• Головна
• Політика

Фото: pravo.ua

Вища рада правосуддя днями має розглянути питання про відставку голови Північного апеляційного господарського суду Олега Хрипуна. Судді закидали незадекларований маєток за 30 млн грн, проте замість покарання за незаконне збагачення, він вирішив піти на почесну пенсію, аби довічно отримувати кошти від платників податків. Утім, напередодні відставки Олег Хрипун у складі колегії суддів встиг винести скандальне рішення, яким фактично “роздягнув” державну компанію “Укренерго” на понад 1 млрд грн – гроші, які могли б бути спрямовані на ремонт зруйнованої енергетичної інфраструктури, закупівлю запчастин, утримання мереж.

Скандальний розведенець

Суддя Олег Хрипун не надто відомий широкій громадськості. А ось бізнесу про нього відомо набагато більше. Адже протягом останніх 23 років Олег Олексійович працював у системі господарських судів, що розглядають економічні позови компаній одна до одної. До 2011 року він працював у Господарському суді м. Києва, а згодом перейшов до Київського апеляційного господарського суду, який потім став Північним апеляційним господарським судом (ПАГС). Цю установу Олег Хрипун очолив ще до Революції гідності – в травні 2013 року. І відтоді жодного разу не покинув свого кабінету. Якби не повномасштабне вторгнення, цей служитель Феміди вочевидь працював би суддею уже за шостого президента підряд.

Утім, попри геть іще не пенсійний вік і можливості заробляти чималу суддівську зарплату та інші бонуси роботи в системі правосуддя, суддя Олег Хрипун на початку вересня цього року подав до Вищої ради правосуддя заяву про відставку. У пересічного спостерігача це навряд чи викликало б якісь емоції. Проте у колах юридичних та серед колег-суддів такий крок викликав неабияке обурення. Навесні Хрипун потрапив у невеликий, проте гучний скандал. Команда журналістів Bihus.info зняла сюжет про те, що суддя не декларує своє користування маєтком за 30 млн грн, в якому проживає його колишня дружина, а сам маєток належить його колишній тещі. Хрипун заявляв, що нібито не користується цією нерухомістю постійно, а періодично відвідує колишню дружину, тож і “буває тут”. А відтак наполягав, що не знає як і для чого декларувати цей маєток. При цьому ніякого свого житла, крім орендованого, у нього не було. “Суддям дуже важко в сучасних умовах працювати, в тих умовах, коли кожен день, з кожного екрану, на кожному сайті ми лише чуємо, які судді погані”, - заявив тоді Хрипун журналістам.

Історія не набула широкого резонансу. Проте Нацагентство запобігання корупції все ж взялось перевіряти спосіб життя судді за заявою юристів редакції. Результати публічно не оголошували. Втім, цілком імовірно, що журналісти таки були десь на правильному шляху і натиснули на один із болючих мозолів Хрипуна. Адже уже за кілька тижнів після виходу відносно невинного сюжету низка юридичних видань уже, мов по команді, поширювали відверто замовний відеоролик про допомогу “суддів Північного апеляційного господарського суду на чолі з Олегом Хрипуном” армії.

Не применшуючи важливість кожного донату на допомогу Збройним силам України заради якомога швидшої перемоги над ворогом, варто відзначити, що такий підхід можна віднести до “ворвошінгу” – “відмивання репутації” за допомогою теми війни. Дрони, які закупили судді, щоб передати на фронт на суму близько 12 млн грн (трохи більше як третина вартості маєтку тещі Хрипуна) – назвали Pagsik. Це зменшувально-помʼякшувальне від ПАГС – абревіатури суду, де працює Хрипун.

До слова, це вже не перший раз, коли суддя вдається до піару на війні заради відволікання (як може здаватися) уваги від більших скандалів. Наприклад, після ухвалення низки скандальних земельних рішень у серпні-вересні 2023 року, суд “раптом” вирішив відкрити на своїй території експозицію “Разом до перемоги!”, де виставлені численні подяки колективу суду від різних військових бригад. Справа похвальна, проте чи можна було б обійтися без такого рівня пафосу?

