«Блакитні каски»-миротворці в Україні: наскільки це можливо зараз
Паралельно з активним обговоренням мирних переговорів в Україні почала порушуватися тема введення миротворчого контингенту західних країн до нашої країни. Як пишуть західні ЗМІ, деякі європейські країни зараз розглядають таку можливість.
Тільки після припинення вогню
Так, керівник зовнішньої політики ЄС Кая Каллас заявила, що не можна відкидати появу іноземних військ на території України. «До сьогодні дискусія точилася навколо того, які країни хотіли б відправити солдатів до України, а які ні: я думаю, що ми не повинні нічого виключати і зберігати певну стратегічну невизначеність у цьому питанні», - заявила Каллас днями.
Але тут треба одразу наголосити на головному нюансі – іноземні війська можуть бути введені в Україну лише ПІСЛЯ припинення вогню, початку мирних переговорів та досягнення якогось рішення на них. Тобто, по суті, це будуть миротворці, які забезпечуватимуть уже готові мирні угоди. Про жодну участь західних військових у війні навіть і не йдеться.
Тому Кая Каллас наголосила, що Європа може «зіграти свою роль»: якщо між Україною та РФ буде досягнуто згоди про припинення вогню, то війська мають бути відправлені для перевірки його дотримання.
Представники європейських урядів також наголошують на необхідності розробки детальних планів забезпечення гарантій безпеки. У разі створення лінії розмежування в Україні моніторити ситуацію там можуть німецькі, французькі та англійські військовослужбовці. Такий варіант справді розглядається в Берліні, Парижі та Лондоні, якщо Київ та Москва сядуть за стіл переговорів і ухвалять рішення про заморожування війни. Це один із кроків підготовки у разі питань з боку нової адміністрації Білого дому щодо створення демілітаризованої лінії в Україні.
Міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок припустила розміщення німецьких військ на території України. Вона наголосила, що Німеччина підтримає всі заходи, які можуть служити миру в довгостроковій перспективі, і заявила, що варіант міжнародної військової присутності можливий на додаток до гарантій безпеки, зокрема таких, як членство в НАТО.
Але при цьому Бербок особливо наголосила, що присутність німецьких військ можлива лише у разі припинення вогню між Україною та Росією. А російська сторона раніше зазначала, що будь-яка миротворча місія може бути реалізована лише за згодою Кремля.
Союзники просто не мають сил для миротворчої місії в Україні
Але, як виявилося, запровадження миротворчої місії в Україні навіть після припинення вогню пов'язане з величезними, а часом і непереборними труднощами.
Полковник запасу, учасник миротворчих місій у Косові та Іраку, військовий експерт Сергій Грабський вважає, що це взагалі малоймовірно.
– У наших західних союзників, разом узятих, просто немає таких сил, щоб забезпечити миротворчий контингент Україні. Щоб перекрити лінію розмежування сил в Україні, навіть якщо її буде створено. Це площа шириною 30 кілометрів протягом всієї лінії зіткнення довжиною 1200 кілометрів. Для порівняння: у невеликій Демократичній Республіці Конго знаходиться західний контингент з 56 тисяч осіб. Це їх треба буде звідти вивести, зняти усі контингенти в інших країнах та ввести в Україну плюс ще сотні тисяч миротворців, – пояснює експерт.
Крім цього, за його словами, для розгортання стандартної миротворчої місії ООН в Україні знадобиться понад рік з моменту ухвалення рішення. Але ніхто так довго чекати не збирається.
Що ж до мирних переговорів як передумови для запровадження миротворчого контингенту, то для них, на думку Сергія Грабського, зараз немає жодних передумов.
– Наразі немає навіть потенційних передумов для переговорів. У Москві, наприклад, так прямо і заявляють – говорити нема про що, тільки про капітуляцію України. Крім цього, жодної офіційної заяви з боку і наших західних партнерів щодо переговорів теж не було. Шольц приїжджав до Києва і сказав, що Німеччина підтримуватиме Україну. Британський прем'єр Стормер – те саме заявив. А всі ці розмови про переговори нас дуже розслаблюють, – пояснює Сергій Грабський.
З історії питання
Запровадження миротворчої місії ООН на Донбасі обговорювалося ще 2015 року. За це навіть проголосувала Верховна Рада. І Київ навіть встиг надіслати заявку на введення миротворців до ООН. Тільки для одного Донбасу тоді обговорювалася цифра 25-60 тис. осіб. Росія, зі свого боку, зробила все можливе, щоб зірвати цю місію, вимагаючи участі в цій операції. Україна виступила проти, бо агресор не може бути водночас і миротворцем.
Втім, Захід не дуже й прагнув вводити свій контингент в Україну, оскільки, за підрахунками, ця місія коштувала б мільярди доларів.
- Це дуже дорого коштувало б бюджету ООН. За мінімальними підрахунками, для охоплення окупованих чи неконтрольованих частин території України (на той час лише один Донбас. – Ред.) треба було б розгорнути десь 25 тисяч військових. Це – мільярди доларів на рік. І цю ідею, напевно, заветувала б Росія. І інші постійні члени РБ ООН не в захваті, – зазначив тоді український постпред в ООН Володимир Єльченко. Тож цей процес закінчився нічим.
