Військова поліція в Україні – навіщо потрібна та які її завдання
В Україні збираються відроджувати військову юстицію. Перший крок майже вже зроблено – Робоча група спеціального комітету при Верховній Раді схвалила доопрацьований законопроєкт про військову поліцію, про що було офіційно заявлено. Глибоко недружні канали в телеграмі поспішили повідомити, що новий орган ганятиметься за ухилянтами, вишукуватиме чоловіків на вулиці і тягнутиме до ТЦК. Відповідально заявляємо: це фейк, ІПСО та інші дурниці. Військові поліцейські до цивільних і пальцем не торкнуться.
Коротко про розповідає, навіщо потрібна військова поліція, які функції вона має виконувати, про що зараз точаться суперечки.
Історія розвивається по спіралі
З 2002 року і по сьогодні в Україні діє Військова служба правопорядку (ВСП) – спеціальне правоохоронне формування у складі Збройних сил України. Його завдання широкі в межах Сил оборони - перевірка документів військовослужбовців, їх затримання за порушення, складання адміністративних протоколів, боротьба з розкраданнями, охорона дисбатів та військовополонених, охорона особливо важливих об'єктів, протидія ДРГ. І можна сказати, що це поліція в армії, якби не обмеження низки функцій.
– Військова служба правопорядку створювалася у мирний час і не готова до вимог воєнного часу, – каже учасник парламентської робочої групи, офіцер ЗСУ Денис Ярославський. – Вона буде збережена у повному складі та на підставі нового закону трансформується у військову поліцію. Плюс буде розширено штат, оскільки додасться дуже важлива функція – можливість проводити оперативно-розшукову діяльність.
До такої згоди учасники робочої групи вже дійшли. Списи ламаються над квінтесенцією задуму – право військової поліції на самостійне слідство.
Історія розвивається за спіраллю. Перший законопроєкт щодо реформування ВСП у ВП, тобто військову поліцію, було подано у 2008 році. Зокрема, він припускав, що ВП проводитиме досудове розслідування злочинів, скоєних військовослужбовцями, а також корупційних діянь чиновників Міноборони та офіцерів ЗСУ. Але такої ідеї не підтримали, вирішивши, що в країні і без цього слідчих вистачає.
2016 року перетворення ВСП на ВП було передбачено Стратегічним оборонним бюлетенем України, але знову нічого не сталося. У лютому 2021 року тодішній глава Міноборони Андрій Таран нагадав, що створення військової поліції допоможе прискорити розслідування багатьох випадків у зоні ООС, проте до питання повернулися лише близько року тому, коли лунала велика війна.
- Коли ми фактично вже написали закон про військову поліцію, надійшла команда прибрати функцію слідства. Очевидно, комусь це здалося незручним, – каже Денис Ярославський.
Актуально як ніколи
Тим часом сьогодні, за словами військового експерта, питання актуальне як ніколи.
- Наведу як приклад недавній скандал із фортифікаційними спорудами у Харківській області. Розслідування військових злочинів покладено на Держбюро розслідувань. Це цивільний орган, його представники не мають права та можливості виїхати на лінію зіткнення. А слідчі військової поліції могли б виїхати безпосередньо на місце та все проінспектувати. На жаль, багато чого відбувається у військових частинах – махінації із паливом, із зарплатами. До ГБР оперативна інформація не доходить.
Денис Ярославський звертає увагу на те, що основна функція ГБР – це корупція чиновників високого рангу.
– А з початком повномасштабного вторгнення бюро засипали «самоволками» та іншими дрібними справами, пов'язаними з війною. Щось їх розслідували, щось не розслідують… Військова поліція є у держав-членів НАТО, і скрізь має функцію слідства. Для України це потреба номер один, тому що потрібно розслідувати як злочини, які скоюються в нашій армії, так і військові злочини Росії. Якби така можливість була, ми задокументували б усе, що творив окупант у Бахмуті під час гарячої фази. А так багато матеріалів загублено.
Денис Ярославський наголошує на тому, що військові злочини РФ змушена розслідувати цивільна поліція.
- У Нацполіції це не департамент навіть, а просто Управління розслідування злочинів, скоєних в умовах збройного конфлікту, яке очолює Сергій Пантелєєв. Ці хлопці просто на ентузіазмі займалися тим, що відбувалося у Бучі, в Ірпені, в Ізюмі. Вони встановили факти на 650 000 військовослужбовців РФ, які причетні до вторгнення в Україну.
