• Головна
• Політика

Фото: un.org

Світ чесно намагається брати участь у майбутньому закінченні війни, яку подекуди називають «українською кризою» або «російсько-українським конфліктом». Наша країна твердо стоїть на позиції "формули миру" Зеленського, підтриманої сьогодні 82 країнами - членами ООН. Водночас із певною періодичністю з'являються нові пропозиції щодо досягнення миру. Розбирали особливості найактуальніших із них.

Побажання Китаю (лютий 2023)

Китай, який чомусь оголосив себе посередником у врегулюванні «конфлікту» Росії та України, також запропонував план, назвавши його чесно – «Позиція Китаю щодо політичного врегулювання української кризи». Дванадцять пунктів китайської «Позиції» більше схожі на список новорічних побажань, а свою конкретну позицію Китай висловив у лютому 2023 року, коли відмовився голосувати на Генасамблеї ООН з резолюції, яка вимагала вивести російські війська з України. У плані Китаю слово «війна» навіть не присутнє, але як красиво і правильно все написано!

• Повага до суверенітету, гарантії незалежності та територіальної цілісності всіх країн, примат міжнародного права без «подвійних стандартів».
• Відмова від «менталітету Холодної війни», повага до інтересів безпеки окремих країн, відмова від посилення та розширення військових блоків.
• Припинення вогню.
• Початок мирних переговорів.
• Вирішення гуманітарної кризи.
• Захист цивільних осіб та військовополонених відповідно до міжнародного гуманітарного права.
• Забезпечення безпеки атомних електростанцій.
• Зниження стратегічних ризиків, недопущення використання хімічної, біологічної чи ядерної зброї.
• Гарантії вивезення зерна у рамках Чорноморської зернової ініціативи.
• Відмова від односторонніх санкцій.
• Забезпечення стабільності ланцюжків виробництва та поставок для захисту світової економіки.
• Сприяння повоєнному відновленню України.

Назвати цей список набором банальностей – простіше простого, можна було звести їх до однієї тези: «Ми за все добре і проти всього поганого». Але що робити з окупованими територіями? Із російськими «мобіками»? Хто має першим «припинити стріляти»? Чи не хоче Китай донести до Росії хоча б перший пункт свого чудо-плану, тоді і в інших може потреба відпасти?

Європа не оцінила китайську "Позицію", оскільки без підпунктів "Як це зробити" він не має ні значення, ні цінності. А упередженість Китаю щодо Росії відома усьому світу набагато більше, ніж уміння Піднебесної регулювати будь-які конфлікти. Але спасибі, що висловилися, «ваша думка дуже важлива для нас»… До речі, цей план сподобався РФ, Білорусі, Ірану, Казахстану та Угорщині. Хто б сумнівався.

Пропозиції з ПАР (червень 2023 року)

Так, Африка не залишилася осторонь того, що відбувається в Україні. Ціла делегація з представників Союзу Коморських Островів, Замбії, Сенегалу, Єгипту, Уганди та Конго під проводом президента ПАР Сиріла Рамафоси приїжджала до Києва, а потім поїхала до Санкт-Петербурга. І у Рамафоси і його компанії також був свій список пропозицій щодо завершення війни:

• Конфлікт потрібно врегулювати мирним шляхом через переговори.
• Переговори про мир слід запустити якнайшвидше.
• Деескалація необхідна з обох боків.
• Необхідно забезпечити суверенність держав та народів, як того вимагає Статут ООН.
• Всім країнам необхідно надати гарантії безпеки.
• Необхідно налагодити рух зерна та добрив як із Росії, так і з України.
• Постраждалі від військових дій мають отримати гуманітарну підтримку.
• Потрібно врегулювати питання обміну полоненими та повернення дітей.
• Потрібно поновити постраждалі території.
• Потрібно тісніше взаємодіяти з країнами Африки.

«Потрібно» і «необхідно» - це прямо те, що потрібно і необхідно зараз Україні, коли чужі солдати йдуть її територією, випалюючи і вбиваючи все живе. Якщо відкласти убік явний інтерес африканців щодо зерна (хоча ніяк не виходить відкласти, він червоною ниткою проходить через всі пункти плану), то можна висловити повагу до небайдужих жителів африканського континенту за виявлену участь. План можна відправити туди, де вже лежить китайська пропозиція. Він також прекрасний і гуманний, але, говорячи по-сучасному, ні про що.