Сідаючи в останній вагон

Втім, судячи з того, що на початку вересня 2024 року Хрипун написав заяву про відставку, “ворвошінг” не надто допомагає. Вища рада правосуддя мала розглянути цю заяву 10 вересня, проте розгляд було зупинено через наявність численних скарг на роботу судді, зокрема, й з боку громадських активістів щодо недостовірного декларування майна. Наближена до колишнього заступника голови Адміністрації президента Андрія Портнова онлайн-газета “Закон і Бізнес” не без сарказму описувала ситуацію: “[член ВРП] Роман Маселко мав намір просити відкласти й розгляд заяви Олега Хрипуна про відставку з посади судді Північного апеляційного господарського суду, бо і на нього надійшла скарга. Утім, напередодні перша дисциплінарна палата ВРП повернула цю скаргу без розгляду, а Р.Маселко не встиг підготувати інший висновок стосовно заяви судді про відставку. Тож питання відклали на тиждень.” Станом на 23 вересня справу все ще не було розглянуто.

Чи не тому, розуміючи, що сідає в останній вагон, Олег Хрипун перестав соромитись просувати в Північному апеляційному суді інтереси тих, хто ладен за ці інтереси добре заплатити. Судячи з реєстру судових рішень таким зацікавленим клієнтом банку виявився один скандальний банк «Альянс» -  відомий небажанням платити за банківськими гарантіями державним підприємствам. Так в серпні судді ПАГС під керівництвом Хрипуна почали виносити як «під копірку» рішення, якими забороняли банку виплачувати гроші за банківськими гарантіями, виданими на користь «Укргазвидобування». Таких рішень щодо банківських гарантій вже чотири. Немає сумніву, що аналогічними будуть рішення й по трьох інших, справи щодо яких знаходяться в суді. Ціна питання цих рішень ПАГС для держави – 1 млрд гривень.

Паралельно голова суду, сидячи на валізах, слухав аргументи представників державної компанії “Укренерго” та комерційного банку “Альянс” у справі про борг останнього перед держустановою на суму понад 1,2 млрд грн. “Укренерго”, нагадаємо, вимагає від “Альянсу” повернути кошти за гарантією, яку фінустанова виписала компанії з орбіти Коломойського “Юнайтед Енерджі”. Остання, своєю чергою, не розрахувалась за купівлю електроенергії, тож борг мав погасити банк. Натомість через півтора року після настання обставин для виплати (березень 2022 року) – у вересні 2023 року “Альянс” подав до суду аби той визнав гарантію такою, що не підлягає виконанню. При цьому, аргументуючи причини для цього, посилався на звіти і факти, які сталися уже після березня 2022 року.

Суд першої інстанції вирішив справу на користь “Альянсу” ще в квітні 2024 року. Тоді уже було відомо про гучну кримінальну справу НАБУ щодо розкрадання коштів “Укренерго”, а також про спробу юристів банку “Альянс” із компанії Міллер дати хабар у $200 тис. детективам НАБУ і прокурорам САП щодо зміни підслідності для оголошеної в міжнародний розшук голови правління банку “Альянс”. Суд апеляційної інстанції, за логікою, мав би розглядати справу “на тверезу голову” і без зовнішнього тиску. Адже йдеться про 1,2 млрд грн. (це сума боргу “Альянсу” перед “Укренерго” з урахуванням пені і штрафів) – це кошти, які потрібні для ремонту критичної інфраструктури в умовах постійних обстрілів і відключень.

Натомість Північний апеляційний господарський суд на чолі з Олегом Хрипуном 17 вересня вирішив знову пристати на невалідні аргументи банку і залишив рішення першої інстанції в силі, ввівши його в дію. Фактично тепер “Альянс”, який повʼязують з впливом ексзаступника голови Офісу Президента Ростислава Шурми, зможе не платити за боргом. І уникнути банкрутства, до якого банк стрімко рухався протягом останніх двох років. Тобто після звільнення попереднього керівництва “Укренерго”, до якого інформаційно, і схоже, фінансово, також доклався “Альянс”, тепер його фінансовій стабільності, ймовірно, більше нічого не загрожує.

Причиною, чому суд не став навіть вчитуватися в аргументи державної компанії і, по суті, дозволив комерційному банку цей грабунок серед білого дня – якраз і став “підвішений” стан Хрипуна. Однією ногою перебуваючи на пенсії, підігріваючи своєю відставкою і без того нестабільну ситуацію в суді, суддя Хрипун разом з колегами фактично скористався з туману невизначеності, аби востаннє “підмахнути” правильним людям з “правильною” репутацією потрібне рішення. От тільки катастрофічний ефект від його впровадження зараз важко прогнозувати. Адже якщо інші банки і кредитори так само почнуть повз закон відмовлятися гасити свої зобовʼязання перед державою, це може призвести до неконтрольованого хаосу на багатьох ринках і серйозно загрожує економічній і політичній стабільності в країні, що воює.