Проти пенсійної реформи у Франції протестують навіть студенти
Уряд Франції ледве уникнув вотуму недовіри від парламенту. Його висловили після того, як Еммануель Макрон, оминаючи нижню палату, хотів провести непопулярні зміни до пенсійної системи. Вотум недовіри було внесено центристською партією, і за нього проголосували 278 депутатів. Однак це на дев'ять голосів менше, ніж необхідно для його ухвалення.
Французів хочуть змусити більше працювати
Нагадаємо, що уряд Франції оголосив про намір запровадити реформу пенсійної системи, яка передбачає підвищення на два роки пенсійного віку (з 62 до 64 років). Після цього профспілки закликали до страйків та протестів. Як стверджують представники профспілок, ця пенсійна реформа несправедлива й непотрібна.
Опитування також показують, що четверо із п'яти громадян виступають проти підвищення пенсійного віку. Зазначається, що право вийти на пенсію у відносно молодому віці глибоко цінується у Франції, і реформа стане серйозним випробуванням здатності президента Еммануеля Макрона досягти змін, оскільки в країні зростає соціальне невдоволення збільшенням вартості життя. Пенсійна реформа Макрона передбачає вихід на пенсію у 64-річному віці.
Нині цей показник - 62 роки - є найнижчим значенням пенсійного віку в Західній Європі. Навіть якщо у Франції піднімуть пенсійний вік до 64 років, він залишиться одним із найнижчих у Європі. Для порівняння: пенсійний вік в Італії та Німеччині становить 67 років, у Великій Британії – 66, в Іспанії – 65.
Реформування пенсійної системи у Франції мало відбутися у 2020 році, але процес заморозили через пандемію коронавірусу. Уряд Франції планує, що пенсійний вік підвищуватиметься на 3 місяці на рік починаючи з вересня аж до 2030 року. Додамо, що з 2027 року для отримання повної пенсії французам потрібно буде відпрацювати 43 роки.
Після цієї заяви на вулиці Парижа вийшли протестувальники. Але 12 березня Сенат Франції проголосував за пенсійну реформу незважаючи на протести. Того ж дня у Парижі між протестувальниками проти пенсійної реформи та поліцією сталися сутички.
Макрон дуже сильно ризикує
20 березня у багатьох містах Франції знову розпочалися нові протести після провалу вотуму недовіри уряду та затвердження пенсійної реформи. Цього разу від протестувальників звучали вимоги вже не лише відхилення реформи, але й відставки президента Еммануеля Макрона та прем'єр-міністра Елізабет Борн.
Протести пройшли у Парижі, Бордо, Страсбурзі, Ліоні, Ренні, Тулузі та ще десятках міст. Деякі учасники демонстрацій підпалювали сміттєві контейнери та били рекламні щити. У містечку Абвіль протестувальники увірвалися до будівлі мерії, а в Бресті поліцейським довелося захищати офіс одного із депутатів.
Найсерйозніші зіткнення між силовиками та протестувальниками сталися у столиці, помічали, зокрема, випадки необґрунтованого застосування сили з боку правоохоронців. Французькі ЗМІ повідомляють, що щонайменше 142 особи затримані лише у Парижі. Співрозмовники Le Figaro наводять ще більші цифри - понад 240 затриманих у столиці, переважно за підпали та вандалізм на вулицях.
Профспілки тим часом закликають учасників "збільшити мобілізацію" та виходити на регулярні масові демонстрації з 23 березня і надалі.
Незважаючи на масштаб акцій, слід зазначити, що їх проведення відбувається дуже організовано. Заздалегідь оголошується дата передбачуваного протесту, повідомляється про зміни роботи громадського транспорту, зупинення роботи навчальних закладів. До речі, студенти та учні традиційно одні з найактивніших верств населення, що беруть участь у протестах. Чому підвищення пенсійного віку турбує навіть школярів? Вони вбачають у цьому утиск своїх громадянських прав і свобод, на що реагують дуже болісно.
Ще одна особливість нинішніх подій - це те, що вони охопили здебільшого великі міста країни. У провінції все проходить значно спокійніше. Люди вишиковуються в колони, озброюються прапорами профспілкових організацій, плакатами з протестними гаслами та мирно, під наглядом поліції, проходять центром міста. Після чого задоволені собою окуповують столики біля кафе та ресторанів, де й відзначають те, що сталося.
В тему
Пенсійна реформа є вкрай важливою для президента Еммануеля Макрона. Його передвиборча кампанія минулого року була заснована на обіцянці зробити економіку країни більш конкурентоспроможною у світі, включаючи заяви про те, що Франція "має більше працювати". Еммануель Макрон заявляє, що це найважливіша реформа, без якої на економіку країни чекає сумне майбутнє через старіння населення і зростаючий дефіцит пенсійних коштів.
Перемігши на виборах у червні 2022 року без суттєвої переваги, партія Макрона не набрала більшості голосів у парламенті, і зараз президент очолює центристський уряд меншості. Його авторитет у країні висить на волоску, і невдача в парламенті стала б для Макрона найсильнішим політичним ударом.
