До Глобального саміту миру, який відбудеться в Швейцарії, залишилось трохи більше двох тижнів (15-16 червня). Українці, та й загалом світ, покладають на нього великі надії. Мета заходу - створити форум для діалогу на високому рівні про шляхи досягнення миру для України. На нього Україна та Швейцарія запросили понад 160 делегацій, проте наразі свою участь підтвердили лише 90. Поки що невідомо про участь президента США Байдена, а також чи будуть представники Китаю.
Про перспективи саміту та загалом про реалістичність "Формули миру", оприлюдненої президентом Володимиром Зеленським у 2022 році, Коротко про розповів український політик, дипломат, державний діяч, кандидат політичних наук Роман Безсмертний.
- Чого ми можемо очікувати від "саміту миру", який відбудеться вже менше ніж через місяць у Швейцарії?
- Має бути висловлений ультиматум як позиція всього цивілізованого світу відносно російської агресії в Україні. Власне, оце, скажемо так, максимальний результат. Я б його навіть назвав так - ультиматум Москві через агресію в Україні. А що вже вийде - будемо бачити.
- Тобто, на вашу думку, саміт дійсно допоможе зупинити війну в Україні?
- Я вам скажу так: позиція світу - це вже важливо. А якщо під нею підпишеться сотня держав світу, це дуже важливо. Якщо ця позиція буде носити серйозний текст, а я б навіть сказав - ультимативний текст, то це набагато сильніше. Але чим м'якший цей текст буде, тим буде більш зрозуміло, що позиція світу дуже слабка по відношенню до цієї агресії РФ. Проте який би документ не ухвалив саміт, Путін не буде його виконувати. Я переконаний, що слова вже закінчились. Світу потрібно діяти, Кремль зрозуміє тільки одну мову - силу.
- Зі 160 країн, яких очікують на саміті, наразі підтвердили свою участь лише 90. Чому зволікають інші? Чи це нормальне явище, адже ще є час?
- Зазвичай все стане зрозуміло орієнтовно за два тижні до початку саміту. Це перше. Тому зараз не треба реагувати на кількість учасників, яка відома на сьогодні. Друге - більшість країн були представлені лідерами, але ж в цьому разі можуть бути не лише лідери - ще можуть бути глави держав, делегації, які очолюють певні посадові особи. Тобто глави держав уповноважують певних посадових осіб на такі заходи. Тому ще рано говорити про результати - хто буде, кого не буде.
- Під час візиту у Китай Путін заговорив про перемовини з Україною. Як ви вважаєте, чому саме зараз, напередодні саміту?
- Якщо подивитися ті тексти заяв, які є з Пекіна, то там Путін нічого не говорив. Інтерв'ю записане на спільній зустрічі з пресою в Пекіні, і говорив не він, а Сі Цзіньпін. А в статті в газеті Global Times є абзац, де написано, що "обидві сторони досягли розуміння того, що єдиним способом розв'язання української кризи є політико-дипломатичний". Але якщо цей комплекс проаналізувати і аналізувати цю статтю не абзацом, а системно, то з неї виходить, що це єдиний спосіб - так, але коли цей спосіб запропонував Пекін і особисто диктатор Сі Цзіньпін, то Україна відмовилася.
- "Формула миру" Зеленського реально може спрацювати? Маю на увазі, чи дійсно можна змусити Путіна вивести війська і повернути усі території України, які були у нас станом на 1991 рік?
- У цій ситуації важливо, що "Формула миру" як пропозиція зробила чималу роботу. Частина цієї "Формули", тобто ті 10 пунктів, які були виголошені у 2022 році президентом Зеленським, вже увійшла в резолюцію Генеральної асамблеї ООН. Якщо ці пункти увійдуть в документ, який буде прийнятий самітом миру, це теж дуже добре, тому що це означає, що Україна конструктивна в цьому плані. Вона приймає компроміси з цивілізованим світом, це досить сильний крок. Як це може вплинути на дії московського фюрера? Якщо цей документ буде всеохоплюючий, з погляду глобальної безпеки, і він буде носити жорсткий ультимативний характер, реакцію на нього можна очікувати. Якщо він буде декларативним з висловлюванням позицій - це теж непогано, але навряд чи на нього, окрім інформаційної, буде якась реакція Кремля. Якщо він буде зовсім м'який, то даруйте, його можуть і не помітити, розуміючи, що таке Кремль.
- Чи не може так статися, що війна взагалі закінчиться поділом України, як Друга світова закінчилася поділом Європи?
- Ситуація, про яку ви зараз сказали, сьогодні неможлива з точки зору принципу, якого дотримується більшість членів ООН. На що я спираюся? Принцип територіальної цілісності і суверенітету є всеохоплюючим принципом. Війна може закінчитися у тій ситуації, коли ворожі сторони зникнуть як такі, але цей принцип ніхто не поламає на сьогодні. Тобто очевидно і зрозуміло, що ніякого визнання статусу-кво, який сьогодні є, з точки зору лінії фронту, не буде ніколи. Це принципово неможливо. Як тільки рух почнеться в цьому плані, це означає що наступного дня делегації покинуть ООН.
