Не лише ненависть до Саакашвілі. Що чи хто посварив Україну та Грузію
В українсько-російському конфлікті колись дружня Україні країна – Грузія зайняла пасивну і явно несоюзницьку нам позицію. Ні, громадяни цієї країни значною мірою й надалі підтримують Україну, за нас навіть на фронті воює Грузинський легіон, а ось офіційне керівництво всіляко боїться роздратувати Росію, тому демонстративно відмовляється підтримувати Україну. KP.UA розбиралася, чому так відбувається.
Чиї інтереси відстоює офіційний Тбілісі: Грузії чи Росії
Варто зазначити, що від початку повномасштабного російського вторгнення в Україну грузинська влада уникає різких дій і навіть заяв на адресу Росії. Така позиція Грузії щодо РФ викликає невдоволення частини грузинського суспільства та не влаштовує Україну. Офіційний Тбілісі відповідає, що керується інтересами країни.
Прем'єр-міністр Іраклій Гарібашвілі неодноразово заявляв, що Грузія не приєднається до антиросійських санкцій, оскільки це може поставити країну під удар. А буквально місяць тому він заявив, що економіка країни впаде, якщо вона запровадить прямі санкції проти Росії. "Ми завдамо шкоди своєму народу, якщо запровадимо санкції проти Росії", - заявив грузинський прем'єр.
"Наш товарообіг з Росією становить менше мільярда доларів. Для порівняння: Євросоюз лише за чотири дні наторгує з Росією, скільки ми торгуємо за рік. Де логіка, коли нас закликають запроваджувати санкції проти Росії?" - сказав Гарібашвілі.
Він зазначив, що Грузія підтримує Україну та український народ, але запроваджувати прямі санкції проти Росії не буде. За його словами, деякі українські політики дуже хотіли б, щоб у Грузії було відкрито "другий фронт" проти Росії, але цього не станеться. "Грузія - невелика нація з населенням чотири мільйони людей, тому важливо зберігати в країні мир, стабільність і безпеку. Мій обов'язок - захищати інтереси свого народу", - заявив Гарібашвілі.
Але незалежні експерти та політики називають більш ймовірну причину пасивності грузинської влади. Вся справа в тому, що правляча партія "Грузинська мрія" має слабкість щодо Росії. Ця політична сила, яка прийшла до влади в 2012 році, заснована олігархом і експрем'єром Бідзіною Іванішвілі, який до приходу в політику був одним із відомих бізнесменів у Росії, спочатку відмовлялася від прямої конфронтації з РФ і декларувала прагнення за всяку ціну уникнути нової війни.
Тому політика грузинської влади – це не лише бажання не дати привід до вторгнення, а й демонстрація лояльності Кремлю. І позиція Тбілісі щодо російсько-української війни цілком влаштовує Москву. А сам Бідзіна Іванішвілі, а також його близькі родичі перебувають під санкціями України.
Україна допомагала Грузії під час російської агресії, а Грузія Україні – ні
А буквально днями між Україною та Грузією вибухнув скандал. Офіційний Київ закликав Тбілісі повернути комплекси "Бук", надані Україною грузинам для захисту від російської агресії 2008 року. У Міноборони Грузії категорично відмовилися задовольнити цей запит, назвавши його "неадекватним", а також заявили, що й надалі не надаватимуть Україні будь-якої іншої зброї для протистояння Росії.
Потрібно визнати, що у самій Грузії така позиція популярна не у всіх. У 2018 році це вже стало приводом для масових протестів, які закінчилися відставкою голови парламенту. І після початку війни в Україні грузинські активісти знову вийшли на акції протестів, щоб "засоромити" свій уряд. Але прем'єр Гарібашвілі продовжує повторювати: "Ми хочемо миру, стабільності та розвитку. Будь-який правитель-патріот має робити все, щоб уникнути війни".
Відносини між двома країнами заморожені
Відповіддю Києва грузинській владі стало відкликання українського посла на консультації. І це було лише початком обміну закидами між Києвом та Тбілісі та суперечок усередині самої Грузії про те, на чиєму боці насправді опинився Тбілісі.
Президент України Володимир Зеленський ще в березні 2023 року пояснив, що відкликання посла з Грузії викликане "перешкодами для добровольців, які бажають нам допомогти" та "за аморальну позицію грузинської влади щодо санкцій".
Відразу після цього стало відомо, що Грузія все ж таки приєдналася до санкцій. Але вона не стала вводити проти Росії власні санкції, а частково підтримала міжнародні - наприклад, обмежила фінансові операції російських фізичних і юридичних осіб.
