Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг підтвердив, що країни - члени НАТО вирішили продовжити термін його повноважень генсека Альянсу ще на один рік. Він заявив, що задоволений тим, що члени Альянсу вирішили продовжити термін його перебування на посаді генерального секретаря до 1 жовтня 2024 року.
- Трансатлантичний зв'язок між Європою та Північною Америкою забезпечує нашу свободу та безпеку вже майже 75 років, і у більш небезпечному світі наш Альянс важливий як ніколи, – зазначив Столтенберг.
Чинний генсек НАТО 64-річний Єнс Столтенберг, який на цій посаді з 1 жовтня 2014 року, мав скласти повноваження ще минулого року, але через напад Росії на Україну термін його повноважень вирішили продовжити до 30 вересня 2023 року. У лютому він заявив, що не проситиме продовження мандата. Але члени НАТО попросили його погодитися ще на рік, оскільки не змогли досягти консенсусу щодо його наступника.
Вся справа в тому, що жоден із потенційних наступників Столтенберга так і не зміг отримати підтримки 31 держави-члена НАТО. Кандидатами на цю посаду виступали прем'єрміністр Данії Метте Фредеріксен, міністр оборони Великобританії Бен Уоллес та прем'єр-міністр Іспанії Педро Санчес.
Причому дійшло до того, що з британським кандидатом узагалі виник американо-англійський скандал. Річ у тім, що міністра оборони Великої Британії Бена Уоллеса категорично відмовився підтримувати президент США Джо Байден.
- Кандидат Британії - дуже здібний, але між нами та в рамках Альянсу ще відбудеться багато дискусій, щоб визначити, хто це буде, – так ухильно відмовив Лондону американський президент.
Джо Байден наполягає на призначенні на посаду генерального секретаря НАТО голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляйєн. Як повідомляє британське видання The Telegraph з посиланням на свої джерела, глава Єврокомісії стала кращим кандидатом на цю посаду після того, як в адміністрації президента США відхилили кандидатуру міністра оборони Великобританії Бена Уоллеса.
Між Байденом та фон дер Ляйєн за останні роки встановилися міцні зв'язки, які зміцнюються тісними трансатлантичними контактами з питань Китаю, України та клімату. Голова Єврокомісії, наприклад, «покладається на розвіддані Вашингтона» більше, ніж на дані європейських розвідувальних організацій, які «неправильно оцінили» початок російської агресії проти України.
Є й інші нюанси на користь фон дер Ляйєн. «Вільно володіючи французькою мовою, вона швидше за все заручиться підтримкою Еммануеля Макрона, який виступає проти кандидатури Уоллеса», - зазначає британське видання.
Тим більше, що проти кандидатури Уоллеса справді виступає споконвічний конкурент Британії – Франція. Видання The Telegraph повідомило, що французький президент Еммануель Макрон усіляко намагався завадити голові Міноборони Британії Бену Уоллесу стати наступним генеральним секретарем НАТО через вихід Британії з ЄС.
За даними The Telegraph, французькі чиновники повідомили колег з НАТО, що вони хочуть бачити на цій посаді представника ЄС. Такий крок є частиною зусиль Франції, спрямованих на те, щоб зробити Блок більш незалежним у військовому плані та менш залежним від Вашингтона у питаннях безпеки.
"Він не з країни - члена ЄС. Багато країн, переважно Франція, наполягають на тому, що наступний генеральний секретар має бути з країни ЄС", - заявило джерело видання. Макрона підтримує Німеччина та більшість із 22 країн ЄС, які також є членами НАТО.
Після таких демаршів з боку союзників Бен Уоллес заявив, що він вийшов з боротьби за посаду наступного генерального секретаря НАТО. Про це він заявив в інтерв'ю журналу The Economist, у якому прокоментував можливість очолити НАТО. "Цього не станеться", – сказав він.
За даними британських журналістів, міністр оборони зрозумів, що його сподівання очолити НАТО було розбито минулого тижня, коли кандидатуру Уоллеса не підтримав президент США Джо Байден. "Байден просто не захотів підтримати Велику Британію", - розповіло джерело в оборонному відомстві.
В уряді Великобританії назвали "поганим ходом" відмову президента США Джо Байдена підтримати кандидатуру британського міністра оборони Бена Уоллеса на пост генсека НАТО. У Лондоні припускають, що ця ситуація може зашкодити двостороннім відносинам. "Ми мали б бути їх найближчим союзником. Але в результаті ми отримуємо це. Це погано позначиться на британо-американських відносинах", - повідомляє британське видання The Telegraph з посиланням на урядові джерела.
Втім, хто б не очолив НАТО – це не несе жодної загрози Україні. Тому що і Столтенберг, і Уоллес, і фон дер Ляйєн – всі вони є переконаними прихильниками Києва у війні проти Росії.
Сам Єнс Столтенберг нещодавно заявив, що НАТО завжди підтримуватиме Україну.
- Ми стоїмо разом з вами у героїчній боротьбі проти російських загарбників та у захисті вашої країни. Ми стоятимемо поряд з вами і завтра, коли ви відбудовуватимете і працюватимете заради яскравого майбутнього українського народу, - сказав він. За словами глави Альянсу, Україна "має право зайняти місце в Євроатлантичній родині". "Місце України - в НАТО. З нашою підтримкою згодом ми зробимо це", - наголосив Столтенберг під час свого останнього візиту до Києва навесні цього року.
А президент Володимир Зеленський також вважає, що генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг змінив своє ставлення до питання членства України та підтримує це рішення. "Остання наша зустріч з Єнсом була кращою за всі інші наші зустрічі. Я думаю, якби рішення про вступ залежало від Столтенберга, Україна була б у НАТО", – сказав Зеленський.
Тарас Загородній, експерт-міжнародник:
- Столтенберга, звичайно ж, залишили на посаді, тому що основні країни-члени НАТО не змогли домовитися про його наступника. Основний «власник акцій» Альянсу – це, звичайно ж, США. І тут Джо Байден зненацька виступив проти британської кандидатури міністра оборони Бена Уоллеса. Можливо, американський президент побоюється надмірного радикалізму англійців і тому взяв паузу для визначення свого кандидата. А голову Єврокомісії Урсулу фон дер Ляйєн він запропонував із трьох причин. Перша – вона не така радикальна до Росії, як британець. Друга – це реверанс союзникам США у Євросоюзі, куди Британія вже не входить. Крім того, Байден хоче перекласти частину відповідальності в НАТО на Німеччину та Європу.