Повернутися із СЗЧ до 1 січня: шанс уникнути покарання та перевестись в іншу частину
Менше місяця на роздуми залишилось у військовослужбовців, які самовільно залишили свої військові частини. До 1 січня 2025 року вони мають шанс добровільно повернутися і поновитися на службі зі збереженням виплат, забезпечення та соціальних гарантій. Такий закон був ухвалений Верховною Радою 21 листопада і днями підписаний президентом.
Наразі СЗЧ називають одною із найболючіших проблем української армії. Від початку повномасштабного вторгнення Офіс генпрокурора зареєстрував за цим фактом близько 60 тисяч кримінальних проваджень і близько 30 тисяч щодо дезертирства. Левова частка справ припадає на 2024 рік. Це лише офіційні дані, неофіційно говорять, що реальна цифра може перевищити і 100 тисяч, бо не всі факти доходять до слідства або у слідства не вистачає на все рук. Тим часом у Генштабі визнають, що повертати у стрій вже навчених людей ефективніше, ніж «бусифікувати» ненавчених на вулицях.
На кого поширюється вищезазначена пільга, які причини штовхають людей на військовий злочин і що може очікувати на них після повернення - досліджувала журналістка Коротко про.
Два закони: розбираємось, в чому різниця
Нині в Україні діють два закони, які регламентують добровільне повернення із СЗЧ. Перший - за номером 3902-IX - був ухвалений Радою 20 серпня 2024 року і набув чинності у вересні, другий - ввів правило «до 1 січня 2025 року». Обидва поширюються на тих, хто вперше залишив військову частину без дозволу командира або дезертирував, і передбачають звільнення за таке від кримінального покарання.
- Новий закон, що набув чинності у листопаді, вносить зміни у Закон «Про військовий обов’язок та військову службу». Якщо до 1 січня військовослужбовець повернеться до частини, то командир, безумовно, має поновити з ним контракт протягом 72 годин. Щоправда, цей новий закон не вирішує питання кримінальних справ, якщо вони уже відкриті, тому це доведеться вирішувати по умовно старому закону, - каже адвокат Наталія Фещик.
Юрист наводить приклад:
- Якщо військовий пішов у СЗЧ в жовтні цього року і проти нього не встигли відкрити кримінальну справу, він спокійно повертається і поновлюється в усіх правах. Все вирішується на рівні військової частини. Якщо справу вже відкрито або вона в суді, як у одного мого клієнта, то військовий також має право скористатися відведеним строком на повернення і поновлення, але зі справою доведеться щось вирішувати – або вести її до закриття, або може бути так, що людина захоче вислухати виправдувальний вирок.
Так званий перший закон - про декриміналізацію СЗЧ - передбачає дещо інший, складніший порядок звільнення від покарання. Підслідчий або підсудний повинен письмово заявити про свій намір повернутися до війська прокурору, слідчому або суду і отримати згоду командира військової частини – своєї або іншої, у якій хоче відтепер проходити службу.
Якщо жоден з командирів не захоче брати до себе втікача, тому не залишиться іншого варіанта, як чекати вироку і йти до в’язниці. За СЗЧ загрожує від 5 до 10 років позбавлення волі, за дезертирство - від 5 до 12 років. Ухвалений в грудні 2022 року закон не дозволяє за цими статтями пом’якшувати нижню межу покарання, призначати умовний термін або укладати угоду зі слідством про визнання винуватості.
- Такий порядок діятиме для тих, хто не скористається правом на пільговий місяць або піде в СЗЧ після 1 січня, - пояснює адвокат.
За офіційною інформацією Генштабу, закони про декриміналізацію СЗЧ вже повернули до лав ЗСУ 6 тисяч військових.
Сергія Гнєзділова, який самовільно залишив частину, щоб привернути увагу до проблеми, продовжують тримати під вартою. Фото: Суспільне Новини/Дар'я Нематіан Золбін
Виснаженість, хвороби, свавілля командирів
У 2024 році кількість СЗЧ зросла втричі, порівняно з 2022 роком. Головними причинами називають примусову мобілізацію, коли «бусифіковані» тікають з війська ледь не в перші дні, та фізичну і нервову виснаженість бійців, які тривалий час перебувають в зоні бойових дій. Постійний стрес, короткі відпустки і - «білет в один кінець». У вересні цього року країну збурив вчинок командира відділення аеророзвідки 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади Сергія Гнєзділова, який демонстративно пішов у СЗЧ, щоб привернути увагу до невизначених строків мобілізації.
