22 грудня
Завантажити ще

Саміт НАТО у Вільнюсі: країн, які готові прийняти Україну до Альянсу, стає більше

Саміт НАТО у Вільнюсі: країн, які готові прийняти Україну до Альянсу, стає більше
Фото: REUTERS

Три тижні залишилося до історичного саміту НАТО у Вільнюсі, від якого Україна очікує чіткої відповіді на питання щодо її перспектив вступу до альянсу. Міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс із цього приводу образно сказав, що саміт НАТО у Вільнюсі «стане історичним або через його досягнення, або через втрачені можливості». Раніше проти вступу виступали США й такі провідні країни Європи, як Німеччина та Франція. Але, чим ближче до саміту, ситуація починає дещо змінюватися. KP.UA з'ясовувала, які настрої наразі переважають у країнах – членах блоку щодо прийому нашої країни.

Україна чекає на конкретну дату вступу

На липневому саміті НАТО у Вільнюсі Україна прагне досягти чітких формулювань щодо перспективи набуття членства в Північноатлантичному альянсі. Києву потрібні дві речі: фіксація майбутнього членства в НАТО з чітким планом вступу (але без фази Плану дій з членства (ПДЧ) та гарантії безпеки на період до приєднання до альянсу).

Глава Офісу президента України Андрій Єрмак вважає, що вільнюський саміт НАТО має завершитися запрошенням Києва до членства в альянсі, "щойно дозволять умови".

- Ми очікуємо, що Україну запросять до НАТО із відкритою датою. Це буде певний сигнал. Нам потрібен, як і всім у світі, сильний сигнал: шлях до членства України в НАТО ніхто не може змінити – це вже вирішено, і це відбудеться, – сказав він.

Він також зазначив, що стан війни не може бути перешкодою на шляху  запрошення України до альянсу, оскільки у цьому випадку "Росія зробить все, щоб нескінченно затягнути війну".

А Генсек НАТО Єнс Столтенберг повідомив, що запросив президента України Володимира Зеленського на саміт НАТО, і той прийняв це запрошення.

- Президент Зеленський і я обговорили підготовку до майбутнього саміту НАТО у Вільнюсі у липні. Я запросив його взяти участь у зустрічі, і я радий, що він прийняв запрошення та візьме участь у саміті НАТО у Вільнюсі, – сказав Столтенберг.

Франція та Великобританія – «за», Німеччина – «проти»

Одразу слід зазначити, що досягти консенсусу щодо вступу України між усіма країнами НАТО, яких нині налічується 31, буде непросто. Наразі вже з 20 країнами-членами Альянсу підписано декларації про підтримку членства України в НАТО, але не всі з них припускають, що це неодмінно відбудеться в осяжній перспективі після завершення війни. Проти цього досі виступали Париж, Берлін та Вашингтон, а от захищали цей вектор країни Центральної Європи, такі як Польща та країни Балтії.

Але ситуація поступово змінюється на краще. Так, один із головних скептиків вступу України до НАТО – Франція - несподівано змінила свою позицію. Як повідомило видання Le Monde, Париж уже згоден підтримати вступ України до НАТО. Таке рішення обговорювалося на засіданні Ради оборони, що відбулося нещодавно в Єлисейському палаці. Французи дійшли висновку, що це рішення буде спрямоване на посилення тиску на Росію.

Вступ України до НАТО розглядається як самостійна гарантія безпеки, оскільки це може стримати Росію від продовження війни або, якщо війна припиниться, запобігти будь-якій новій агресії. Діючи таким чином, Париж зближується з позиціями країн Східної Європи, більшість із яких виступають за вступ України до НАТО. "Позиція Франції зараз ближча до позиції Польщі, ніж позиція Німеччини", – підтвердило джерело у французькому дипломатичному корпусі.

Нижня палата парламенту Польщі ухвалила резолюцію, якою підтримала вступ України до Північноатлантичного альянсу. А канцлер ФРН Олаф Шольц обіцяє Україні лише гарантії безпеки, але не прискорений вступ до НАТО.

