Закони розбрату: які останні рішення Верховної Ради люди вимагають негайно скасувати
На період дії воєнного стану пленарні засідання задля безпеки парламентарів проходять в закритому режимі: журналісти в Верховну Раду не допускаються (окрім представників телеканалу «Рада»), трансляція засідання не ведеться. Про що проголосували народні обранці та з якими баталіями проходило голосування, українці дізнаються постфактум, з окремих меседжів парламентарів та/або зі стенограми Верховної Ради.
Періодично можна почути, що тишком-нишком депутати приймають казна що, не переймаючись громадським осудом. Не стали винятком рішення, ухвалені на пленарних засіданнях парламенту 13-14 грудня.
«КП в Україні» виокремила 3 законопроєкти, до яких, м’яко кажучи, у громадськості виникли питання.
Містобудівна реформа чи подарунок будівельній мафії
На пленарному засіданні 14 грудня народні депутати 228 голосами проголосували за закон №5655.
«5655 про реформу містобудування проголосовано! Прогресивна Україна - це нульова толерантність до корупції та прагнення до повної автоматизації всіх дозвільних процесів. Це мінімум впливу чиновників на прийняття рішень. Це взаємодія з іноземними партнерами … на рівні застосування кращих світових практик і імплементація їх в Україні через відповідні законодавчі зміни, - так прокоментувала прийняття законопроєкту один з його ідеологів, авторів народна депутатка Олена Шуляк.
Водночас на сайті президента активісти зареєстрували петицію з вимогою до президента скористатись правом вето – не підписувати цей закон.
Автор петиції Владислав Проценко впевнений, що цей закон пришвидшить «процес хаотичного забудування наших міст і паплюження історичних пам'яток».
За три дні петицію підписали понад 38 тисяч громадян (для розгляду президентом потрібно було заручитись 25 тисячами голосів. Однак від кількості голосів рішення президента не залежить).
Чому ж критикують законопроєкт? Ось декілька головних недоліків.
- Документ виписаний так, що забудовників фактично ніхто не зможе контролювати, окрім них самих. Для цього достатньо буде створити «незалежну» фірму, яка й надаватиме висновок, чи дії забудовника відповідають закону (чи є у нього всі дозвільні документи на будівництво, чи не порушує він свої зобов’язання перед інвесторами і т. д.). Прокуратура і органи місцевого самоврядування не зможуть дати по руках недобросовісним забудовникам.
- Ба, більше – якщо в судовому порядку забудовника визнають винним в фабрикуванні документів на початок будівництва, то незаконне будівництво не зупиняється! Процедура по зупиненню в законопроєкті не виписана. Громадським активістам не можна буде пікетувати і домагатись припинення незаконного будівництва.
Крок до узурпації Конституційного суду
Парламентарі в цілому ухвалили законопроєкт №7662 щодо відбору кандидатур на посаду судді Конституційного суду України на конкурсних засадах. «За» – 245 народних обранців. Документ передбачає створення нового спеціального органу – Дорадчої групи експертів, вона буде сприяти суб’єктам, які призначають суддів КСУ (президентові, Верховній Раді, з’їзду суддів), в оцінці моральних якостей і рівня компетентності у сфері права кандидатів на посаду судді Конституційного суду. Група складатиметься з шести осіб: трьох міжнародних експертів і по одному представнику від президента, парламенту та з'їзду суддів.
На перший погляд здається все чинно й благородно. Але експерти вказують на такі ризики.
- Вирішальний голос у комісії, яка відбирає суддів КСУ, має бути в НЕЗАЛЕЖНИХ експертів, а не в політиків. Замість цього проголосували редакцію, в якій ТРОЄ з шести членів комісії - призначенці політиків і судової мафії (з'їзду суддів), а рішення приймається простою більшістю. Це означає, що суддями КСУ зможуть стати ТІЛЬКИ ті, хто політиків і судову мафію влаштовує, - пояснює голова правління Фундації DEJURE Михайло Жернаков.
За його словами, наразі ситуація складається так, що вже за пару місяців влада контролюватиме 10 із 18 суддів КСУ, тобто матиме контроль за будь-яким рішенням КСУ. Незабаром доведеться обрати за новими правилами (у разі підписання президентом законопроєкту) трьох суддів за квотою Верховної Ради і ще двох за квотою з’їзду суддів.
Посилення кримінальної відповідальності військових
Без зайвого шуму і галасу народні депутати ухвалили законопроєкт № 8271 про посилення кримінальної відповідальності військовослужбовців. Документ збурив правозахисну та військову спільноту. На сайті президента вже зареєстровано петицію щодо ветування законопроєкту.
- Коли законопроект №8271 стане законом, командування отримує безпрецедентні важелі шантажу та покарання військових в’язницею практично за будь-яку критику їхніх рішень, навіть якщо рішення некомпетентні та спираються на невдалий бойовий менеджмент (а таке трапляється нерідко). За непокору - від 3 до 10 років, невиконання наказу - від 3 до 7 років, погроза або насильство щодо начальника - від 5 до 10 років, самовільне залишення частини або місця служби - від 5 до 10 років, дезертирство - від 5 до 12 років тюрми, самовільне залишення поля бою або відмова діяти зброєю - від 5 до 10 років тюрми. При цьому зверніть увагу: забирається можливість умовного терміну і дострокового звільнення. Тобто у військових немає можливості бути звільненими за пом'якшуючими обставинами, - розповідає про негативні аспекти законопроєкту авторка петиції Тетяна Костогризенко.
За словами військовослужбовиці Ярини Чорногуз, подібні законопроєкти надзвичайно деморалізують захисників країни. Особливо на фоні того факту, що «винних у вищому керівництві державою за провал підготовки збройних сил до повномасштабного вторгнення та провал оборони на перших етапах, особливо півдня, - так і не посадили, а вже скоро рік».
Ярина обурена тим, що рядовий склад можуть посадити за те, що військові часто вимагають кращого менеджменту операцій, аби вони мали шанс, виконавши їх, - вижити.
- Я розумію, що, можливо, велика кількість втомлених та дезертирів штовхає на кроки зі збільшенням покарання. Чому не залишили одну-єдину статтю - дезертирство - як кримінальну? Чому не дати можливість на справедливий суд та пом'якшуючі обставини кожному бійцю після його служби на захисті Батьківщини? Невже ми на це не заслужили? Невже незрозуміло, що посадять просто купу невгодних командуванню, досвідчених та обстріляних бійців і командирів нижчої ланки, які відмовлятимуться вести своїх людей на забій під час якоїсь некомпетентно спланованої операції? - задається питанням Чорногуз.
