Одна із головних цілей візита Володимира Зеленського до США була переконати республіканців підписати пакет допомоги Україні. Президент України виступив перед сенаторами у Конгресі США, але наразі позиція республіканців непохитна: спочатку треба вирішити питання з кордоном з Мексикою і посилити імміграційне законодавство.
Яких цілей все ж таки вдалося досягти українському гарантові та які подальші перспективи пакета допомоги США і відносин обох держав, KP.UA розповів експерт–міжнародник Олег Саакян.
- Як ви оцінюєте візит Зеленського до США, адже йому так і не вдалось переконати республіканців ухвалити пакет допомоги Україні?
- А від цього візиту ніхто і не очікував якихось проривних речей. Загалом «тут і зразу» переконати республіканців за пакет допомоги Україні – було неможливо. Оскільки у них претензії не до України, а до адміністрації Байдена щодо захисту південного кордону США від мігрантів. Це не залежить від нашої країни, це внутрішні розбіжності в Америці. Тобто візит Зеленського був заділом на середньострокову перспективу, а не виключно про цей пакет допомоги.
- Ми зіткнулися з першою серйозною проблемою у відносинах зі США – під загрозою опинився пакет допомоги Україні. Ми його отримаємо врешті-решт чи ні?
- Ми його отримаємо з вірогідністю у 100 відсотків. Питання лише часу – коли?
- Лідер республіканців у Сенаті Мітч Макконнелл заявив, що Конгрес США, найімовірніше, не схвалить додатковий пакет фінансування для України до Різдва. Спікер Палати представників США республіканець Майк Джонсон після зустрічі з президентом Володимиром Зеленським також сказав, що український президент його не переконав.
- Є шанс що цей пакет затвердять "прямо під ялинку". Якщо цього не відбудеться, то ми побачимо продовження епопеї в січні наступного року. Хоча для нас вигідно отримати це рішення якомога раніше, щоб мати змогу планувати свої воєнні дії.
- Чим викликане таке стрімке погіршення ставлення республіканців до нашої країни? Це Трамп баламутить воду?
- Всі ці складності, зрозуміло, викликані виборами президента США, кампанія вже розпочалася. І об’єктивні фактори падіння уваги до України серед американських виборців - це досить природньо. Ми не можемо весь час фокусувати увагу на собі. Друге - інформація стосовно корупції в Україні насторожує республіканців.
Але ключова причина – це виборча кампанія в США. Трамп займає невизначену позицію, часто заграє с проросійськими наративами. І це створює серйозне напруження всередині Республіканської партії. Значна частина її членів буде переобиратися в Конгрес, і на це значно впливають взаємовідносини з майбутнім президентом від республіканців. Вони не зацікавлені погіршувати відносини з ним, тому мовчать з приводу України, інакше втратять спонсорів партії. Тобто якщо ви виступаєте проти Трампа, то ви не переобираєтесь в Конгрес наступного року. Тому частина республіканців, навіть друзі України, мовчать.
- А що буде, якщо Трамп взагалі прийде до влади наступного року?
- Повна невизначеність. Ніхто не розуміє, що буде при ньому. Найгірше для нас – це зменшення фінансової та військової допомоги, намагання посадити Україну за стіл перемовин з Путіним. Росія спробує скористатися цим вікном можливостей, а це призведе до складнощів в трансатлантичних відносинах. Тому що Трамп стане бар’єром в відносинах США та Європи. А це може призвести до активізації ізоляціоністських сил у Європі. Це може спричинити багато викликів для України.
Але це ще не означає, що Трамп однозначно буде проштовхувати проросійську політику. Хоча всім очевидно: перше, з чого почне Трамп – це демонтаж систем стримування та противаг в самих США. Він готує масову заміну кадрів в ключових американських відомствах. Раніше американська система могла заганяти його в деякий обмежувальний коридор, тепер він хоче позбавитись цих обмежень. Так що Трамп може розпочати серйозну чистку держапарату, а це може призвести до зміни зовнішньої політики США.
