Закон про мобілізацію і Конституція: три основні розбіжності
Законопроєкт про новації в мобілізації знову може опинитися на паузі. В ефірі телемарафону віцеспікер Верховної Ради Олександр Корнієнко сказав, що впродовж двох тижнів узвалений депутатами документ має проходити перевірку на відповідність Конституції України. І тільки потім буде підписаний президентом.
Дебати навколо нових правил мобілізації точаться з грудня минулого року. Перші пропозиції, що надійшли від уряду, Рада відправила на доопрацювання. В другу редакцію законопроєкту депутати внесли ряд правок, які пом’якшили деякі норми. Що ще може викликати зауваження - у матеріалі Коротко про.
Нові повноваження ТЦК та СП
Офіційно про невідповідність ряду положень урядового законопроєкту положенням Конституції заявив Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець ще до голосування документа в першому читанні. Певні зауваження омбудсмена збіглися з баченням профільного Комітету нацбезпеки, оборони та розвідки. Зокрема, всіх аспірантів зрівняли у праві на відстрочку від мобілізації, зробили добровільним ведення електронного кабінету призовника, військовозобов’язаного і резервіста, скасували блокування банківських рахунків та активів за неявку в ТЦК по виклику.
Однак деякі зауваження Дмитра Лубінця були проігноровані. Зокрема, проголосований у другому читанні законопроєкт дає право представникам терцентрів комплектації на перевірку військово-облікових документів. Нагадаємо, що під час воєнного стану за новим законом такі документи повинні будуть носити при собі всі чоловіки військовозобов’язаного віку. Навіть ті, хто виключений з військового обліку за станом здоров’я. “...Таку перевірку можуть здійснювати лише співробітники Національної поліції і персонал Державної прикордонної служби України”, - говорив обмудсмен.
- Якщо військові комісари будуть дотримуватися закону, ця норма не матиме суттєвого значення, - вважає юрист Сергій Селін. – Представники ТЦК отримали право перевіряти документи, але не можуть проводити адміністративні затримання. Тобто доставляти чоловіків без документів в ТЦК для з’ясування облікових даних. Отже, рейди й надалі мають проводитися за участі поліції.
Перевірка осіб з інвалідністю
Друга редакція законопроєкту передбачала, що чоловіки військовозобов’язаного віку, які отримали ІІ і ІІІ групу інвалідності після 24.02.2022, до кінця року мають пройти медичний переогляд. За виключенням осіб з ампутаціями, відсутністю одного з парних органів, психічними захворюваннями, хворобами і травмами, отриманими під час захисту Вітчизни.
В остаточно проголосованому тексті часові обмеження не встановлені, механізм перевірок висновків МСЕК відданий на розсуд Кабміну.
Так чи інакше, але сама ця вимога була розкритикована громадськими організаціями, які об’єднують осіб з інвалідністю або опікуються ними.
“У країнах ЄС взагалі відсутній механізм перегляду статусу інвалідності за ініціативою держави, а відповідно - і не існує інституту переоглядів стану здоров’я людей з інвалідністю”, - написала Судово-юридична газета.
Деякі правники також апелюють до ст. 28 Конституції, де сказано, що “жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам”.
Однак це не завадить президенту підписати законопроєкт, оскільки в ньому є посилання на рішення РНБО щодо перевірки обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій, яке Володимир Зеленський ввів у дію у вересні минулого року.
Позбавлення права керувати авто
Із запропонованих урядом трьох обмежень щодо ухилянтів в остаточній редакції законопроєкту залишили тільки одне – обмеження у праві на керування автомобілем для тих, хто не виконує вимогу при візит до ТЦК та СП. Критикуючи цей пункт, юристи посилаються на те, що санкція за порушення не пов’язана з його об’єктом. Тобто людина не скоїла ДТП через нехтування правилами дорожнього руху, не була спіймана на перевищенні дозволеної швидкості або нетверезою за кермом, а її, хай і тимчасово, позбавляють можливості користуватися приватною власністю. Дмитро Лубінець також вказував на пряму норму Конституції, що забороняє обмежувати людину в її правах.
Під час роботи над правками профільний комітет спершу відмовився від усіх трьох обмежень, які запропонували в Міноборони, але при повторному розгляді “автосанкцію” було повернуто. Також залишена покритикована Дмитром Лубінцем норма про здійснення призову до армії незалежно від місця перебування військовозобов’язаного на військовому обліку. Омбудсмен посилався на те, що людина може перебувати у відпустці, відрядженні за межами місця проживання і не мати при собі документів, що посвідчують право на відстрочку.
Замість висновку
- Я думаю, що закон буде підписаний так, як його проголосували депутати. Відповідають окремі положення Конституції чи ні, може сказати лише Конституційний суд. Якщо будуть звернення і рішення КСУ, до закону вноситимуть зміни, - каже адвокат Зорян Павлів. – Ми всі розуміємо, чому цей закон треба було ухвалити, а як він працюватиме, покаже час. Зараз імперативна норма, тобто норма, доцільність якої не підлягає обговоренню, міститься в статті 65 Основного закону – це обов’язок громадян захищати свою Вітчизну, її незалежність і територіальну цілісність.
Нагадаємо, що за виключенням деяких положень закон набуде чинності через місяць з дня, наступного за днем його опублікування.
