23 грудня
Завантажити ще

Що не так зі Швейцарією: чи змінить дозвіл на реекспорт зброї її ставлення до України

Що не так зі Швейцарією: чи змінить дозвіл на реекспорт зброї її ставлення до України
Фото: Denis Balbous/ REUTERS

У росіян вийшло. Довести нейтральну у військовому відношенні країну, як Швейцарія, до згоди на реекспорт зброї, а це вже дзвіночок.

З 1815 року швейцарці відмежовувались від участі у будь-яких політичних чи військових конфліктах, не вступали у військові союзи і не пропускали через свою територію іноземні війська. При цьому маючи населення у 8,8 млн осіб, Швейцарія встановила обов'язкове проходження військової служби для громадян чоловічої статі віком від 18 до 33 років.

А в червні 2023 року, будь ласка, парламент Швейцарії вирішив, що реекспорт зброї до воюючих країн (наприклад, в Україну) не суперечить концепції швейцарського нейтралітету. Торік Швейцарія відхилила запити від Німеччини, Іспанії та Данії, які володіють швейцарською зброєю та були готові реекспортувати її до України. Мовляв, закон не дозволяє порушувати нейтралітет.

2023-го, дивлячись з боку на те, що творить Росія в Україні, швейцарці завагалися. Згадали, що ще у серпні 2022-го Росія заздалегідь звинуватила Швейцарію у втраті статусу нейтральної держави – тому що Конфедерація приєдналася до європейських санкцій проти РФ. «Ну раз так…» – розвели руками швейцарці, і щось зрушило у двовіковому механізмі нейтралітету. Ще 1 червня країна забороняла іншим державам постачати в Україну військову техніку швейцарського виробництва, зокрема, боєприпаси для німецьких танків «Леопард». А вже 7-го сенат швейцарської Конфедерації дозволив перепродаж зброї до країн, які у рамках військового конфлікту, з погляду міжнародного права, забезпечують самооборону.

Поки що не подзвонили

Але не варто думати, що Швейцарія раптом змінила свою Конституцію або щось усвідомила і перейнялася, або сталося якесь диво. Безумовно, зовні Конфедерація висловлювала підтримку Україні, та ми самі бачили у наших містах десятки гуманітарних організацій зі Швейцарії, і частина наших біженців знайшла тимчасовий притулок у містах Конфедерації.

Країна не входить ні в ЄС, ні в НАТО, ні в зону євро, але знаходитися осторонь європейців, які згуртувалися перед російською загрозою, було якось дивно. А вона знаходилася... Переминалася з ноги на ногу, захищалася нейтралітетом і вдавала, що її не цікавить, що там у східному кутку Європи відбувається. Сусіди просили Швейцарію хоча б запровадити санкції проти окремих громадян країни-агресора, а найкращий швейцарський друг – Німеччина – всерйоз образився, звівши спілкування до холодних дипломатичних прийомів.

Справа дійшла до того, що на початку березня 2022 року голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн зателефонувала тодішньому президентові Швейцарії Іньяціо Кассісу, і ще за кілька днів міністерство закордонних справ видає Швейцарській Конфедерації нерішуче комюніке про приєднання до санкцій проти росіян – зокрема, активів. Та неквапливість, з якою Швейцарія займається санкціями, дратує Європу. А небажання допомагати зброєю чи хоча б дати дозвіл на перепродаж країнами продукції швейцарського ВПК змушує думати найгірше.

У квітні цього року новий президент Швейцарії Ален Берсе їде на зустріч із канцлером Німеччини Олафом Шольцом. Дружньої зустрічі не виходить: Швейцарія, як і раніше, бубонить про нейтралітет і хоче врегулювати війну дипломатично. Німеччина на пальцях пояснює, що вже ніяк не вийде, і нехай швейцарці знайдуть на карті світу, наприклад, міста Bakhmut, Mar`inka чи Popasnaya в Україні. І подивляться, на що вони перетворилися.

Чи це стало останньою краплею, чи повінь після підриву Каховської дамби (сумний каламбур), але сенат взяв і прийняв таке рішення, про яке ще місяць тому і мови бути не могло. Може, щось і вийде, як мінімум, дружба з Німеччиною спалахне з новою силою.

Кримінально карається… концерт

Сказати, що Швейцарія прикипіла до України душею і зробить усе можливе для її перемоги, мабуть, не можна – кожен має свій інтерес, особливо у війні. До України у Швейцарії є питання – щоправда, українці мають і підозру, що ці питання лобіює не хто інший, як Росія.

Наприклад, 5 червня було скасовано концерт українського співака Артема Пивоварова у Цюріху. У мерії висловили «занепокоєння тим, що концерт може спричинити сильну полеміку».

Як виявилося, було анонімне повідомлення на адресу адміністрації Цюріха, в якому містилися фотографії та пости зі сторінки співака у соцмережі Facebook, на яких Пивоваров позує із червоно-чорним прапором. Також на деяких фото стоїть емблема у вигляді стрілки, яка вказує нагору, і напису «Одін» - запрошені швейцарські експерти заявили, що це «відзнака для випускників шкіл рейхсфюрерів». Що це за школи – незрозуміло, але цюріхські чиновники нагадали, що використання нацистських символів може бути кримінальною справою і підлягати покаранню. У письмовій відмові Пивоварову повідомляється: «є ознаки, що Артем Пивоваров близький до груп, що схвалює націоналістські екстремістські ідеї, що суперечить нашим демократичним цінностям».

Сам співак неодноразово заявляв, що кошти від концертів він передає на купівлю боєприпасів та спорядження для ЗСУ.

В аналогічну ситуацію потрапив і український артист Олег Скрипка. Йому також заборонили проводити концерт у Цюріху.

- Цілком безпідставно мене звинувачують у прихильності до ультранаціоналістичної ідеології, що є абсолютною брехнею. Отже, не перевіряючи фактів, закордонні медіа розповсюджують цю дезінформацію, що призводить до скасування концерту в Цюріху, - написав Скрипка на своїй сторінці у соцмережах.

Обидва артисти впевнені, що провести благодійні концерти у Швейцарії завадили прокремлівські сили, російська пропаганда та численні фейки про українців.

Тож радіти рішучому кроку Швейцарії українцям поки що рано – подивимося, що буде у підсумку. І не зайве пам'ятати: у кожного у війні завжди тільки свій інтерес.