А у травні вже цього року Тбілісі залишив тимчасовий повірений у справах України у Грузії Андрій Касьянов. Раніше міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що призначення нового посла в Грузії через недружню позицію офіційної грузинської влади не обов'язково відбудеться найближчим часом.
"Ми багато інвестували в те, щоб наші відносини розвивалися. Можу сказати зараз так: якщо відносини між українським народом та грузинським народом залишаються незмінно братерськими та позитивними, то щодо уряду Грузії ми цього сказати не можемо", - зазначив міністр.
Як приклад він навів справу Михайла Саакашавілі, "якого просто вбивають - треба називати речі своїми іменами", а також ставлення грузинського уряду до Російської Федерації, до чого українська сторона має питання, є проблеми.
Грузія через Росію втратила свій шанс на вступ до Євросоюзу
Крім цього, нещодавно Київ був зацікавлений у тому, щоб разом із Грузією увійти до Євросоюзу. Але тепер ставлення інше: Грузія не зробить шлях України до ЄС легшим. У Києві, навпаки, вважають, що Грузія «хоче на українській крові увійти до Європейського Союзу».
Тбілісі подав заявку на отримання статусу кандидата в члени Євросоюзу. Причому прем'єр Гарібашвілі заявив, що його країна заслуговує на цей статус більше, ніж Україна та Молдова. Однак їй, на відміну від України та Молдови, цей статус не надали. Так грузинська влада поплатилася за свій проросійський курс.
Тобто зараз Грузію на офіційному рівні не можна назвати союзником України. І це продовжуватиметься доти, доки при владі в цій країні перебуватиме проросійська партія «Грузинська мрія».
Українського громадянина Саакашвілі повільно вбивають
Проте офіційний Тбілісі й надалі йде на свідоме загострення відносин із Україною. Окремо варто згадати відверте і показове знущання грузинської влади над колишнім президентом Грузії та громадянином України Михайлом Саакашвілі, якого грузинська влада доводить до летального кінця.
Сьогодні здоров'я Саакашвілі, який відбуває шестирічний строк, погіршилося. Проте грузинська влада так і не допустила до українського громадянина українського омбудсмена. Вона не відреагувала на особисте прохання Зеленського відпустити Саакашвілі на лікування за кордон та нервово відреагувала на аналогічні прохання з боку країн – членів ЄС.
Володимир Зеленський заявив, що Росія "вбиває громадянина України Михайла Саакашвілі руками грузинської влади", і нагадав, що Київ неодноразово просив Тбілісі погодитися на повернення Саакашвілі в Україну, а західні партнери пропонували свої варіанти.
"Сьогодні я віддав розпорядження Міністерству закордонних справ викликати посла Грузії в Україні, висловити наш рішучий протест та попросити його залишити Україну протягом 48 годин для проведення консультацій зі своєю столицею", – заявив Володимир Зеленський.
«Попросити посла цієї країни виїхати з України на консультації зі своїм урядом. У дипломатії це надзвичайно жорстка форма, але грузинська влада на неї заслуговує", – пояснив глава українського МЗС Дмитро Кулеба.
Володимир Зеленський також закликав грузинську владу передати українського громадянина Михайла Саакашвілі Україні для надання необхідної допомоги та догляду. «Закликаю наших партнерів втрутитися в ситуацію, не ігнорувати її та врятувати цю людину. Жодна держава в Європі не має права страчувати людей, життя – це базова європейська цінність», – додав президент.
Думка експерта
Володимир Фесенко, політолог:
- Причини погіршення відносин між двома країнами лежать у кількох площинах. Перша – проста: це ненависть до Саакашвілі, а через нього й невдоволення Україною, яка намагається його визволити. Звичайно, тут є й інтереси грузинської безпеки – бояться нового нападу Росії.
Але глибинні причини – це позиція проросійського олігарха Іванішвілі, який формує політику країни. А це боягузливо-егоїстична позиція умовного нейтралітету, яка свідчить, що на війні можна заробляти. Адже грузинська влада допомагає Росії обходити міжнародні санкції. І вони на цьому заробляють. Нинішній уряд Грузії – латентно проросійський. Але раніше чи пізніше призведе до конфлікту всередині країни між прозахідними силами, а це переважно молоде і середнє покоління, і нинішньою владою.
Тим не менш, Україні потрібно дуже виважено підходити до ситуації з Грузією. Ми повинні розуміти, що народ – грузини – нас підтримують, що це наші союзники. Просто влада країни зараз зайняла недружню до нас позицію. І повністю розривати стосунки із цією країною не можна.
