Україна ще раз зіткнулася із двоїстою політикою країн, які раніше висловлювали їй підтримку у протистоянні з Росією. На цей раз це стосується Азербайджану, який з розкритими обіймами приймав у себе російського диктатора Володимира Путіна. Гаразд, здавалося б, можна списати на східну гостинність, але раніше керівництво цієї країни засуджувало російську агресію і визнавало територіальну цілісність України. А як же тепер? Читайте у матеріалі Коротко про.
Буквально через півтора місяця після початку російської агресії президент Азербайджану Ільхам Алієв заявив, що його країна підтримує територіальну цілісність України.
«Принципи міжнародного права в жодному разі не повинні спотворюватися через політичну перевагу», - заявив він тоді. А на запитання, яку б пораду він дав Україні, Алієв відповів: «Найголовніше - ніколи не погоджуватися на окупацію».
У Баку пішли далі слів. На другий день після початку воєнних дій в Україні Азербайджан заявив про надання нам гуманітарної допомоги. Увечері 25 лютого два літаки азербайджанської авіакомпанії Silk Way вилетіли у напрямку України з вантажем продовольства та медикаментів. Відразу після цього азербайджанська державна нафтова компанія (SOCAR) оголосила, що всі автомобілі соціальних служб України (швидка медична допомога, пожежна служба тощо) можуть безкоштовно отримувати паливо на заправних станціях компанії SOCAR Ukraine.
Вдруге потужну гуманітарну допомогу Азербайджан надав Україні після підриву росіянами греблі Каховської ГЕС. А також нам надали пальне у вигляді колекторного трубопроводу для перекачування стічних вод, підводні насоси, мотопомпи, гумові човни, захисні костюми, рятувальні жилети, літній та зимовий одяг.
Україна також підтримувала Азербайджан, зокрема у конфлікті навколо Нагірного Карабаху взяла сторону Азербайджану. Восени 2023 року Верховна Рада України категорично засудила можливість застосування режиму санкцій щодо Азербайджану у зв'язку з подіями в Карабаху. Нардепи у спільному зверненні наголосили, що офіційний Баку боровся із озброєними сепаратистами в межах своїх міжнародно визнаних кордонів.
Президент Азербайджану Гейдар Алієв близький у своїй зовнішній політиці до підходу Туреччини та Ердогана. Фото: REUTERS
І ось тепер Азербайджан прийняв Володимира Путіна як свого союзника.
У рамках візиту російського диктатора було підписано різні угоди про розвиток економічного партнерства в галузі охорони здоров'я, медичної освіти та науки, екології та взаємних інвестицій. А після візиту Путіна Азербайджан подав заявку на вступ до БРІКС – міжурядової організації, куди сьогодні входять Бразилія, Росія, Індія, Китай, ПАР, Єгипет, Ефіопія, Іран та Об'єднані Арабські Емірати.
Про те, що Баку зацікавлений у членстві у БРІКС, минулими вихідними заявив посол Азербайджану в Росії Полад Бюльбюль огли. «Вишикувалася велика черга охочих приєднатися до БРІКС. Азербайджан справді виявив таке бажання», - сказав посол. Він повідомив, що Москва та Баку вже давно обговорюють можливості для розширення співпраці, тобто заявку до БРІКС слід вважати кроком у цьому напрямку.
А азербайджанська державна нафтова компанія SOCAR, яка широко представлена в Україні мережею своїх заправок (59 станцій), уклала угоду з російським "Газпромом" про розширення стратегічного партнерства. Принаймні, за словами представників "Газпрому". У відповідь на це українці закликали бойкотувати ці заправки в Україні.
Чи означає все це, що Азербайджан тепер повернувся лицем до Росії і відвернувся від України? Ні! Справа в тому, що ця країна, за прикладом Туреччини, зберігає добрі відносини як з Києвом, так і з Москвою. Один із основних принципів зовнішньої політики Азербайджану на даний момент – не ставити двосторонні відносини у залежність від третіх країн, бути послідовними та передбачуваними.
Є ще фактор Великої Британії. Видобуванням нафти та газу на Каспії займається британська нафтова компанія British Petroleum. Ця ж компанія є одним із головних акціонерів «Південного газового коридору», який зв'язує Азербайджан, Туреччину та європейські країни. З цих причин Азербайджан має підтримувати Україну в цій війні. Тут країна також керується міжнародним правом. І Крим, і невизнані ніким самопроголошені республіки Донбасу є невід'ємною частиною України. Цим принципом Азербайджан також керувався під час звільнення від окупації Карабаху.
З іншого боку, Росія є одним з найважливіших стратегічних та економічних партнерів Азербайджану. Буквально напередодні визнання Росією "незалежності" т.зв. «ДНР» та «ЛНР» у 2022 році, президент Азербайджану Ільхам Алієв та президент РФ Володимир Путін підписали у Кремлі союзницьку декларацію.
Росія – третій торговий партнер Азербайджану після Італії та Туреччини. За підсумками минулого року, товарообіг двох країн становив 4,3 млрд доларів, що на 17,5% більше, ніж у 2022 році. Очевидно, тому Азербайджан не взяв участі в голосуванні на Генасамблеї ООН в резолюції, яка вимагала, щоб Росія негайно припинила застосування сили проти України. Баку уникає будь-якої конфронтації як із Росією, так і з іншими великими сусідніми країнами. Допомагаючи Україні, щонайменше, у рамках міжнародного гуманітарного права, Азербайджан утримується від різких рухів на адресу Росії, щоб не поставити себе під удар.
Ще у 2022 році президент Володимир Зеленський заявив, що розуміє небажання Баку підтримувати Україну у протистоянні РФ на тому рівні, що Київ вимагає від інших держав.
"Президент Алієв підтримує Україну. З точки зору озброєння, Азербайджану складно надавати допомогу Україні. Це правда, і це можна зрозуміти, тому що вони мають Нагірний Карабах. Це одна з небагатьох країн, коли ми розуміємо баланс нейтральності, тому що в них може розгоратися війна. Але чекаємо на більше і довго розуміти не зможемо, тому що нам буде складно", – пояснив президент України.
Не можна також забувати про фактор Туреччини. Ця країна - член НАТО - намагається закликати сторони конфлікту до дипломатичного рішення і не раз за останні дні пропонувала майданчик для переговорів. А Туреччина, яка є першорядним союзником Азербайджану, також прагне зберегти рівні відносини як з Україною, так і з Росією.
Тарас Загородній, експерт-міжнародник:
- Це найпримітивніший дискурс: свої - вороги. У сучасному світі кожен любить лише себе, а товаришує за гроші чи через необхідність. Алієв – президент Азербайджану та захищає інтереси своєї країни.
Ось приклад – приїжджає прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді, який обіймався з Путіним. Прем'єр країни, яка входить до БРІКСу. То що тепер, нам його, вибачте, «послати»? Чи Туреччину, яка зберігає відносини із Росією? Але ж вона й перекрила протоку Босфор для російських кораблів, щоб вони не могли поповнювати Чорноморський флот, який ми успішно знищуємо. Або Нідерланди, які є м'яким офшором Росії, але постачають нам літаки F-16? Стати в позу та з усіма посваритися? Яка нам користь від цього?
Йдеться про те, що потрібно максимально використати свої інтереси. Якщо ці країни, навіть незважаючи на співпрацю з Росією, нам щось дають, то це потрібно приймати.