З Близькосхідного регіону прийшли новини про те, що Ізраїль виводить свої війська із сектору Газа. Чи означає це швидше закінчення війни між Ізраїлем і палестинцями, чи це пролог до подальшої ескалації? На це та інші питання Коротко про відповідає аналітик Українського інституту майбутнього та спеціаліст з Близького Сходу Ілля Куса.
– Ізраїль виводить війська з півдня сектора Газа. Навіщо, чому? Говорить, що завершив там свою військову місію. Це означає, що війна скінчилася?
– Тут може бути кілька версій. Або це було зроблено під тиском США, щоб прокласти дорогу до переговорів для припинення вогню. Або це просто маневр Ізраїлю, щоб у травні продовжити військову операцію на півдні сектора Газа.
- То Ізраїль і далі продовжуватиме війну на півдні сектора Газа і штурмуватиме місто Рафах на кордоні з Єгиптом, де залишаються близько півтора мільйона палестинців?
- Найімовірніше, вони все ще планують атакувати цей останній оплот ХАМАСу після завершення священного для мусульман місяця Рамадан. Хоча в США плани ізраїльської армії в Рафах засуджують, вказуючи, що палестинцям, які переміщені в Рафах, нікуди тікати, і пропонують ізраїльським військовим проводити тільки точкові операції.
- Чого Ізраїль прагне в цій війні загалом?
- Формальні цілі – це знищення інфраструктури ХАМАС у Газі. Плюс вбивство їхніх ключових лідерів та польових командирів. І повторна окупація сектору Газа. Це дозволить їм потім заявити, що вони виконали всі цілі, які поставили собі. Ну а завдання максимум – не допустити створення держави Палестина.
- Washington Post пише, що у США якраз розробляють план створення незалежної Палестини зі столицею у Східному Єрусалимі. Ізраїль категорично проти. Війна триватиме?
- Вона продовжуватиметься доти, доки з обох боків не з'являться політичні лідери, які будуть готові домовлятися. Проблема якраз у тому і полягає, що немає політичної волі домовлятися і йти на поступки.
- А в перспективі є якийсь шанс, що буде створена держава Палестина?
- Є, але це пов'язано з величезною кількістю питань, які спочатку потрібно вирішити. І знову-таки потрібні осудні політичні лідери з обох боків, фінансова і дипломатична допомога та безпечні гарантії зовнішніх гравців.
- Виведення військ з Гази відбулося через два дні після розмови Джо Байдена Беньяміна Нетаньяху, під час якого американський лідер нібито поставив ультиматум прем'єру Ізраїлю Нетаньяху і пригрозив перестати допомагати Ізраїлю, якщо він не змінить своїх методів проведення операції в секторі Газа. Це правда?
- Швидше за все, Байден порушував це питання під час телефонної розмови. І з його боку пролунала загроза прив'язати подальшу допомогу Ізраїлю до припинення вогню, чого раніше не було у риториці Білого дому. Раніше Байден не дозволяв собі таких прямих погроз. А тепер, мабуть, він поставив питання руба, що Ізраїлю можуть скоротити щорічну допомогу на 5-6 мільярдів доларів, якщо він поводитиметься так у Газі. І тому цілком можливо, що Ізраїль виводить війська із Гази під тиском США.
- А що змінилося, чому США тепер не влаштовують методи Ізраїлю у війні?
- Там багато претензій, перша – гуманітарна катастрофа в Газі, до якої приклав руку саме Ізраїль. Вони побоюються наслідків для сусідів Ізраїлю та Євросоюзу – адже це нова хвиля біженців. Друга – погіршення загальної безпекової ситуації на палестинських територіях, що може створити нову загрозу в плані тероризму. І ще американці бояться, що війна в Газі може неконтрольованим способом вийти за межі самого анклаву. Наприклад, ескалювати до регіональної війни за участю «Хезболли» в Лівані, Ірані, Йорданії та інших довколишніх державах. А США зараз дуже не хочуть встрявати у нову велику війну, маючи війну в Україні.
