Про закриття Telegram взагалі не йдеться – про це заявив автор законопроєкту про держрегулювання месенджера в Україні нардеп фракції «Європейська солідарність» Микола Княжицький.
- Чи блокуватимуться або деанонімізуватимуться анонімні канали? Ні, законопроєкт про власників каналів у Telegram взагалі не згадує. За чинною редакцією Закону про медіа, вони взагалі не регулюються медійним законодавством, - написав Княжицький на своїй сторінці у Facebook.
Він дав роз'яснення і щодо інших обговорюваних пунктів у цьому законопроєкті, який має регулювати діяльність телеграм-каналів в Україні.
За словами Княжицького, перша вимога - сервіси мають відкрити представництво в Україні чи країні ЄС, щоб з ними могли зв'язатися українські регулятори.
Друге – зобов'язати сервіси відповідати на запити української Нацради (з питань телебачення та радіомовлення. – Ред.), як це наразі робить YouTube.
Третє - сервіси та платформи повинні самостійно визначити, як чинити із законодавчо забороненим контентом – поширенням порнографії, продажем наркотиків, глорифікацією фашизму тощо.
Окремим рядком у законопроєкті прописані взаємини з керівництвом соцмережі. Наприклад, право запросити у Telegram інформацію про структуру власності. При цьому навіть якщо Telegram знову не відповість, це не буде причиною для його блокування. У такому випадку держорганам та банкам України, які працюють із фінансовою інформацією громадян, буде заборонено використовувати Telegram на своїх пристроях. А якщо така ситуація триватиме надто довго, Нацрада може накласти на Telegram штраф.
– Законопроєкт передбачає встановити для Telegram та аналогічних сервісів приблизно такі ж вимоги, які нині встановлені українським Законом про медіа для YouTube та законодавством ЄС – для решти сервісів, – пояснив нардеп.