- Причин для СЗЧ може бути десятки, і страх перед загибеллю не головна, хоча завжди у всіх присутня, - каже військовослужбовець В’ячеслав К. – Комусь дружина зрадила, комусь відпустку не дали при народженні дитини або хворобі матері, когось не відпустили лікуватися. Комусь грошей не вистачає, щоб вирішити свої проблеми. Це цивільним здається, що військових гривнями обсипають. А насправді навіть тим, хто на «нулі», можуть платити не 100 тисяч, а 50 чи 60 тисяч. Пояснюють тим, що ви там місяць не сидите, а заходите на завдання і виходите. А якщо вже про 100 тисяч говорити, то на цій війні потреба солдатів у спорядженні виходить далеко за цю суму, тому що збирають весь час на РЕБи, мавіки чи ремонт автівок. Знаю купу людей, які в кредити позалазили, щоб якось далі служити.
А ще відкрито кажуть і пишуть про дурість, сваволю, жорстокість окремих командирів. Коли в першій редакції законопроєкту про декриміналізацію СЗЧ прописали норму, що військовий має повернутися саме до своєї частини, це викликало хвилю критики. На щастя, її врахували, дозволивши переходити в іншу частину. Провідні бригади, зокрема, 1-ша ОШБ ім. да Вінчі та 93-я ОМБР «Холодний Яр» розгорнули свої рекрутингові кампанії для тих, хто хоче повернутися із СЗЧ.
«Хлопці повертаються, але беремо не всіх»
- Хлопці повертаються. Менше, ніж ми очікували, але повертаються, - поділився з Коротко про т. в. о. головного сержанта «Холодного Яру» Віталій. – Правда, і ми беремо не всіх, хто самовільно кинув службу. З кожним окремо проводимо бесіду, з’ясовуємо причини правопорушення, спілкуємось з командирами, сержантами частин, з яких пішла людина. Дивимося на неї саму: чи викликає довіру, чи свідомо повертається до ЗСУ, а не лише тому, щоб закрили кримінальну справу. Обставини СЗЧ бувають різні. Від банальних запізнень з відпуски чи лікування до психологічних зривів. Були такі, яким казали: повертайтеся, тільки не до нас у бригаду.
Судячи з коментарів до нових законів у соцмережах, багато хто боїться, що тих, хто проштрафився, кидатимуть «на м’ясо», тобто в найнебезпечніші місця, ким би раніше не служили.
- Десь 70 відсотків тих, кого ми повернули з СЗЧ, пройшли піхотний досвід. І ми в піхоту їх не відправили. Перевчали на операторів БпЛА, високоточної зброї. Це щоб виключити травмуючий досвід і зробити бійців ефективними на інших позиціях. Такі люди знають, що переживає піхота, і розуміють, як її треба підтримувати і прикривати, щоб люди вижили і повернулися, - пояснює Віталій.
Військовий каже, що рекрутувати з СЗЧ бригада почала за законом, що вступив в дію у вересні.
- Єдине - хотілося б, щоб був розроблений більш зрозумілий механізм повернення в іншу частину. Кожен військовослужбовець отримує певне майно, зброю. За всіма, кого ми повертали, тягнулися певні майнові борги: щось людина не здала, щось треба провести по бухгалтерії, щось списати. Щоб просто перевести бійця з однієї бригади в іншу, треба, щоб він отримав з попереднього місця служби продовольчий та майновий атестат. А там, де є СЗЧ, не сильно горять бажанням їх давати. Витребувати мають право тільки окремі резервні частини. І ті, хто повертаються, мають перебувати в тих частинах певний час. Може пройти від кількох тижнів до кількох місяців, перш ніж військовий потрапить у іншу бригаду.
До речі, в Генштабі обіцяють, що ті, хто скористається правом «до 1 січня» і поновиться у своїх частинах, також будуть зараховані в резерв, а потім переведені на інші місця служби.
