Володимир Фесенко: Зеленський не розглядає Раду як самостійний суб'єкт влади
Наразі вся увага українців зосереджена на бойових діях на фронті. Тому суспільний інтерес до роботи українського парламенту дещо впав. Але це аж ніяк не применшує важливості роботи Верховної Ради. Про те, що там зараз відбувається, про взаємини головного законодавчого органу країни з президентом України, про перспективи "більшості" та про ухвалення важливих для країни законів Коротко про розповів політолог Володимир Фесенко.
Навіть якщо зникне парламентська більшість, парламент працюватиме у нинішньому складі
- Зараз Верховна Рада пішла на канікули чи це парламентська криза?
- Ні те, ні інше. Що таке парламентська криза? Коли, наприклад, зникає юридично парламентська більшість і виникає ситуація, коли потрібно або формувати нову парламентську більшість та новий уряд, або потрібно ухвалювати рішення про розпуск парламенту. Але в умовах воєнного стану ця юридична конструкція парламентської кризи втрачає сенс. Під час військового стану уряд не можна відправити у відставку і парламент теж розпустити не можна, а отже, і провести парламентські вибори.
Тому навіть якщо зникне парламентська більшість, все одно парламент працюватиме у нинішньому вигляді, доки не закінчиться війна та військовий стан. І зараз юридична більшість «Слуг народу» зберігається. Щодо прийняття конкретних рішень, для цього не завжди є голоси. Але здебільшого, коли потрібно і коли на цьому наполягає президент, необхідні законопроєкти ухвалюють.
Щодо канікул, то які канікули можуть бути в умовах війни? Причина в тому, що парламент зараз працює не так за власною ініціативою, як для законодавчого забезпечення інтересів країни, коли потрібно ухвалити законопроєкти уряду або законопроєкти, які ініціюються президентом. Ось тоді парламент збирається та ухвалює рішення.
Проблема Верховної Ради в тому, що це не парламентська криза. Це радше криза традиційної моделі України. Тому що парламент втратив частину своєї суб'єктності за умов війни. І це не лише політичні причини, це наслідок режиму воєнного стану та наслідок того, що значна частина депутатів як усередині «Слуг народу», так і в опозиції втратили свій статус та можливість впливу.
До того ж, наш парламент зараз не дуже розуміє свою роль в умовах війни. Вони діють пасивно. Потрібно щось проголосувати – голосують. А для того, щоб провести якісь самостійні рішення, потрібні узгоджені дії різних парламентських груп, а цього нині немає.
Модель управління Зеленського нагадує бізнесову модель
- Володимир Зеленський дав зрозуміти, що він дуже незадоволений простоєм парламенту, коли є потреба у затвердженні важливих законів. Які зараз стосунки між президентом та парламентом?
- Тут проблема в тому, що президент зайнятий питаннями оборони та зовнішньої політики і мало займається парламентською роботою. Він і раніше не виявляв великого інтересу до роботи Верховної Ради. А в умовах війни він зосереджений саме на обороні та зовнішній політиці. Відповідно, про парламент згадують тоді, коли слід застосовувати відповідні закони.
Але треба розуміти ще ось що – Володимир Зеленський та голова його адміністрації Андрій Єрмак ніколи не працювали в парламенті. Вони працюють за іншою моделлю. Їхня модель управління, політичного управління, нагадує бізнесову модель. І в ній вони розглядають Верховну Раду як функціональний елемент, як орган, який має затверджувати закони, а не як орган, який відіграє самостійну роль. Це особливість сприйняття Зеленським ролі Верховної Ради.
З іншого боку, треба розуміти, хай формально, але все ж таки більшість депутатів Верховної Ради - це депутати «Слуг народу». Це також впливає на нинішню ситуацію із парламентом. Зеленський має суперечливе ставлення до Верховної Ради. Як я вже сказав, Зеленський розглядає Верховну Раду як функціональний орган. Орган, який має ухвалювати закони. Не ініціювати їх чи розробляти, а лише ухвалювати закони. І якнайшвидше.
Зеленський не розглядає Верховну Раду як самостійний суб'єкт влади, з яким потрібно узгоджувати рішення та шукати компроміси. Зеленський - прихильник такої бізнес-моделі, коли потрібно швидко ухвалювати рішення. А ті, хто затягує такі рішення, діють в умовах війни не зовсім у державних інтересах.
Тому, з одного боку, президент об'єктивно незадоволений тим, що зараз парламентарі перервали роботу в пленарному режимі. Він реагує на це, як і пересічні українці. Йому це не подобається.
Заборона УПЦ МП може створити міжнародні проблеми для України
- Причиною перерви роботи Ради називають труднощі щодо узгодження закону про заборону УПЦ МП. Нібито частина "Слуг народу" категорично проти цього.
