Банк “Альянс”, фігурує у кримінальній справі НАБУ про розкрадання коштів “Укренерго”, постійно порушує нормативи Нацбанку щодо кредитних ризиків на одного контрагента. Це означає, що у разі неповернення коштів будь-яким великим боржником, банк автоматично опиняється на межі банкрутства, йдеться в статті видання «Факти».
Ключовий норматив, який порушує банк – це Н7: на одного позичальника не повинна припадати сума кредиту більша, ніж 25% від розміру регулятивного капіталу. У свою чергу, регулятивний капітал – це, по суті, кошти, якими банк покриватиме всі ризики, у разі їх настання. При цьому під час розрахунку нормативу Н7 береться до уваги і обсяг виданих банківських гарантій. Банк “Альянс”, як випливає з розбору авторів статті, вимоги щодо цього нормативу порушував регулярно.
Згідно з матеріалами НАБУ, після того, як на початку 2022 року повʼязана із Ігорем Коломойським компанія “Юнайтед Енерджі” не розрахувалась за поставлену енергію перед НЕК “Укренерго”, банк “Альянс” відмовився виконувати свої гарантійні зобовʼязання. Банкіри послалися на нібито неналежним чином оформлені запити від “Укренерго”, а також на той факт, що “Юнайтед Енерджі” виявилась, кажучи спрощено, непорядною фірмою.
“Станом на 1 вересня 2021 року банк «Альянс» мав регулятивний капітал в обсязі 610 млн грн. Це означає, що гарантія за договором з «Юнайтед Енерджі» не могла перевищувати 152 млн грн. (25% цього капіталу). Але, зважаючи на домовленості між компанією та банком, сума гарантії сягнула майже 1,9 млрд грн. Це у 12,5 раза більше, ніж ліміт нормативу Н7”, - йдеться в статті.
Перша можлива причина – банк не відобразив (або некоректно відобразив) гарантійні зобов'язання у своїй звітності. Другий варіант – формально фінустанова виконувала норматив Н7, обмеживши суму одного рахунку, який йому могла виставити «Укренерго». І в першому, і в другому випадку очевидним є грубе порушення банком “Альянс” правил видачі гарантій і нормативів НБУ. А відповідно до закону "Про банки і банківську діяльність", Нацбанк зобов'язаний прийняти рішення про віднесення банку до категорії проблемних у разі систематичного подання та/або оприлюднення недостовірної інформації або звітності з метою приховування реального фінансового стану банку. “Банк “Альянс”, який завідомо брав на себе більше, ніж міг подужати, ідеально підходить під це визначення”, - вважають автори.
Крім історії з “Укренерго”, “Альянс” регулярно зловживав видачею банківської гарантії з порушенням нормативу Н7 у минулому. Йдеться щонайменше про декілька випадків, коли банк брав на себе завідомо непідйомні зобовʼязання, прямо підставляючи під ризик власну фінансову стабільність. Наприклад, наприкінці 2017 року “Альянс” видав гарантію ТОВ Гідробуд Україна, яке мало стати підрядником з виконання робіт із будівництва одного з причалів в Миколаївському порту. Граничний розмір гарантії становив понад 113 млн грн. При цьому регулятивний капітал, згідно з даними звітності за підсумками 2017 року, становив 295 млн грн. Таким чином, одна тільки гарантія на миколаївські причали – це 38% регулятивного капіталу, а отже – надмірні кредитні ризики і порушення нормативів.
Ще одна історія – це гарантії 2021 року, видані ТОВ “Одесагаз-постачання” для купівлі газу у “Газопостачальної компанії “Нафтогаз Трейдинг”. В судовому реєстрі є ціла низка справ, де банк “Альянс” оскаржує свій обовʼязок розраховуватися за цими гарантіями, посилаючись то на пізню доставку пошти, то на неналежного отримувача гарантійних вимог, то на інші сумнівні приводи. Тільки за двома гарантійними епізодами, зафіксованими в судовому реєстрі, зобовʼязання “Альянса” становили 291 млн грн. та 118 млн грн. відповідно. При цьому станом на дату видачі гарантії на 291 млн грн. – 23 вересня 2021 року – регулятивний капітал банку складав 677 млн грн. Тобто навіть одна ця гарантія (42% регулятивного капіталу) уже була поза межами нормативу. А дві – тим більше.
“Таким чином, практику банку “Альянс” щодо видачі невиправдано великих гарантій, які завідомо ніхто не збирався виконувати, можна назвати регулярною. А наслідки бездіяльності НБУ, який не вживає заходів щодо такого систематичного порушника – лише більше підривають довіру до стабільності фінансового сектора. Адже виконання нормативів в цьому випадку виглядає не обовʼязком банку, а добровільною опцією, за невиконання якої не настає жодного покарання”, - резюмує видання.