У Верховній Раді 20 серпня було ухвалено законопроєкт, який передбачає заборону діяльності в Україні релігійних організацій, пов'язаних із Росією. Цим документом може бути припинено діяльність УПЦ МП. За відповідний законопроєкт проголосували 265 депутатів. Закон набирає чинності через 30 днів із дня його опублікування. Окрім одного пункту, згідно з яким у громад УПЦ МП буде 9 місяців на те, щоб розірвати зв'язки з Російською православною церквою (РПЦ).
Урядовий законопроєкт, розроблений за вказівкою президента Зеленського, передбачає заборону релігійних організацій із центрами впливу у Росії. Вважається, що він насамперед торкнеться Української православної церкви Московського патріархату.
Його суть – релігійна організація України не має права бути афілійованою та перебувати відповідно в ієрархічних зв'язках підпорядкування з релігійними організаціями, які мають керуючі центри у державі-агресорі.
Законопроєкт складається із двох частин. Основне тло закону має п'ять статей, і переважна більшість цього тексту – заключні зауваження, де дуже докладно описується, як він має діяти.
Відповідний орган – Держслужба етнополітики та свободи совісті - має проводити релігієзнавчу експертизу організацій щодо підпорядкування центрам впливу в Росії. Якщо є порушення, релігійній організації видають розпорядження, щоб вона їх усунула. Якщо організація порушить термін, щодо неї мають звернутися до адмінсуду з вимогою її «закрити».
Після цього має відбутися суд, який вирішить, забороняти релігійну організацію чи ні. Під релігійною організацією мається на увазі не вся УПЦ МП як така, а окремі юридичні особи, які її представляють. Тобто кожна окрема парафія, єпархія - і далі по церковно-адміністративної ієрархії. Станом на 2021 рік УПЦ МП мала 12,4 тисячі зареєстрованих організацій в Україні.
Насправді не йдеться про припинення діяльності УПЦ МП як такої. Йдеться не про церкву загалом, а саме про «релігійні організації», якими, за українськими законами, є конкретні парафії, монастирі, навчальні заклади та інші юридичні особи.
А конфесія загалом - УПЦ МП - «організацією» з юридичної точки зору не є. Відповідно, владі доведеться «припиняти діяльність» не церкви загалом, а окремих парафій та організацій (загальною кількістю понад 12 тисяч). Для чого необхідно щодо кожної з них провести "релігієзнавчу експертизу діяльності релігійних організацій щодо виявлення підпорядкованості в канонічних та організаційних питаннях центрам впливу релігійної організації (об'єднання), керівний центр яких знаходиться в Росії".
Одним із ключових пунктів закону є той, який свідчить, що протягом 9 місяців з дня його прийняття всі парафії УПЦ мають якось зафіксувати свій розрив з Російською православною церквою. Причому "як" - закон про це не говорить.
Але вся проблема у тому, що закон вимагає від УПЦ те, що вона вже начебто давно зробила. Навесні 2022 року, за кілька місяців після повномасштабного російського вторгнення, Українська православна церква Московського патріархату (УПЦ МП) вже відмежувалась від Російської православної церкви (РПЦ).
Зокрема, у травні 2022-го УПЦ МП виключила зі свого Статуту положення, що свідчить про зв'язок із московською церквою, та заявила, що відтепер офіційно називатиметься просто УПЦ (без приставки МП). Тож у реєстрі релігійних організацій та в офіційних документах Українська православна церква відтоді справді не має приставки про «Московський патріархат».
Закон у першому читанні ухвалили у жовтні 2023 року. Після цього не вдалося зібрати голоси для другого читання, оскільки частина фракції «Слуги народу» відмовилася його підтримувати. Після цього у липні 2024-го народні депутати здебільшого з фракції «Європейська солідарність» заблокували трибуну з вимогою продовжити розгляд документа. Тоді наступні засідання парламенту скасували.
15 серпня президент Володимир Зеленський попросив Верховну Раду зібратися для розгляду «деяких важливих законодавчих ініціатив», згадавши «духовну незалежність».
Цей закон може створити певні проблеми для України на міжнародній арені. До складу УПЦ входять 12,4 тисяіч парафій, членами яких є тисячі українців. А заборона УПЦ може порушити їхнє право на релігійну свободу. Експерти зазначають, що в такому разі Україна може зіткнутися зі звинуваченнями у порушенні прав людини. І хоча західний світ досить секуляризований (не релігійний), він дуже ретельно ставиться до порушення прав людини.
В УПЦ зазначали, що діють юридично у рамках українського законодавства, а рішення назвали «розмитим». За їх словами, йдеться про Московський патріархат, «а УПЦ, згідно з усіма установчими документами, є самостійною, незалежною і не підпорядковується Московському патріархату».