- Багатьох у світі, в тому числі і на Заході, не влаштовують методи Ізраїлю у веденні війни, коли страждають мирні жителі та представники міжнародних організацій. Чому Ізраїль із такою зневагою ставиться до цього питання?
- В Ізраїлі завжди політичні лідери були прихильниками жорсткої лінії поведінки щодо палестинців: все має бути тільки так, як хочуть саме вони і без будь-якого компромісу. На першому місці має бути безпека Ізраїлю, яка навіть пріоритетніша за думку США. З іншого боку, має місце інерція, що залишилася від попередньої безумовної та однозначної підтримки Америки. Мовляв, вона нам допомагає, і нам усе дозволено. Нетаньяху досі вважає, що Штати все одно будуть підтримувати все те, що вони роблять.
Але зараз ізраїльтяни переоцінили цю підтримку. На Заході змінилася політична кон'юнктура по відношенню до Ізраїлю. Сьогодні у світі симпатії є не лише на боці Ізраїлю, а й на боці палестинців.
- Як ви думаєте, пакет американської допомоги, на який ми чекаємо, може бути якось пов'язаний з допомогою Ізраїлю? Мовляв, отримають вони, то отримаємо і ми?
- Ні, прямого зв'язку у цьому питанні немає. Пів року війни на Близькому Сході ніяк не вплинули на надання нам допомоги США та Європою. Проблема з нашою допомогою ніколи не була прив'язана до допомоги Ізраїлю. Вона пов'язана із внутрішніми політичними подіями у Америці – майбутніми виборами, протистоянням республіканців і демократів. І навіть якби війни на Близькому Сході не було, проблема для України все ж таки залишалася б. Можливо, війна у Газі лише ускладнила ситуацію з допомогою Україні. Тому що до питання про надання американської допомоги додалося питання пріоритетності – кому насамперед давати, Ізраїлю чи Україні.
- Так, зараз складається така думка, що США не готові допомагати Україні, але готові допомагати Ізраїлю. Як ви вважаєте, це дійсно так?
- Це виключно індивідуальні наміри американських конгресменів та політиків. Проізраїльські виступають за першочергове надання допомоги Ізраїлю, проукраїнські – нам. Але єдиної думки немає. Загалом пакет допомоги, зрештою, буде прийнято і в ньому будуть закладені частини і для України, і для Ізраїлю. Але є суперечки щодо суми коштів для України. Щодо Ізраїлю таких дискусій немає.
- А наскільки війна на Близькому Сході відволікає увагу Заходу від війни в Україні?
- Вона відволікає здебільшого лише в інформаційному плані. Немає фактів, що якісь гроші чи зброю переорієнтували з України на Ізраїль. Медійно – так. Після початку війни в Газі війна в Україні відійшла на другий-третій план. В іншому немає серйозних змін. Європа як допомагала нам, так і продовжує допомагати. Тобто вплив на нашу війну війна в Газі має незначний. Але через війну на Близькому Сході на Заході зростає кількість прихильників заморозити війну в Україні.
- В Ірані заявили, що готові «обмінювати» перемир'я в Газі на відмову від авіаудару по Ізраїлю у відповідь на знищення іранського консульства в Сирії? Це якось подіє на Ізраїль, чи погодиться він на перемир'я?
- Навряд чи. Сам удар Ізраїлю по іранському консульству в Сирії якраз і планувався для того, щоб Іран був втягнутий безпосередньо у війну, а отже, до неї автоматично будуть втягнуті й США як союзники Ізраїлю. І що увага світової громадськості переключиться з Гази на Іран як агресора, а США гарантовано повинні допомагати Ізраїлю. Але в США така ідея дуже непопулярна, і вони не хочуть брати участь у такій війні. Та й сам Іран також не захоче вплутуватися у війну.
- Тобто Ізраїль зацікавлений у ескалації?
- Судячи з того, як він провокує Іран ударом по його консульству, то так.
- Отже, найближчим часом не варто очікувати спад розпалу пристрастей у секторі Газа?
- Так, кілька місяців ще буде загострення, а у середньо- та довгостроковій перспективі обидві сторони підуть на стабілізацію ситуації, яка цікава всім.