віцепрем’єр, так часто підкреслював важливість такої роботи, що в народі з’явився мем про те, що «українці за кордоном важливіші за українців в Україні».
Перебуваючи на новій посаді, Чернишов зробив кілька прогнозованих заяв – у разі відновлення безпеки в Україну повернуться 30% тих, хто покинув її через війну, і що 50% чоловіків військовозобов’язаного віку готові повернутися вже зараз у разі вирішення питання з їх бронюванням. Ще міністр говорив, що нікого не повертатимуть на батьківщину із використанням примусових заходів, а будуть розроблятися певні практичні моделі, які заохочуватимуть повернення.
Також відомо, що при Міннац’єдності (така скорочена назва затверджена в постанові Кабміну, аби перебити народне «Мін’єд») буде створена Агенція національної єдності, яка займеться відкриттям Unity Hub – центрів єдності за кордоном. «Все дуже просто. Міністерство формує політики, а Агенція є інструментом їх реалізації», - пояснив Чернишов в інтерв’ю Укрінформу.
- Державний орган виконавчої влади, який займається поверненням мігрантів, має бути, працювати і фінансуватися. Після завершення війни це стане одним з найбільш актуальних завдань для державної політики, - вважає голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко.
Політолог відмовився прогнозувати, на що будуть витрачені 150 мільйонів гривень, однак зазначив, які програми, на його думку, мають бути пріоритетними.
- Це програми повернення тих, хто втратив житло через бойові дії. Спеціальна програма для таких людей має бути ухвалена і профінансована. Бажано, щоб вона була прив’язана до конкретних міст, де є найбільша потреба у робочих руках.
Що таке Unity Hub
Як свідчить інформація на сайті міністерства, останнім часом Олексій Чернишов був щільно зайнятий закордонними поїздками з метою підтримки українців за кордоном і переговорів щодо відкриття Unity Hub – тих самих центрів єдності. Нібито вже є певні домовленості з Іспанією, Німеччиною та Чехією. Іспанія вже фактично готова виділити приміщення - про це говорилося під час зустрічі Володимира Зеленського з прем’єр-міністром Педро Санчесом.
У таких центрах, за словами Чернишова, можна буде отримати допомогу з оформленням документів, консультації щодо працевлаштування, а також долучитися до культурних і освітніх ініціатив.
- Комунікація з представниками нашої нової діаспори потрібна вже зараз, - зауважує Володимир Фесенко. - Треба встановити контакти з міграційними службами країн-партнерів, дослідити, які категорії мігрантів готові безумовно повернутися, але чекають закінчення бойових дій, які хочуть повернутися, але мають певні проблеми з умовами на батьківщині. Требо розуміти, з ким і як треба буде працювати після закінчення війни.
Чи будуть виділені кошти на створення Unity Hub, чи для них передбачене окреме фінансування, поки невідомо.
Простіше створити нове міністерство, ніж перебудовувати старе
Власне, самого міністерства ще немає. Із затверджених керівників – міністр Олексій Чернишов та держсекретар Кирило Домбровський, який займав таку ж посаду в Мінреінтеграції. Розділ «Структура» на сайті Міннац’єдності заповнюють ті самі розповіді про закордонні поїздки, переговори і хаби.
- Зараз діяльність Міннац’єдності зводиться в основному до інформаційних хвиль. От ми створюємо хаб, от наші прогнози по поверненню... Все пояснює бюрократично важливий момент. Досі відбувається переформування Мінреінтеграції, і це займає досить багато часу. Треба перебити печатки, затвердити новий штатний розклад, створити нові департаменти, провести звільнення, набрати на роботу нових людей. Нове міністерство простіше створити, ніж все це перелопачувати, - каже кандидат політичних наук Олексій Якубін. – Частину людей Чернишов забере з «Нафтогазу», я знаю, що шукали фахівців, які знаються на інформаційних проєктах. Ста днів на це явно не вистачить, процес може затягнутися і на пів року.
Політолог припускає, що частина із 150 мільйонів буде витрачена на перебудовні процедури. Щодо хабів, то вони, окрім рекрутингової і культурної мети, можуть мати приціл на майбутнє використання в електоральних цілях.
- Формально є заборона проводити вибори за межею посольств і консульств, але коли питання стане актуальним, можна внести до закону зміни, які зроблять хаби єдності тимчасовими представництвами нашої дипмісії, і в них можна буде відкривати виборчі дільниці, - міркує Олексій Якубін.
Відшліфувати політичну позицію
Повною мірою ефективність Міннац’єдності можна буде оцінити після війни. Коментатори в соцмережах пишуть, що зараз зовсім інші пріоритети, і вимагають, щоб 150 мільйонів передали на ЗСУ. Водночас треба визнати, що в масштабах катастроф, які переживає Україна, це не така вже й велика сума.
- Можливо, спрацювали амбітні можливості самого Чернишова, він має добру репутацію і в Офісі президента і у самого Зеленського. В міністерстві є розуміння, що потрібно щось робити, потрібно працювати з мігрантами. Але на реальні круті державні програми – створення робочих місць, матеріальна підтримку, виплата допомоги на повернення - Україна фінансово не здатна, - констатує політтехнолог Олег Постернак. – Все, що буде вигадано зараз, не має сенсу, поки тривають бойові дії. Єдине, що може міністерство – це просити зменшувати тимчасовий захист і підтримку біженців, щоб змусити частину повернутися. Але не всі європейські країни підуть на це. І Німеччині, і Іспанії потрібна робоча сила, а багато українців за три роки вже інтегровані в їхні суспільства.
На думку політолога, скоріш за все зараз поставлено «галочку», що міністерство працює.
- А без грошей воно працювати не може, тому буде: ось ми щось робимо - програми, культурні заходи. Ще одне завдання комунікації з мігрантами полягатиме в тому, щоб у майбутньому відшліфувати їхню політичну позицію до виборів. Досвід Молдови показав, що це величезний ресурс, який може навіть визначати абсолютно інший вектор політичного розвитку суспільства.