Президент ПАР Сиріл Рамафоса (ліворуч) під час пресконференції у Києві, 16 червня, 2023 року. Фото: ОПУ

Мирний план Індонезії (червень 2023 року)

На конференції з безпеки «Діалог Шангрі-Ла», куди з'їжджаються керівники оборонних відомств та розвідслужб із кількох десятків країн, міністр оборони Індонезії також надав свій мирний план, уклавши все у чотири тези:

• Припинення вогню на нинішніх позиціях.
• Створення демілітаризованої зони шляхом відведення сил Росії та України на 15 км від передових позицій.
• Перехід демілітаризованої зони під нагляд миротворців ООН.
• Проведення референдуму під егідою ООН, який дозволить "об'єктивно з'ясувати волю більшості жителів різних спірних територій".

Фраза про «припинення вогню» починає вже звучати як жорстоке глузування. Вона добре знайома жителям окупованих територій Донбасу, які з 2014 року пережили кілька десятків різних «хлібних», "великодніх", «шкільних» та інших перемир'їв, оголошених днів і тижнів «тиші», Мінських та інших угод, які передбачають припинення вогню. Які тривали від сили пів години, після чого знову починали звучати гармати та кулемети. Та й щодо «спірних територій» – пункт теж спірний. Невже Індонезія вважає окремі райони Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей певними спірними територіями, а не частинами України, як це записано у Конституції країни?

Жаль, міністру оборони Індонезії не показали кадри, як російські бойовики виганяли з Донецька місію ООН, під егідою якої він пропонує провести черговий «референдум». До речі, скільки миротворців ООН планується запустити в демілітаризовану зону, яка налічує сотні кілометрів? Мільйон?

Дякую, не треба, ми самі…

На конференції з безпеки «Діалог Шангрі-Ла» мирний план втиснули у чотири пункти. Фото: vovworld.vn

Загадка Трампа (липень 2023 року)

Родзинкою у цьому сонмі планів щодо мирного врегулювання «кризи» в Україні стоять пропозиції кандидата в президенти США та експрезидента Дональда Трампа. Хоча б тому, що в запалі передвиборних дебатів він заявив, що здатний завершити війну за 24 години. І може «всадити за стіл переговорів і Путіна, і Зеленського».

- Я скажу містеру Зеленському: «Досить, ви повинні укласти угоду», а містеру Путіну: «Якщо ви не укладете угоду, ми дамо їм [українцям] багато чого. Ми збираємося дати їм більше, ніж вони отримували». І все, війна закінчиться, – розкрив Трамп свій план у липневому інтерв'ю Fox News.

Власне і все. Подробиці Трамп обіцяв розповісти після президентських виборів і, схоже, лише у разі своєї перемоги. Поки ж спостерігачі здогадуються і вигадують свої версії «плану Трампа», ґрунтуючись на його окремих фразах чи словах – наприклад, нібито він може змусити Київ піти на поступки Москві та визнати Крим разом із Донбасом російськими регіонами. Команда Трампа все дружно спростовує, сам містер експрезидент тримає інтригу до листопада. Чи буде цей план актуальним ще пів року, чи лусне, як мильна бульбашка, – дізнаємось…

Рацпропозиція від Маска

Осторонь спроб мирного врегулювання ситуації в Україні не залишилися й інші лідери, за що їм велика подяка. На жаль, жодного конструктиву вони також не запропонували.

Президент Бразилії Лула да Сілва у квітні минулого року запропонував створити «клуб держав», схожий на формат «Великої двадцятки», щоб зупинити бойові дії.

- Коли трапилася економічна криза 2008 року, ми швидко створили G20, щоб спробувати врятувати економіку. Тепер важливо створити ще одну «двадцятку», щоб покласти край [військовому конфлікту] та встановити мир, - сказав Да Сілва. Втім, до цього він заявляв, що Україна має «поступитися Кримським півостровом Росії», щоб досягти миру. Тому пропозиції бразильського лідера не знайшли розуміння ні в Україні, ні в усьому світі в принципі.

Відзначився в гонці планів і бізнесмен Ілон Маск, який чудово запускає ракети в космос, але не блискуче володіє знаннями історії, географії, політології, дипломатії. У соцмережі Х Маск лаконічно повідомив своє бачення:

• Провести повторні вибори у [окупованих] регіонах під наглядом ООН. Росія піде, якщо буде воля народу.
• Крим формально є частиною Росії, як це було з 1783 року (до помилки Хрущова).
• Водопостачання Криму гарантоване.
• Україна зберігає нейтралітет.

Під цим «планом», до речі, було відкрито голосування, в якому взяли участь 2,7 млн підписників Маска. "За" висловилися приблизно 41% тих, хто проголосував, "проти" - 59%.

Жителі тих самих «регіонів» вже повідомили, що ще одного референдуму вони не витримають.