- Ні, причина не в цьому. Причина в тому, що є проблема прийняття економічних законопроєктів. З економічними законопроєктами, зокрема податковими, бізнес виступив проти них. З ними зустрілися, але спільного рішення не знайшли. Наразі шукають компромісні варіанти. Причому компромісні варіанти треба знайти і з нашими міжнародними партнерами, зокрема.
Щодо заборони Церкви, то тут виник ступор внаслідок загострення конфлікту між прихильниками радикальної моделі (повної заборони УПЦ МП) та прихильниками компромісного, більш гнучкого вирішення. З тими, хто не хоче провокувати конфлікт, не створювати ризиків через заборону УПЦ МП у проекції права на людину, не провокувати, скажімо так, відлуння цього конфлікту у США. А така проблема вже виникла насправді, і деякі трампісти стали виступати в ролі адвокатів УПЦ МП.
Деякі прихильники радикальної заборони УПЦ МП у парламенті почали пропонувати відверто радикальні варіанти заборони Церкви, які створять міжнародні проблеми для України загалом. Тобто суперечність виникла між прихильниками радикального підходу до заборони Церкви та прихильниками пошуку гнучкого компромісного варіанту.
- То чи знайдуть консенсус з цим законом чи ні?
- Найімовірніше, знайдуть. Буде проголосовано компромісний варіант. Гнучкіший і помірніший.
- Зеленський, зі свого боку, також анонсував ухвалення рішення, яке має зміцнити "українську духовну незалежність". Чи означає це, що влада перехопила у парламенту ініціативу щодо цього питання?
- Найімовірніше, так. Я не знаю, в якій формі це станеться, але якщо Зеленський це сказав, значить, так, влада вирішила очолити цей процес. Це демонстрація, яка несе пропагандистський та ідеологічний зміст. Це ще сигнал Москві – ми вам не підемо на поступки. Адже Росія, коли говорить про денацифікацію, хоче відновлення у повному обсязі діяльності Московського патріархату, зняття всіх обмежень, реабілітації всіх засуджених священиків, а також відновлення діяльності проросійських політичних сил в Україні. Тому Зеленський показує: ми на жодні поступки Москві в цьому питанні не підемо.
Римський статут, імовірно, приймуть
- Чи стануть ці першочергові закони як гарантії для військових у Курську операцію (йдеться про законопроєкт, внесений Зеленським, згідно з яким українські військові, що воюють на території Росії, отримуватимуть усі виплати та преференції. - Ред.) аргументом для скликання Ради? Зберуться вони чи не зберуться?
- Звісно, зберуться. Без проблем. Якщо в Офісі президента скажуть, то речник парламенту Стефанчук це точно зробить. Адже Рада у нас збирається не тоді, коли депутати захочуть, а коли треба ухвалити урядові законопроєкти. Тому по оборонному пакету, на мою думку, голоси будуть. А ті депутати, які не з'являться у Верховній Раді, їх зганьблять, як прогульників і як тих, хто поїхав на відпочинок під час війни.
- А Римський статут ухвалять?
- Найімовірніше, так. Там є поправка, яка свідчить, що розслідування Міжнародного кримінального суду щодо українських військових та українських громадян може бути лише через 7 років після ухвалення цього закону. Це такий собі запобіжник від переслідувань наших громадян. Адже всі чудово розуміють, що в умовах війни, звичайно ж, з нашого боку є також військові, які також чинили протиправні дії. І їх також може звинуватити міжнародне право. Але загалом Римський статут, швидше за все, ратифікують.
Адже для нас дуже важлива взаємодія з Міжнародним кримінальним судом. І з огляду на ордери, які видані на Путіна, Шойгу, Герасимова, це вагомий аргумент проголосувати за приєднання до Римського статуту.
- Про що говорить вихід депутатів із фракції «Слуги народу», адже вона таки зменшується?
– У кожному випадку є свої причини. Звичайно, зараз чисельність фракції наближається до критичного рубежу. Якщо буде 225, а це менше необхідної кількості для парламентської більшості, тоді виникне парадоксальна ситуація. Формально це буде криза парламентської більшості. Треба буде створювати нову парламентську більшість. Ну а ще раз нагадаю, за умов воєнного стану розпускати Верховну Раду не можна.
- Термін повноважень Ради спливає 28 серпня 2024 року. Що далі?
- Нічого подібного. Не закінчується термін повноважень того дня, коли закінчуються 5 років! За Конституцією, у нас мали бути парламентські вибори задовго до закінчення 5 років повноважень Ради. Вони мали бути у жовтні минулого року. І нічого.
Це дурна дискусія про те, що день у день закінчується термін повноважень у президента чи парламенту. Ні, не закінчується. Немає такої норми у Конституції та у законодавстві. Ми мали чимало прикладів, коли більшість президентів, Кучма обидва рази, і Ющенко, вони трохи більше п'яти років працювали на своїй посаді. І Верховна Рада теж, ніколи в конкретний день не закінчуються повноваження. Повноваження Верховної Ради, за Конституцією, закінчуються лише в той момент, коли приступає до здійснення повноважень нова Верховна Рада.
