• Головна
• Політика

Фото: REUTERS

Україна продовжує переговори зі своїми західними партнерами щодо створення суду, який би покарав за агресію Росію та її керівництво. Але в обох сторін є серйозні протиріччя, пов'язані з конкретним осудом російського диктатора та її підлеглих. Київ у цьому питанні налаштований дуже рішуче, а США та Євросоюз – навпаки, побоюються створення прецеденту засудження чинного глави держави. Навіть незважаючи на те, що він є агресором.

Нагадаємо, що пропозиція щодо створення спеціального суду для розгляду злочинів агресії РФ проти України була внесена Єврокомісією у 2022 році. У цьому плані розглядаються три опції:

• спеціальний незалежний окремий міжнародний трибунал, заснований на рішенні Генасамблеї ООН,
• створення спецтрибуналу через багатосторонній міждержавний договір,
• "гібридний суд".

Зараз на слуху два з них – перший та третій. До того ж перший варіант відстоює Київ, а третій – Захід. І, схоже, Україні доведеться піти на компроміс щодо цього питання і частково прийняти варіант західних партнерів. KP.UA розбиралася – чому.

Захід не влаштовує окремий механізм покарання Путіна

Ідея Києва полягала в тому, що потрібно створити окремий механізм покарання Путіна. Їм міг стати спецтрибунал на основі резолюції Генеральної асамблеї ООН. Такий крок дозволив би обійти Радбез ООН, де Росія має право вето. І цей суд розглядав би лише одне питання – агресію Росії проти України. І на відміну від того ж Міжнародного кримінального суду в Гаазі цей трибунал міг би судити Володимира Путіна заочно, тобто без його участі в самому процесі.

Але проти цього категорично виступив колективний Захід. Адже у разі засудження російського диктатора було б створено прецедент, який дозволяв би судити та засуджувати і глав інших держав. Саме тому решта світових лідерів не схильна карати постійного члена Радбезу ООН, яким є Росія, навіть незважаючи на те, що вона агресор.

"Доктрина міжнародного права перебуває в заручниках у глобальної політики, геополітики. І окремі наші партнери побоюються, що цей прецедент буде використаний проти них, тому що вони також проводять військові кампанії за кордоном. І про це треба чесно говорити", – заявив заступник глави. Офісу президента України Андрій Смирнов. Він пояснив, що українська модель "не злетіла", тому що кілька західних столиць, включаючи Вашингтон, побоюються, що їх згодом можуть покарати "за російською схемою" за військові дії в інших країнах.

А Україна хоче рішення суду іменем усього цивілізованого світу

Натомість колективний Захід пропонує Україні так званий «гібридний трибунал» щодо Путіна та Росії, який передбачає, що суд проходитиме під юрисдикцією України та на основі міжнародного права.

Державний департамент США вже підтримав створення такого інтернаціонального суду у рамках судової системи України. Там вважають, що це буде найефективнішим способом забезпечення відповідальності організаторів та виконавців цих злочинів.

"Такий гібридний суд також демонструватиме лідерство України у забезпеченні відповідальності за злочин агресії повністю в рамках національної юридичної системи. Сполучені Штати готові співпрацювати з Україною та іншими країнами світу, надавати ресурси, обмінюватися інформацією з таким трибуналом для досягнення всебічної відповідальності за міжнародні злочини, що скоюються в Україні", – заявили у Держдепі США. І такий суд не вимагатиме резолюції Генеральної Асамблеї про створення нової незалежної міжнародної інституції, для чого потрібні час та ресурси.

Але Україна виступає категорично проти такого варіанта. По-перше, Київ не влаштовує створення суду над Путіним виключно на українську юрисдикцію. Нашій державі не потрібне рішення трибуналу ім'ям України, йому потрібне рішення трибуналу ім'ям усього цивілізованого світу.

А крім цього, зараз, під час війни, Україна просто не має реальної можливості створення такого суду.

"В умовах військового стану для того, щоб створити такий суд, потрібно змінити Конституцію, а зміна Конституції в умовах військового стану неможлива. Друга причина - створення такого трибуналу як частини судової системи України містить високий ризик того, що юридична оцінка злочину агресії Росії проти України звузиться фактично рівня міждержавного конфлікту двох країн", - пояснив Андрій Смирнов.

Позиція Заходу: Путіна зараз судити не можна

А другий важливий аргумент, чому у Києві не сприймають створення «гібридного трибуналу» полягає в тому, що там побоюються, що такий суд не зможе притягнути до відповідальності особисто Путіна. «Він («гібридний суд» – Ред.) не дає гарантій зняття імунітету недоторканності з Путіна, Лаврова, Мішустіна (російський прем'єр. – Ред.). Це головна проблема «гібридного суду», – пояснив голова Офісу президента України Андрій Єрмак.

Вся річ у тому, що США та Євросоюз виступають категорично проти того, щоб процес над Путіним розпочався тоді, коли він ще є президентом Росії. Знову ж через страх прецеденту такого засудження для глав інших держав. Вони припускають, що суд над російським диктатором може бути, але тільки після того, як він покине свою посаду.

Тому фізично Путіна на лаві підсудних не буде. «Ми маємо тверезо говорити, що зі створенням трибуналу ми не зможемо забезпечити фізичну присутність Путіна на ньому», - каже заступник глави Офісу президента України Андрій Смирнов.

Україна змушена йти на поступки

Таким чином, дві існуючі опції створення трибуналу над Путіним зайшли в глухий кут. Але Україна дуже залежить від своїх західних партнерів і змушена частково погоджуватися на їхній варіант суду над Росією. Але водночас пропонує свій компроміс.

Київ пропонує створити трибунал в іноземній, авторитетній юрисдикції, визнаній у всьому світі, узаконивши це окремою Резолюцією Генасамблеї ООН. "Компромісом може бути створення інтернаціоналізованого трибуналу як частини судової системи іншої країни, чия судова система викликає довіру", - заявив заступник глави Офісу президента України Андрій Смирнов.

І такий спецтрибунал щодо злочину агресії Росії може бути створений у Гаазі і діятиме за місцевим законодавством. Нідерландський уряд уже дав на це попередню згоду. А сама Гаага зручна тим, що там діють інші міжнародні суди, а також діятиме реєстр злочинів РФ, де буде зібрано докази масштабів агресії. Також там мають досвід проведення суду з міжнародного злочину – йдеться про справу про збиток літака MH17. Крім цього, у нідерландському праві є прийнятним визначенням злочину агресії.

Думка експерта

Володимир Фесенко, політолог:

- Україна наполягала на створенні міжнародного спецсуду за рішенням Генасамблеї ООН, бо мав статус вище. Це був би новий Нюрнберг. Але наші західні партнери не прийняли його та пропонують так званий «гібридний трибунал», бо є ризик того, що Росія заблокує створення міжнародного трибуналу на рівні ООН. Як правило, за резолюцію Генасамблеї ООН на користь України голосують 2/3 держави. У цьому випадку Росія може мобілізувати своїх прибічників там, і може бути менше. Тобто західні союзники вважають, що «гібридний трибунал» є простішим і реалістичнішим, ніж міжнародний трибунал.

Що ж до осуду Путіна, то його не буде, доки він залишається президентом Росії. І західне правосуддя його ніколи не дістане з території Росії. На Заході вже визнали, що це неможливо.

Швидше за все це буде суд під українською юрисдикцією, але з міжнародним компонентом. Щось схоже на трибунал із збитого індонезійського Боїнгу MH17 – там теж був трибунал під нідерландською юрисдикцією та з міжнародною участю.