Великобританія як давній союзник України також виступає за прийом нашої країни до НАТО, причому без обтяжливих проміжних процедур. Глава МЗС Великобританії Джеймс Клеверлі зазначив, що Сполучене Королівство "дуже підтримає" спрощений процес вступу України до НАТО.

Клеверлі припустив, що Великобританія підтримає пропозицію про те, що Україна не зобов'язана проходити етап Плану дій щодо членства (ПДЧ) для приєднання до НАТО. І якщо Україна пропустить етап ПДЧ, це поставить її в одну категорію з новим членом Альянсу - Фінляндією.

- Сполучене Королівство дуже хотіло б, щоб ми відійшли від Плану дій з членства (ПДЧ), як це було зі Швецією та Фінляндією. Українці продемонстрували свою прихильність до реформування армії щодо вимог членства у НАТО на полі бою. Я думаю, що всі союзники з НАТО це визнають, - наголосив Клеверлі.

Байден не дає жодних послаблень

А ось президент США Джо Байден вважає, що для України не має бути жодних послаблень в алгоритмі вступу до НАТО.

– Ні. Тому що вони мають відповідати однаковим стандартам. Тому я не збираюся полегшувати. Я думаю, що вони зробили все, щоб продемонструвати здатність до військової координації, але є ціла проблема, чи безпечна їхня система (держави. – Ред.)? Чи не корумпована вона? Автоматично вступу не може бути, - сказав Джо Байден.

Хоча тут же представник Пентагону Сабріна Сінгх заявила, що Україна матиме власний шлях вступу до Альянсу. "США надихає те, як до Альянсу рухається Швеція. Щодо України, то вона матиме свій власний шлях вступу до НАТО", - сказала вона.

Альтернатива вступу до НАТО

Але попри всі ці оптимістичні сигнали Україні навряд чи вдасться отримати запрошення до НАТО на цьому саміті. Генеральний секретар Єнс Столтенберг прямо заявив, що на саміті у Вільнюсі не буде формального запрошення України до альянсу і що це питання не обговорюватимуть.

- На саміті у Вільнюсі і під час підготовки до саміту ми не обговорюватимемо питання щодо надання офіційного запрошення, - зазначив він. При цьому Столтенберг наголосив, що лідери країн НАТО обговорять, як наблизити Україну до членства в альянсі.

Для цього може бути створена Рада НАТО – Україна, яка на певний час замінить вступ нашої країни до блоку. Наразі існує такий формат співпраці нашої держави з альянсом, як Комісія Україна – НАТО. Комісія служить форумом для консультацій між членами альянсу та Україною з питань безпеки, які мають спільний інтерес. Але на ній не ухвалюються конкретні рішення.

- Якщо союзники домовляться створити Раду НАТО - Україна, це означало б, що це будуть 32 рівні учасники за одним столом і що це орган, який може ухвалювати рішення, - сказав Столтенберг. Він пояснив, що Рада НАТО – Україна – це структура для більш глибокої співпраці.

У Києві до такої ідеї поставилися без особливого ентузіазму.

- Заснувати Раду Україна – НАТО без рішучого кроку до членства – все одно що надати танк без зброї. НАТО потрібна Україна як держава-член Альянсу, а не просто як привілейований партнер, – заявив глава МЗС Дмитро Кулеба.

Думка експерта

Тарас Загородній, експерт-міжнародник:

- Якщо навіть нас і не запросять до НАТО, то нічого трагічного в цьому немає. Президент США Джо Байден дуже обережно зараз ставиться до розширення НАТО за рахунок України, щоб не звинуватили Америку у війні в Україні проти ядерної держави Росії. Адже якщо нас ухвалять, то, згідно зі ст. 5 Статуту НАТО, США та інші країни-члени блоку мають ввести свої війська в Україну для відбиття російської агресії. А цього на Заході не хочуть. І ми самі повинні розуміти, що вирішення питання про членство України в альянсі до виходу наших військ на кордони 1991 року не буде! Тож нам наразі краще більше військової та фінансової допомоги від НАТО, ніж марних надій щодо вступу до нього. Літаки, танки та ракети для нас зараз набагато важливіші, ніж папірець про вступ до блоку.

Новини по темі: НАТО Литва саміт