Українська формула миру передбачає не лише закінчення бойових дій і повернення під український прапор всіх населених пунктів в кордонах 1991 року, але й компенсацію росією всіх збитків, які були завдані на території України з 2014 року, а особливо з 24 лютого 2022 року. Чи варто нам сподіватись на виплату репарацій? За які кошти може відбуватись компенсація збитків? Хто разом з російським президентом Володимиром Путіним може опинитись на лаві підсудних Міжнародного трибуналу? Як Україна буде конфісковувати та розпоряджатися майном та активами осіб, які потрапили в український санкційний список?
На ці та інші важливі актуальні питання в інтерв’ю kp.ua відповідає заступниця міністра юстиції України Ірина Мудра. Сьогодні ми публікуємо другу частину інтерв’ю. З першою частиною – про санкції олігархам та позови проти росії в ЄСПЛ - можна ознайомитись тут.
- 14 листопада Генасамблея ООН ухвалила резолюцію про створення механізму компенсації росією збитків. Я так розумію, це було таке рамочне рішення, під яке будуть виписувати конкретні механізми?
- Щоб відбулось це рішення Генасамблеї ООН, ми пройшли досить довгий шлях.
Сьогодні не існує жодного судового чи юридичного інституту, який би міг винести рішення і зобов’язати росію компенсувати усі завдані нею збитки внаслідок військової агресії на території нашої країни.
Україна зрозуміла, що потрібно запропонувати міжнародній спільноті, міжнародному праву якесь нове рішення. Для цього в травні указом президента була створена робоча група для розробки та впровадження міжнародного механізму отримання компенсацій за шкоду, завдану російською агресією. Ми розробили концепт такого компенсаційного механізму.
Далі почалися індивідуальні перемовини з країнами щодо його обговорення, впровадження. І ми зрозуміли, що можемо його впровадити, якщо матимемо політичну та юридичну легітимізацію концепту. І таку політичну легітимізацію нашому механізму могла б дати якась потужна міжнародна інституція. ООН!
Оскільки йдеться про відшкодування збитків, завданих агресією однією з держав, яка є членом ООН, відповідно, рішення про обов’язок рф сплатити збитки мало б бути рішенням Радбезу ООН. Як це було зроблено у випадку незаконного вторгнення Ірака в Кувейт. Рішення Радбезу обов’язкове до виконання!
У нашому випадку сподіватись на Радбез ООН було марною справою, оскільки росія як постійний член має право вето і ветує всі ініціативи, які, на їхню думку, не в інтересах путінського режиму. Тому ми прийняли рішення звернутися до Генасамблеї ООН. І отримали політичну підтримку - Резолюцію, над якою ми працювали 4 місяці, схвалили. За документ проголосувало 94 країни, це є потужним політичним сигналом, що компенсаційний механізм має бути створено!
А тепер власне про Резолюцію. Вона містить три посили.
- Як він буде виглядати? Хто його буде адмініструвати?
- Це буде цифровий реєстр, створений на підставі міжнародного договору: будь-яка фізична та юридична особа зможуть заявити про свої збитки внаслідок російської агресії, додати доказову базу. Тому ми закликаємо громадян і бізнес все ретельно фіксувати, збирати докази. Це все потрібно буде завантажувати в реєстр.
Інформація, яка зараз генерується в «Дії» щодо фіксації збитків, буде автоматично перенесена в Міжнародний реєстр.
Адміністрування його буде не в Україні, а в європейській юрисдикції. Буде обрана одна з країн, яка має досвід організації або розміщення міжнародних організацій. Форма цього Реєстру – міжнародна організація, яка матиме відповідні імунітети, захист, в тому числі дипломатичний.
- Вже відомо країну, в якій розташують реєстр?
- Відомо. Але я б не хотіла називати, бо ми очікуємо пропозицію від цієї країни. Сподіваюсь, що протягом пів року вдасться запустити цей реєстр.
- Якісь фільтри для заявників будуть?
- Реєстр складатиметься з секретаріату і комісії, яка буде визначати допустимість заявки для включення в реєстр.
- Хто оцінюватиме суми збитків – заявник?
- Ні. Буде працювати Компенсаційна комісія, яка складатиметься з юристів, судових експертів, оцінщиків, технічного персоналу. Тут ми бачимо співпрацю з міжнародним організаціями. Можливо, Світовий банк, який зможе надавати таку оціночну експертизу.
- А чому вирішили йти в міжнародну юрисдикцію, а не користатися тим самим реєстром в «Дії»?
- По-перше, ми хочемо відразу залучити до цього процесу країни, в яких знаходиться найбільша кількість російських активів – країни "великої сімки". По-друге, щоб до рішень комісії такого реєстру ні у кого не виникало запитань. Україна - все ж таки зацікавлена сторона.
Спільне створення Міжнародного реєстру збитків, завданих агресією рф - представники Мінюсту та їхні колеги з Федерального міністерства юстиції ФРН. Фото: facebook.com/iryna.mudra.7
- Добре, інформацію зібрали, оцінили, а як, власне, компенсувати заявлені збитки?
- Напрацьовуємо концепт Компенсаційного фонду, з якого відбуватиметься покриття завданих збитків. Ми наполягаємо на тому, щоб цей фонд наповнювався, в першу чергу, активами і грошима росії, які зберігаються в юрисдикціях інших країн, зокрема країн "великої сімки". Але поки що немає готовності партнерів з G-7 конфіскувати російські золотовалютні резерви і передавати в цей фонд. Дискутуємо щодо можливого юридичного рішення, яке б влаштовувало наших партнерів.
