Можлива війна під боком у США: Венесуела загрожує Гайані за лекалами Путіна
Латинська Америка найближчим часом може стати ще однією гарячою точкою планети, де один із диктаторів вирішив вторгнутися в сусідню країну. Як повідомляє видання The Washington Post, президент Венесуели Ніколас Мадуро з метою боротьби з низьким рейтингом та економічною кризою в країні вирішив захопити дві третини сусідньої держави Гайяна.
За сценарієм анексії Криму
Все це схоже на те, як президент РФ Володимир Путін анексував український Крим. У всякому разі, прикордонний військовий конфлікт між двома країнами вже почався. Відомо, що сили спеціальних операцій Венесуели перейшли через кордон із Гайаною та ведуть бої в регіоні Ессекібо із силами оборони цієї країни.
Паралельно з цим уряд Венесуели хоче провести 3 грудня референдум, щоб вирішити суперечку з Гайаною про належність території Ессекібо. Майбутній референдум у Венесуелі, скликаний Ніколасом Мадуро, має надати венесуельське громадянство 125 тисячам жителів регіону. Венесуельський диктатор також зацікавлений у «маленькій переможній війні», щоб підняти свою популярність напередодні президентських виборів.
"Президент країни Ніколас Мадуро останні кілька днів свої виступи присвячує не гуманітарній та не економічній кризам; він погрожує захопити дві третини території сусідньої Гайани - суверенної держави на східному кордоні Венесуели. "Ми повернемо те, що нам залишили наші предки", - цитують його слова у The Washington Post.
Територіальна суперечка протягом сто років
Конфлікт між Венесуелою та Гайаною про належність території площею понад 159 тисяч кв. км на захід від річки Ессекібо, що отримала назву Гайана-Ессекібо, триває вже понад 100 років. Ця територія становить понад дві третини Гайяни, на ній проживають 283 тисячі осіб із трохи більше 800 тисяч загального населення країни.
Суперечка між Венесуелою та Гайаною пов'язана з областю Ессекібо. У 1899-му Арбітражний суд присудив цю територію Гайане, але Венесуела не визнала це рішення і вважає його недійсним. Обидві країни претендують на права на Ессекібо. На кордоні регулярно виникають різноманітні інциденти.
Головними причинами важливості цієї галузі для обох сторін є ресурси, такі як нафта, газ, золото та боксити, а також її геостратегічне становище поряд з атлантичним узбережжям. Володіння Ессекібо забезпечує геополітичну перевагу та контроль над морськими ресурсами та комерційними маршрутами. Крім того, питання про кордон має символічне значення для обох сторін через національну гордість і прагнення підтвердити свою територіальну цілісність та суверенітет.
Індіанці на цій спірній території більше тяжіють не до Гайяни, переважно населеної індо-гаянцями (нащадки робітників з Уттар-Прадеша та Біхару, яких завезли на роботу ще голландці) та афро-гаянцями (нащадками рабів), а до Венесуели, де проживають родинні племена. У січні 1969 року сили оборони Гайяни (GDF) розгромили повстання індіанців у Рупунуні, підтриманих Венесуелою. До речі, Гайяна – єдина англомовна країна Латинської Америки.
Виною конфлікту стала нафта
Територіальна суперечка загострилася у зв'язку з відкриттям у 2015 році в Ессекібо нафтових родовищ, що містять як мінімум 10 млрд барелів нафти, і наданням Гайаної концесії компанії ExxonMobil на нафтовидобуток на шельфі, межі якого не делімітовані. У вересні ще сім транснаціональних компаній, включаючи China National Offshore Oil Corporation, QatarEnergy та TotalEnergies, отримали від уряду Гайани ліцензії на розробку родовищ на морському шельфі.
"Нещодавно Ніколас Мадуро обізвав президента Гайани Девіда Гренджера лакеєм на службі американських нафтових компаній і американського імперіалізму. Висловлювання Мадуро пов'язане з тим, що Гайана дозволила компанії ExxonMobil добувати нафту у своїх водах (з Венесуели ExxonMobil пішла після того, як у 2007 році націоналізували її майно). Мадуро оголосив прибережні води Гайани територією Венесуели і зажадав, щоб американська компанія забиралася звідти", - повідомляє The Washington.
У 2023 році в територіальних водах країни також виявили великі поклади нафти, що потенційно дає можливість перетворити Гайану на вагомого гравця нафтового ринку. Для Мадуро, який своїми популістськими рішеннями загнав колись найбагатшу латиноамериканську державу у злидні, це можливість налагодити стан справ.
Вільний світ за Гайяну, диктатори - проти
Гайана намагається заручитися підтримкою Бразилії, США та Британії для стримування апетитів Венесуели. Бразилія вже кілька разів давала зрозуміти Венесуелі, що втрутиться у разі воєнних дій.
Міністерство оборони Бразилії, яка підтримує у цьому конфлікті Гайяну, вирішило направити додатковий контингент військ для охорони свого північного кордону на тлі напруженості між Венесуелою та Гайаною через територіальну суперечку. До місць нинішніх зіткнень підтягуються бразильські військові підрозділи, оскільки, за деякою інформацією, окремі удари венесуельці завдавали саме з бразильської території (це джунглі, що слабо контролюються країнами регіону). Пентагон направив до Гайани частину керівництва 1-ї бригади сприяння силам безпеки (SFAB) США.
Сьогодні збройні сили Гайяни (GDF) налічують 12 тис. осіб, абсолютна більшість з яких є африканцями. Базова підготовка проводиться у навчальних школах GDF, де викладають британці та американці. Офіцери проходять навчання в одній із двох британських шкіл підготовки офіцерів: Королівській військовій академії Сандхерст (тренування піхоти) та Королівському військово-морському коледжі Британії (навчання берегової гвардії). Ця армія має історії успішних військових операцій проти як власних сепаратистів, що підтримуються венесуельцями, так і проти сусіднього Суринаму, з яким Гайяна також має територіальну суперечку через нафтоносні території.
Диктатуру Мадуро у Венесуелі підтримують Росія, Куба, Іран, Північна Корея, Білорусь та Китай. Загальна чисельність армії із міліцією понад 300 тис. осіб. Більше у венесуельців і військової техніки, авіації та набоїв.