І тут є один нюанс, на який зверніть увагу: факти можуть залишатися фактом - тобто лінія фронту, перестрілки і т.д., але визнання цього факту не буде. Більше того, його не буде визнано навіть невеликою кількістю держав, бо унікальність ситуації російсько-української війни полягає в тому, що це не локальна, не двостороння війна. Це війна, яка зачіпає інтереси фактично всіх держав світу. І робити оцей крок - це означає просто зруйнувати світовий порядок. Тому ніхто його робити не буде.
Навіть коли ви подивитеся у спільній заяві фюрера і диктатора в Пекіні, там є такі слова, що "обидві сторони визнають необхідність - єдиний спосіб розв'язання питання політико-адміністративний, при цьому основою для цього має бути статут ООН і його принципи територіальної цілісності і суверенітету, а також інтереси безпеки неділимості і цілісності безпеки усіх учасників цього процесу".
Тобто, що зробили китайці? У Парижі Сі Цзіньпін оголосив тільки першу частину, з огляду на принцип суверенітету і територіальної цілісності. А вже підписуючи з фюрером московським заяву, він добавив тему - принцип неділимості безпеки. По суті, оцей абзац, який виписано в цій заяві, - це тупик. Той, хто це читає і розуміє східну філософію, той абсолютно чітко скаже: це отой принцип, коли сісти на березі і чекати поки пропливе у річці труп твого ворога. Там немає вирішення. Це буде ще одна тристороння контактна група.
- До речі, чому Сі Цзіньпін обрав саме Емануеля Макрона під час свого візиту до Європи (Сербію та Угорщину не беремо до уваги)? Можливо, це пов'язано з тим, що перед цим були заяви французького президента про можливість введення військ в Україну? Китайський лідер намагається стати однозначним лідером політики континенту чи це такі ігри?
- Цей візит був запланований давно, ще минулого року, коли Макрон відвідував Пекін. Це співпадіння. Чому це співпадіння так грає зараз? Після виходу Великої Британії зі складу Євросоюзу тема Франції як лідера звучить дуже сильно. Тому що від Робера Шумана Європейський союз починався, через де Голля, який пропонував конституцію ЄС, він продовжувався, і сьогодні - Макрон як лідер європейської політики у питаннях безпеки.
У цій заяві Сі Цзіньпіна, про яку ми говоримо, третє речення звучить так: "Пекін покладає надію, що невдовзі війна в Європі припиниться". Тобто там поєднані три речі - принципи суверенітету територіальної цілісності, принцип неділимості безпеки і позиція стосовно того, що в Європі припиниться війна. А це досить такі хитрі речі, які потребують розкриття. У цій заяві Сі Цзіньпін посилає сигнали Макрону. Чому? Бо він від Макрона почув фразу, озвучену на спільній пресконференції, про те, що ми домовилися продовжити консультації після розмов, які проведе Сі Цзіньпін в Пекіні, маючи на увазі зустріч із Путіним.
- На відміну від Фіцо та Орбана президент Чехії Петер Павел був завжди однозначно на нашій стороні. Але в останньому інтерв'ю від нього прозвучали сумніви щодо реалізації плану миру Зеленського. Тобто політична еліта Європи почала трохи вагатися?
- Це єдине і перше тлумачення і розуміння Петером Павелом ініціатив Зеленського. Бо якщо брати цей план Зеленського, то він сьогодні вже став частиною того, що буде прийнято на форумі миру. Важко, з точки зору тих десяти пунктів, представлених Зеленським на "великій сімці", говорити про те, що вони будуть реалізовані. Насправді їх ніхто в механізм цей не включав. Їх озвучили, частина увійшла в резолюцію, зараз допрацьовують нове. Але якщо ви мене запитаєте, чи бачив я сьогоднішню редакцію пунктів Зеленського, то я їх не бачив.
Тепер про що говорить Петер Павел? Він як президент говорить про принципи підходу, озвучені президентом України у нинішній ситуації. Я теж під цим підпишусь. Але в нинішній ситуації це просто неможливо, тому що Путін просто не буде вести жодних переговорів. Усі ті розмови, які велися в Пекіні, усе це розмови, далекі від того, що таке дипломатія. Ніде Путін не сказав, що він готовий до якогось діалогу. Тим більше, зважаючи на слова, озвучені Сі Цзіньпіном. Про це треба говорити просто як про інформацію. І кардинально відрізняти інформацію і дії. У словах Путіна немає навіть натяку, що він готовий дотримуватися норм міжнародного права. Тож Петер Павел абсолютно правий.
- Участь Байдена у саміті наразі не підтверджена. Але відомо, що без США такі речі не вирішуються. Можливо, через цю невизначеність і було в Зеленського якась роздратування після приїзду Блінкена? Про це пишуть багато ЗМІ. Очевидно, він очікував більшого?
- Під час приїзду держсекретаря обговорювалося декілька дуже важливих питань. По-перше, це, скажімо так, бачення саміту НАТО. Друге - це питання стратегії і тактики постачання в Україну озброєння, бронетехніки, боєприпасів. А третя позиція - так звані угоди про гарантію безпеки, які обговорюються. І четверте - питання "Саміту миру". Тож тут є на що роздратуватися. Але ці питання треба обговорювати, бо коли відбуватимуться ці події і ухвалюватимуться рішення, то якщо вони за змістом будуть не такі, що влаштовували б усі сторони, то хоч б інформаційно це було забезпечено.