Друге джерело – добровільні внески держав, які підпишуть міжнародний договір про Міжнародний реєстр збитків та створення компенсаційної комісії.
Третє джерело – відсоток від продажу росією нафти, газу тощо іншим країнам. Але на це потрібна згода росії.
- Але станом на зараз ви таку згоду точно не отримаєте.
- Ви слушно зауважили, що це станом на зараз. Що буде через пів року- рік і чи захоче росія повернутись в цивілізований світ і знову стати учасницею ринку капіталу, боргових зобов’язань, отримання зовнішніх запозичень – політика росії може змінитись. Тому ми хочемо цю опцію залишити для росії.
Обговорюється ще четверте джерело наповнення такого фонду - конфіскація приватних активів приватних осіб - росіян. Це те, що вже почала робити з активами Абрамовича Канада. П’ятий варіант отримання коштів - донейти різних міжнародних фінансових організацій.
- Пані Ірино, а чому ви вживаєте термін "компенсаційний механізм", а не просто – виплата репарацій?
- У класичному розумінні виплата репарацій - це форма матеріальної відповідальності суб’єкта міжнародного права за шкоду, спричинену в результаті здійсненого ним міжнародного правопорушення іншому суб’єкту міжнародного права, зокрема, відшкодування державою, за мирним договором (договором про нейтралітет) чи іншими міжнародними актами, збитків, заподіяних державі, що зазнала нападу. Тобто, так чи інакше, для виплати репарацій має бути згода держави. У нашому випадку це може мати місце або й ні. А запропонований компенсаційний механізм буде працювати за будь-якого сценарію завершення війни.
- Чи закладаються якісь часові рамки виплати компенсації?
- Ми напрацьовували наш компенсаційний механізм за прототипом Ірако-Кувейтського. Він був сформований 1991 року. Розгляд претензій завершився в 2015 році. Остання виплата по завершеним претензіям відбулась у лютому 2022 року. Тобто 30 років тривав процес.
Ми намагаємось сконструювати все так, щоб все відбувалось набагато швидше. Наприклад, в проєкті створення Міжнародного реєстру є норма, яка окреслює, що претензії стосовно завданих збитків можна буде подавати ще протягом пів року - рік після завершення війни.
- Заявляти можна буде лише про фізичну, матеріальну шкоду чи й психологічну?
- Ми обговорюємо з партнерами такі категорії претензій.
- І компенсації по якій з цих категорій будуть в пріоритеті?
- В пріоритеті буде компенсація найбільш вразливим верствам населення, які вимушено покинули свої домівки, зазнали тортур, родичів яких вбили.
- Наразі про яку суму збитків йде мова?
- На конференції в Лугано прем’єр-міністром України Денисом Шмигалем була озвучена цифра в 750 млрд доларів. А це означає, що навіть резервів Центробанку росії - біля 300-350 млрд доларів, які є в країнах "великої сімки" - не вистачить, щоб все компенсувати.
На зустрічі з постійним представником України в ООН Сергієм Кислицею. Фото: facebook.com/iryna.mudra.7
- Часто можна почути про Спеціальний трибунал щодо злочину агресії Росії проти України. Поясніть простою мовою, як на практиці це буде виглядати? Як швидко може запрацювати? Хто судді? Будуть судові процеси виключно проти військово-політичного керівництва РФ чи, можливо, й російських пропагандистів, які з телевізійних екранів розпалювали збройну агресію проти України?
- Створенням такого Спеціального трибуналу займається МЗС разом з Офісом президента. Наразі маємо підтримку багатьох парламентських асамблей, ПАРЕ, НАТО, Європарламенту, Комітету Ради Європи щодо створення Спеціального трибуналу для розгляду злочину агресії росії проти України.
Часто чую запитання: а чому саме трибунал і чому недостатньо наявних кримінальних інструментів, щоб притягнути Путіна до відповідальності? Українські правоохоронні органи і суди не мають компетенції щодо засудження найвищого керівництва іншої країни, оскільки воно має імунітет. Міжнародний кримінальний суд теж не має відповідних повноважень.
По-перше, він розглядає виключно воєнні злочини, злочини проти людяності, злочин геноциду, а не притягнення до відповідальності найвищих посадових керівників держави за злочин агресії. По-друге, ні Україна, ні росія не ратифікували Римський статут МКС і Кампальські поправки до нього щодо злочину агресії. Тому єдиний варіант – створення Трибуналу на кшталт Нюрнбергського процесу чи трибуналу по Мілошевичу.
Юрисдикція і функції такого трибуналу будуть визначені в статуті, який буде додатком до багатостороннього договору з міжнародною організацією або окремими країнами про створення такого Спеціального трибуналу. І знову таки, нам важливо отримати політичну та юридичну легітимізацію створення такого трибуналу. Для цього наші колеги звертаються до Генасамблеї ООН з проханням підтримати відповідну резолюцію.
Створення трибуналу буде відбуватись за тими принципами і нормами, які застосовуються в МКС і викладені в Римському статуті. Судочинство в ньому буде вершитись виключно над вищими посадовими особами військового і політичного керівництва рф: президентом, міністром оборони і т.п.
Народилася у 1975 році на Львівщині.
Освіта: закінчила Дрогобицький державний педагогічний університет, ЛНУ ім. Івана Франка, отримала ступінь магістра з ділового адміністрування КШЕ та пройшла курс англійської мови для юристів в Університеті Кембріджу.
Кар’єра: займала керівні посади у кількох українських банках. У 2015-2022 працювала у «Ощадбанку». З травня 2022 року - заступниця міністра юстиції України.