Політолог Володимир Фесенко: «Гарантії безпеки» НАТО – це продовження військової та фінансової допомоги Україні
Наразі всі говорять про гарантії безпеки для України, а країни G7 навіть підписали декларацію про оборонні гарантії для нас. KP.UA спробувала розібратися в цьому питання з допомогою політолога Володимира Фесенка.
Україна отримуватиме те, що вже отримує від Заходу
– Що це за гарантії безпеки? Наскільки я розумію, ми та Захід вкладаємо у це різні поняття. Ми хотіли щось на кшталт 5-ї статті статуту НАТО про колективну безпеку, щоб Альянс нас захищав з допомогою військової сили, а нам запропонували «швидку та постійну допомогу у сфері безпеки, сучасну військову техніку» та інше. То які ж це гарантії безпеки?
– Не треба видавати бажане за дійсне. Абсолютні гарантії безпеки може дати лише членство в НАТО. Це коли на нас напали, а Альянс втручається і за допомогою військової сили захищає нас. Але поки триває війна, і ми не будемо членам Блоку ще невідомо який час, то нам потрібні гарантії безпеки на період продовження війни і до вступу до НАТО. І «Велика сімка» політично заявила, що такі гарантії вони даватимуть. Їх ще потрібно оформити юридично, але взагалі це ті ж гарантії, які нам і зараз надаються – це та ж військова, фінансова допомога та блокування російських активів до моменту виплати нам репарацій за завдану шкоду.
- Тоді це просто еквілібристика словами, адже за фактом Захід нам пропонує не гарантії безпеки, а лише продовження надання тієї ж допомоги?
- Якщо бути точним, то це гарантії продовження нашої обороноздатності. Саме цей зміст вкладається у «гарантії безпеки». Адже самотужки свою оборону ми забезпечити зараз не можемо. Але ж воювати за нас ніхто не буде! Тому що це ризик ядерної війни. Тому ніхто й не збирався приймати Україну в НАТО зараз, таких планів не було, і це не обговорювалось. Обговорювалося лише питання запрошення до Блоку, та й то із відкритою датою. Тобто реальне ухвалення – тільки після війни.
- Це і є той «ізраїльський варіант» гарантій, який передбачає суттєве нарощування військової могутності країни з боку Заходу, щоб вона була здатна сама відбивати нову агресію, але без того, що союзники захищатимуть Україну своїми військами.
- Це навіть дещо ширше, ніж ізраїльський варіант. Це мікс із посилення обороноздатності Ізраїлю, Південної Кореї, Японії, що надавали США своїм союзникам. І порівнюючи ситуацію із Ізраїлем, потрібно враховувати одну просту річ – ця країна воює з навколишніми арабськими державами, тобто знаходиться в кільці ворожих країн. Україна має іншу ситуацію – ми не маємо такого оточення, але маємо противника, який володіє ядерною зброєю і який у багато разів перевершує нас за своїми ресурсами та потенціалом. Це інша ситуація, але нам також допомагають і допомагатимуть, як Ізраїлю.
На останній саміт НАТО Україна покладала надто великі надії. Фото: REUTERS
На відміну від Будапештського меморандуму, у цих гарантіях прописано конкретну допомогу Україні
- Чим нинішні гарантії відрізняються від того ж таки Будапештського меморандуму?
- Принципова відмінність у тому, що Будапештський меморандум – це лише пам'ятна записка, яка ні до чого наших партнерів не зобов'язувала. Пообіцяли – і забули. Це не договір, який до чогось зобов'язував. У Будапештському меморандумі немає жодного конкретного зобов'язання. Там все виписано обтічно, абстрактно і без будь-якої конкретики, хіба що крім проведення консультацій.
А в нинішніх гарантіях йдеться про продовження постачання зброї, про макроекономічну підтримку, блокування російських активів та сприяння українській оборонній промисловості. Тобто конкретні, відчутні і цілком матеріальні зобов'язання. Нічого подібного у «Будапешті» не було.
І зараз уже є рамкова політична заява з боку «Великої сімки». Далі буде підготовка та підписання договорів з конкретними країнами щодо реалізації цих гарантій безпеки нашої обороноздатності.
- Хто дає Україні гарантії безпеки – НАТО, «Велика сімка» чи країни цих організацій окремо?
- Країни "Великої сімки", і це краще, ніж це було б зроблено від імені НАТО. G7 - це найрозвиненіші, найвпливовіші та найресурсніші і найбагатші країни світу, які вже зараз є нашим головним донором. І саме з ними підписуватимуться договори про гарантії безпеки. Але при цьому інші країни можуть приєднатися до цього формату.
- Коли ці гарантії набудуть чинності – зараз чи після війни?
- Вони ВЖЕ діють, йдеться про їхнє продовження. Ми вже отримуємо зброю та макроекономічну допомогу. Нагадаю, що дві третини українського бюджету зараз фінансуються за рахунок наших західних донорів. За рахунок наших внутрішніх джерел фінансується армія, а фінансування соціальної політики та відновлення інфраструктури йде від США та Євросоюзу. І суть цих гарантій, щоби продовжити це на перспективу. І зараз політично вже заявлено, що цю підтримку буде продовжено до моменту вступу України до НАТО.
Заходу краще підтримувати Україну, ніж зіткнутися з ризиком Великої війни в Європі
- Що від нас вимагають замість цих гарантій безпеки?
– Офіційно від нас нічого не вимагають. Але насправді ми даємо багато натомість. Україна забезпечує безпеку НАТО та Євросоюзу на їхньому східному фланзі, стримуючи російську армію. Вони платять нам грошима та військовою допомогою, а ми платимо життям своїх людей і тим, що війна йде на нашій території. Ми стримуємо ризики війни для країн Заходу – це є частиною нашої відповідальності.
І сенс цих гарантій для Заходу – щоб стримати ризики великої війни на європейському континенті. Припустимо, що нинішня війна закінчується, але ризик нової війни з боку Росії залишиться. Це всі чудово розуміють. І щоб цього не сталося, Заходу треба зміцнити обороноздатність України. Інакше це буде проблемою для Заходу – знову підвищені витрати та ризики для європейської безпеки. Тому їм краще підтримувати Україну у найближчій перспективі, ніж зіткнутися з ризиком нової, але вже Великої війни в Європі. Це буде і дешевше, і надійніше.
- НАТО також ухвалило рішення про своє посилення на східних кордонах...
- Так, головним питанням саміту НАТО у Вільнюсі було зміцнення на східному фланзі Альянсу. Якщо до війни Росії проти України НАТО могло для цього мобілізувати 40 тисяч осіб, то тепер сили реагування Блоку збільшено майже в 10 разів, до 300 тисяч осіб. А на території країн Балтії будуть створюватися нові військові бази НАТО з авіацією, ракетами та важким озброєнням. Суть нової військової доктрини Блоку, ухваленої у Вільнюсі, – це максимальне зміцнення східного флангу Альянсу на кордоні або з Росією, або з Україною.
