Ключові заяви Залужного на його першій пресконференції: про "реєстр ухилянтів", електронні повістки та ротацію

- Ми раді любому способу, який забезпечить нашу потребу в людях. Якщо внаслідок електронних повісток ми їх отримаємо, це буде дуже добре. Якщо це буде здійснено якимось іншим чином, також це дуже добре. Але і Збройні сили України, і Генеральний штаб у цих питаннях знаходяться у ролі споживачів.

- Ми не можемо думати про те, щоб втручатися у цивільне життя. Для цього є відповідні центральні органи влади.

- Ми погодилися з напрацюванням Міноборони, що це має бути саме ця цифра. Але це та норма, яка не зовсім реальна у тих умовах, в яких ми діємо. Залишається сподіватись на те, що інтенсивних бойових дій не збільшиться і ми зможемо зробити заміну тих людей, яких ми плануємо замінити через 36 місяців. Але уряд має розуміти, що якщо йдеться про 36 місяців демобілізації, то, ймовірніше за все, розпочати цей процес необхідно буде з призову людей і підготовки.

- Цифру 400-500 тисяч мобілізованих військове командування сформувало на увесь наступний рік. Вона враховує покриття поточного некомплекту, який виник, формування нових військових частин, а також прогнозування наших втрат, які ми можемо зазнати протягом року. Озвучувати цю цифру і те, яка цифра стосується іншого розділу показників, я не можу, тому що це є військовою таємницею.

- Те, хто яку буде мати відстрочку чи не матиме, кого будуть призивати — на сьогодні, я вважаю, що це не моя компетенція. Для цього є центральний орган виконавчої влади, який може це визначити. Ще раз повторюся, що мені потрібні люди, мені потрібні боєприпаси, мені потрібна зброя, щоб продовжувати ведення бойових дій.

- Якщо люди пропонують через 6 місяців проводити ротацію, вони мають розуміти тоді, що бойовий комплект військ потрібно збільшувати приблизно хоча б в два рази. І якраз на виході буде сума, необхідна для того, щоб через пів року замінити цих людей на бойових позиціях. А якщо ситуація зміниться? А якщо противник буде атакувати з неатакованих ділянок? Що тоді робити в такій ситуації? Тому люди мають відпочивати. Я вимагаю від командирів на місцях, щоб вони робили все можливе і неможливе для того, щоб здійснювати ротацію… у межах підрозділів, у межах військових частин. Але законодавчо прописувати, що ми будемо рухатися таким чином… Повірте моєму тридцятирічному досвіду служби у Збройних силах Україні і майже 10-річному досвіду війни, що це поки що, скажімо так, обман... нереально.

- Що стосується ТЦК, то станом на сьогоднішній день, чесно сказати, роботою їхньою я поки що незадоволений. Однак можливості ТЦК з набору військових не втрачені...Ми прослідкували, щоб ключові посади, які безпосередньо працюють над організацією цього процесу, щоб вони залишилися і продовжили цю роботу. Думаю, що ми з цим заданням впораємося.

- На сьогодні важко спрогнозувати, скільки ще необхідно завдати втрат для того, щоб це все припинилось. Я вважаю, що необхідно це робити постійно рівно до того моменту, коли війна не закінчиться, поки противник не відмовиться від ведення бойових дій проти нашої країни... Що там твориться на лінії зіткнення – гори тіл, навіть ніхто не намагається їх забрати. Їх з′являється з кожним днем там все більше і більше. На жаль таке ставлення Російської Федерації до власних людей.

- 2024 рік не просто буде відрізнятись, він має відрізнятись, бо інакше на нас чекає те, про що я писав у статті. Відповідно ми ці проблеми знайшли, і знайшли уже десь 90% рішень цих питань, які потрібно буде обов’язково вирішити, щоб у наступному році діяти більш ефективно і, найголовніше, зберегти людей. Над цим працюємо. З нами абсолютно погодилися наші партнери, які також цікавилися цим питанням. Тож можу вас запевнити, що наступний рік буде відрізнятися… Ми принаймні для цього усе робимо.

- Марʼїнка протрималася майже два роки. Станом на сьогоднішній день наші війська ще знаходяться у північній її частині. Наші війська підготували оборонний рубіж поза цим населеним пунктом. Але я можу сказати, що цього населеного пункту більше не існує, росіяни знищують квартал за кварталом, вулицю за вулицею. Ми відійшли на околиці Марʼїнки, у цьому немає нічого такого, що може викликати суспільний резонанс.

- Нам дорогий кожен клаптик землі, будемо обороняти рівно стільки, скільки буде сил. Якщо сил недостатньо - зберігаємо людей, а потім відвоюємо. Не потрібно нам зациклюватися і робити якесь "шоу" або "скорботу" навколо конкретного населеного пункту. Ведення військових дій підпорядковується своїм законам, які не залежать від того, чи сподобається це депутатам або журналістам.