Після того як Україна ввела обмеження щодо чоловіків призовного віку, які виїхали за кордон, інші країни визначаються, як поводитися з українськими біженцями. Одні з них готові сприяти тому, щоби відправити українських чоловіків додому, а інші – ні. Журналіст Коротко про розбирався у цьому питанні.
З 23 квітня українським чоловікам призовного віку за кордоном тимчасово припинили надавати консульські послуги. Як заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, несправедливо виходить, коли одні воюють, інші хочуть пересидіти за кордоном.
Згідно з новим законом про мобілізацію, українці за кордоном зможуть отримувати консульські послуги лише за наявності військового квитка та оновлення даних у ТЦК (військкоматах). А після повномасштабного російського вторгнення, як свідчить статистика ЄС, там знаходяться понад 800 тисяч українських чоловіків, деякі з них нелегально. Ще сотні тисяч працювали чи жили за кордоном до війни.
Днями польський міністр оборони Владислав Косиняк-Камиш заявив, що його країна готова допомогти Україні повернути чоловіків призовного віку, щоб вони допомогли країні боротися у війні проти Росії.
"Я думаю, що багато поляків обурюються, коли бачать молодих українських чоловіків у готелях та кафе, і чують, скільки зусиль ми маємо докласти, щоб допомогти Україні", – сказав він. При цьому міністр не уточнив, як саме Польща допомагатиме з поверненням чоловіків до України.
Відповідаючи на запитання, як Польща відреагувала, якби Київ попросив допомоги у поверненні додому тих, хто може втратити право на перебування в Польщі після закінчення терміну дії їхніх паспортів, глава Міноборони сказав: "Будь-яка підтримка можлива".
Як кажуть місцеві експерти, польська влада не депортуватиме українських чоловіків назад в Україну, а також не планує оголосити їхнє перебування в країні незаконним. Однак парламент Польщі має розглянути нове законодавство, яке вимагатиме від усіх українців надавати дійсний паспорт для отримання пільг у Польщі.
Щоправда, водночас голова МВС Польщі Марчин Кервінський заявив, що і без паспорта в Польщі продовжать тимчасовий захист.
– Ми продовжимо захист для українських біженців, який поки що діє лише до 30 червня… Ті, хто без паспортів, підлягатимуть тимчасовому захисту. Польща охоронятиме їхні права і нікому не передасть їхні приватні дані, зокрема Україні, - сказав він.
Тим часом у Литві міністр оборони Лаурінас Кащюнас натякнув, що вони можуть допомогти Україні повернути чоловіків призовного віку, але необхідно продумати, як саме це зробити. Кащюнас зазначив, що Литва поки не розглядає конкретних заходів для цього і стежить за тим, які рішення ухвалить Польща.
"Ніхто, звичайно, не буде їх збирати і відвозити до України – цього не буде. Але можна обмежити цих осіб у соціальних виплатах, дозволах на роботу, документах – це варіанти, які я чую і від польської сторони. Тому давайте почекаємо та подивимося, який варіант вони запропонують, можливо він підійде і для Литви", – зазначив міністр. Він також нагадав, що Україні "дуже не вистачає мобілізаційного резерву". "Це несправедливо по відношенню до тих громадян, які воюють за свою країну", - сказав Кащюнас. За його словами, поки що важко оцінити точну кількість чоловіків-українців призовного віку, які перебувають у Литві.
А от у Німеччині українських чоловіків не позбавлятимуть статусу біженців (як і осіб, які перебувають під захистом держави). Представники німецької влади заявили, що відмова у наданні консульських послуг не вплине на статус тимчасового захисту, який мають у Німеччині більшість біженців з України.
"Я впевнений у тому, що це не вплине на статус біженців з України, які потребують захисту, незалежно від того, чи йдеться про жінок, яких серед таких біженців переважна більшість, чи про чоловіків", - зазначив 24 квітня офіційний представник МВС ФРН Максиміліан Калль, відповідаючи на запитання DW.
Загалом Берлін офіційно не став коментувати рішення Києва припинити консульське обслуговування українських чоловіків призовного віку, зокрема й у Німеччині.
"Це суверенне рішення України, яке я не можу коментувати від імені МЗС ФРН", - заявив речник МЗС Німеччини Крістіан Вагнер. Однак німецька влада запевняє, що українські чоловіки, які легально перебувають у країні, зможуть залишитися у ФРН навіть з недійсним паспортом.
У США поки що взагалі не визначилися, як бути. Представник Державного департаменту США у Брюсселі Деніел Сайзек вважає "складним питанням" рішення української влади призупинити надання консульських послуг чоловікам мобілізаційного віку, уряд США поки що не має позиції чи рішення у цьому питанні, але "уряд України має право визначати свою політику".
Представник Держдепу нагадав, що країни Європи і до певної міри Штати приймали українців, які втекли від повномасштабного вторгнення Росії, і це була ще одна важлива частина їхньої підтримки.
"Водночас правильно, що уряду України потрібно інтенсивно та серйозно вивчати ситуацію. І ситуацію щодо людей для ЗСУ – це природно, і уряд США поважає право уряду України визначати свою політику", – підсумував Сайзек.
Чому такі розбіжності серед західних партнерів у цьому питанні? Політолог-міжнародник Олег Саакян вважає, що позиція західних країн визначається їх внутрішньополітичними інтересами.
- У Польщі, наприклад, серйозні антиукраїнські настрої, і зрозуміло, що найпростіше їх пояснити через присутність у країні українських чоловіків. Тому частина польських еліт очікує отримати легкі дивіденди у цьому питанні, заявивши, що вони видаватимуть українських чоловіків Україні. Хоча всім зрозуміло, що механізму для цього немає. Оскільки у разі виникнення загрози депортації вони просто передадуть ухилянтів в інші країни. Наприклад, до Німеччини, яка вже заявила, що нікого нікому не видаватиме. Литва відреагувала суто формально, не уточнивши, як це робитиметься, - вважає експерт.
Решта європейських держав, на його думку, найімовірніше, діятиме за прикладом Німеччини, а не Польщі. США також ця проблема не турбує, тому вони відповіли невизначено. І навряд чи вони займуть якусь проактивну позицію щодо цього питання.
Загалом Олег Саакян вважає малоймовірним масове повернення українських чоловіків з-за кордону.
- Люди, які ризикували життям, перепливаючи Тису і сплачуючи величезні гроші, щоб виїхати з України, знайдуть будь-які інші способи, щоб не повертатися додому, - вважає він.