21 листопада
Завантажити ще

НАТО обіцяє допомогти Україні пережити зиму

НАТО обіцяє допомогти Україні пережити зиму
Фото: REUTERS/Stoyan Nenov/Pool

29 листопада завершився перший день саміту міністрів закордонних справ країн НАТО у Бухаресті. До участі були запрошені також двоє майбутніх членів НАТО - Фінляндія та Швеція, які чекають на повну ратифікацію своїх заявок, а також представники країн, які бажають стати членами НАТО - України, Грузії, Боснії та Герцеговини.

Країни Блоку допоможуть відновлювати енергетичні об'єкти

На саміті представники країн НАТО заявили про подальшу підтримку України та пообіцяли допомогти відновити її енергетичну інфраструктуру. За підсумками першого дня саміту, глави МЗС країн НАТО ухвалили заяву із засудженням обстрілів української енергетичної інфраструктури.

- Агресія Росії, включаючи її постійні та безсовісні напади на українську цівільну  енергетичну інфраструктуру, позбавляє мільйони українців базових послуг. Ми продовжимо та посилимо політичну та практичну підтримку України, оскільки вона захищає свій суверенітет та територіальну цілісність, і підтримуватимемо її стільки, скільки потрібно, - йдеться у заяві.

А також пообіцяли сприяти Україні у процесі відновлення її енергетичної інфраструктури та захисту населення від ракетних ударів. Проте експерти радять не покладати великих надій на заяву країн НАТО.

- Варто очікувати на якісь конкретні рішення щодо допомоги Україні у військовій та інфраструктурній галузі. Але якихось великих очікувань Києву на нього не варто покладати. НАТО зараз не піде на якісь різкі кроки щодо Росії. Для Блоку російсько-українська війна – це виклик, і він зараз шукає форми та механізми адаптації до цієї ситуації, – вважає політолог Олег Саакян.

Київ просить зброю

Присутній на саміті глава МЗС України Дмитро Кулеба на спільній пресконференції з генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом закликав прискорити постачання зброї.

- Минулого разу, коли я був запрошений на засідання НАТО, я прийшов із трьома словами: зброя, зброя, зброя. З того часу багато було зроблено для надання допомоги Україні, щоб оснастити нашу армію необхідною зброєю. Ця зброя допомагає нам звільнити наші території, врятувати людей від тортур та принизливого звернення російських окупаційних військ... Сьогодні я маю три інші слова: швидше, швидше, швидше. Ми цінуємо все, що було зроблено, але війна триває, – сказав Кулеба.

Під час саміту його учасники обговорюють збільшення військової допомоги, включаючи системи протиповітряної оборони, боєприпаси, паливо, медикаменти та зимове спорядження. Однак поки невідомо, чи обговорюватимуть учасники зустрічі можливості розширення поставок наступального озброєння, про що наполегливо просить українська сторона.

- Саміт у Румунії забезпечить нові партії нелетальної допомоги Альянсу для України: включаючи паливо, електрогенератори, медикаменти, зимове спорядження та пристрої для придушення безпілотних літальних апаратів. Окремі союзники також, ймовірно, оголосять про нові постачання військової техніки для України, - повідомляє Associated Press.

Зима буде важкою

На цьому ж саміті НАТО збирається оголосити про нову допомогу Україні через енергетичну кризу в країні, спричинену російськими бомбардуваннями.

Про майбутню важку зиму говорив Йєнс Столтенберг. Він уточнив, що країни НАТО готові прийняти більше біженців узимку, якщо це буде потрібно.

- Ми маємо бути готовими до того, що в інші країни Європи прибуде більше біженців внаслідок навмисної атаки Росії на критично важливі об'єкти в Україні. Водночас очікується і нових ударів по інфраструктурі, - сказав він.

- Північноатлантичний альянс, як і раніше, має твердий намір підтримувати Україну взимку, навіть незважаючи на відсутність надій на швидке мирне врегулювання конфлікту. Зрештою, буде знайдено дипломатичне рішення. Так було у кожному конфлікті. Але ми ще не дійшли цього, - заявила глава МЗС Канади Мелані Жолі.

До речі

Вступ України до Альянсу не обговорювався

Саме у цьому ж місті, у Бухаресті, 14 років тому на саміті НАТО було підтверджено, що Україна та Грузія стануть членами Альянсу. Однак цим країнам так і не дали План дій щодо членства в НАТО.

Цього ж разу члени НАТО знову заявили про свою політику відкритих дверей Альянсу.

- Ми підтверджуємо рішення, прийняті нами у 2008 році на зустрічі у верхах у Бухаресті, і всі наступні рішення щодо Грузії та України, - заявили в Альянсі, але знову ж таки не дали Києву жодних конкретних перспектив із цього приводу.

Нагадаємо, що у 2008 році на саміті НАТО Альянс визнав євроатлантичну перспективу України та Грузії.

- НАТО вітає євроатлантичні прагнення України та Грузії щодо членства в НАТО. Ми погодилися, що ці країни будуть членами НАТО, - озвучив текст підсумкового комюніке Яап де Хооп Схеффер, на той час генсек Альянсу. Він висловив упевненість, що це «початок процесу, який призведе до членства України в Альянсі». Серед країн, які підтримали такий курс Києва та Тбілісі, були США на чолі з Джорджем Бушем-молодшим.

Проте саміт у Бухаресті відмовився представити двом країн План дій щодо членства в НАТО. Ця відмова була багато в чому обумовлена позицією Німеччини та Франції, які, як з'ясувалося пізніше, побоювалися спровокувати Путіна. У 2022 році, вже у розпал війни в Україні, колишній канцлер Німеччини Ангела Меркель визнала, що у 2008 році навмисно блокувала рух України до НАТО.

І зараз Україна має лише статус країни-аспіранта НАТО. Це означає, що Альянс офіційно визнає інтерес держави у приєднанні до Блоку, і країна отримує запрошення вступити в інтенсивний діалог з НАТО з питань членства та пов'язаних із ним реформ.

- Генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив, що після закінчення війни НАТО повернеться до розгляду питання про вступ України до Альянсу. Але одна справа – обговорювати, а інша – реально прийняти до своїх лав. Швидше за все, Україну триматимуть партнером Альянсу, і ми стоятимемо на сторожі НАТО. Комусь потрібно захищати східні кордони цієї організації, яка сама не хоче воювати із Росією. Але приймати нас у неї не будуть, – припускає військовий експерт Олег Жданов.