- Які в нього шанси перемогти?
- Досить реальні. Але може статися так, що на фінішній прямі ми зможемо побачити зовсім інших людей – не Трампа і не Байдена. Може таке бути, що кінцеві партійні з’їзди оберуть інших кандидатів від партій на пост президента. Видно, як в обох партіях цей сценарій проробляють. Ми можемо побачити, як другі стають першими. Навіть не виключений жіночий двобій – республіканка Нікі Хейлі (колишня представниця США при ООН) проти демократки Мішель Обами (дружина президента Обами).
- Але ж нема часу на розкрутку нових кандидатів?
- Обидві постаті не нові для американського істеблішменту. І можливість їх висування - не такий вже нездійснений сценарій. Активність обох кандидаток останнім часом суттєво збільшилась.
- Трамп хвалиться, що зможе досягти миру в Україні за один день. Як? Мир в обмін на території, зайняті Росією? Чи зможе Трамп схилити до цього українське керівництво та суспільство?
- Ні в якому разі. Тому що в Україні є національний консенсус – ні еліти, ні суспільство не готові здаватися Росії. Все населення виступає за подальшу боротьбу. І немає критичної залежності від зовнішньої підтримки. Вона значна, але не критична. Вона є критичною в питанні перемоги України. Але оборонятися ми можемо достатньо довго.
- Байден каже, що США хочуть перемоги України, а чого хочуть республіканці-трампісти?
- Трампісти не хочуть перемоги України виключно в 2024 році. Тому що це автоматично спрацює на рейтинг їх конкурента - Байдена. Навіщо їм такий подарунок конкуренту? А далі вони будуть вирішувати, спираючись на те, їх президент чи ні.
- Газета The New York Times з посиланням на джерела в Білому домі та Пентагоні пише, що США радять Україні в 2024 році змінити воєнну стратегію з наступальної на оборонну. Про що це говорить – за океаном втомились нам допомагати?
- Вони не хочуть сюрпризів у 2024 році, які б внесли сум’яття у виборчий процес в США. По-друге, вони розуміють, що їх військово-промислова машина не може з такою швидкістю забезпечити все необхідне для України. Крім того, вони виходять зі стратегії вимотування Росії і примусу її до перемовин. В цьому сенсі 2024 рік, як рік нарощення м’язів, є цілком закономірним. Для нас цей сценарій не повністю прийнятний. В окупації залишаються мільйони наших громадян – ми мусимо отримати якесь вікно можливостей для їх звільнення. Кожен рік затягування війни – це жертви без кінця.
- Всі ці складнощі з пакетом допомоги Україні викликають підозру, що наступного року треба очікувати зменшення американської допомоги?
- Так, є такі ризики. Ще менші шанси, що допомога буде зростати. Але є вірогідність того, що вона залишиться плюс/мінус на такому ж рівні.
- Палата представників Конгресу США, яку контролюють республіканці, розпочинає процедуру імпічменту Байдену. Його звинувачують в отриманні неправомірної вигоди від політичних рішень, в ухваленні яких Байден брав участь як віце-президент під час правління президента Барака Обами в 2009-2017 рр. Які перспективи цієї справи?
- Це «туше» (зворотній удар. – Ред.) республіканців на намагання свого часу демократів відправити Дональда Трампа у відставку. Вони чудово розуміють, що шанси відправити Байдена у відставку – мізерні. Але це той випадок, коли «хоч не з’їм, так надкушу». Їм важливо це відіграти політтехнологічно.
- До речі, які шанси, що Дональда Трампа можуть засудити по відкритим проти нього в США кримінальним справам?
- Також мізерні. Навіть по термінам є слухання, які його виправдують.
- Загалом, на якій зараз стадії відносини між Україною та США – мінорній чи мажорній?
- Зараз це «любов з розрахунку». Первинна і шалена симпатія американців згасла. Зараз відносини повертаються до стабільних і робочих. В них менше емоцій, але більше національного інтересу з обох сторін.