Визнали, що зробили помилку
Можливо, питання спирається на те, що простіше не робити, ніж робити. З моменту, коли законопроєкт про ВП відправили на доопрацювання, робоча група то збиралася, то брала велику паузу. «Чарівний поштовх», за нашими джерелами, стався тижнів зо два тому, коли приїхали представники Канади, яка вклала чимало коштів у реформу ВСП, і запитали: що у вас, хлопці, відбувається? Документ схвалили та готують до голосування, але чи всі проблеми вирішено? Наприклад, де взяти додатковий штат слідчих?
- Дуже багато колишніх слідчих Нацполіції, колишньої військової прокуратури служать у ЗСУ. Вони мають необхідні знання та знають, що таке війна, – відповідає на наше запитання Денис Ярославський. - Щодо нагляду, то депутати вже визнали, що ліквідація військової прокуратури у 2019 році була помилкою. Тепер їхнє завдання її воскресити. Спочатку нагляд може здійснювати Департамент війни в Офісі генпрокурора, нехай навіть із Києва. Військову юстицію з чогось треба починати та починати правильно. Без слідства створення Військової поліції не матиме сенсу. Порожня трата часу та грошей.
Проте поки що прийнято соломонове рішення - дати оперативникам Військової поліції право проводити слідчі дії в бойовій зоні під наглядом ГБР. У другому читанні ставитимуть питання про слідство.
Три міфи про військові суди
Військова юстиція – це не лише поліція та прокуратура, а й військові суди. Про те, що їх потрібно повернути до нашого правового поля, експерти говорили ще за часів АТО – ООС. Інститут було ліквідовано у 2010 році під приводом скорочення чисельності армії. І відродити його, мабуть, найважче завдання.
- Я багато років співпрацював із військовими судами. Це був найпозитивніший, найпрофесійніший досвід. Причин дві – невелике навантаження щодо інших судів та досить жорстка вертикаль контролю. Зональний суд аналізував вироки всіх гарнізонних судів щодо «косяків», незалежно від того, були оскарження чи ні. Виїзні засідання проходили у будь-якій точці країни та були дуже показовими у плані зміцнення військової дисципліни, - згадує адвокат Валерій Судаков.
За його оцінкою, зруйновано дуже стійку, дуже функціональну систему.
- Щоб її відродити, потрібне велике фінансування. Створювати доведеться усі три інстанції – від першої до Військової колегії Верховного суду. Плюс кадри. З тих профі, які у 2010-му перейшли до системи цивільних судів, багато хто вже на пенсії, тобто вийшли із призовного віку. Офіцери з юридичною освітою є, але їх доведеться навчати. Думаю, охочі будуть, хоча… корупційна складова у військових судах завжди була мізерною порівняно з іншими. По-перше, клієнт не платоспроможний, по-друге, більше контролю. Якщо накривали «поляну» з лазнею – це, вважалося, ого-го!
Валерій Судаков розвінчує міфи, які розповсюджують противники військових судів.
- Міф 1: повальний контроль Міноборони. Ні. Військові судді отримували звання указом президента, МО не мало впливу на кар'єру.
– Старший лейтенант у мантії запросто «будував» генерала-свідка, а той звертався до нього «Ваша честь», – згадує адвокат. – Єдине, судді стояли на всіх видах забезпечення у військових частинах. Можна було по блату отримати нову форму та свинячу вирізку у продуктовому пайку. - Міф. 2: військових судів немає у цивілізованих країнах. Неправда. Військові суди функціонують у США, Канаді, Великій Британії, Данії, Іспанії, Польщі. Ізраїлі, Єгипті, Австралії.
- Міф 3: Європейський суд з прав людини не визнає військових судів.
- Відмінно визнає, я сам мав практику в ЄСПЛ. Не було жодного рішення Європейського суду, де він вирішив би вирок військового суду нелегітимним.
Військову прокуратуру, вважає експерт, буде легше відродити. По-перше, не проти повернутися на колишню службу адвокати, щоб мати стабільний дохід, а не полювати на клієнтів. По-друге, молоді прокурори, які зараз наглядають за військовими справами як цивільні, не відмовляться від звань, а з ними – додатків до зарплати.
