Чому Росія пішла на поступки у зерновій угоді
Росія повернулася до зернової угоди завдяки активній дипломатії Генерального секретаря ООН Антоніу Гутерріша та президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана.
Судна із зерном пішли
– У координації з Україною вони знайшли слова, які зрозумів Путін. То була позиція сили, а не поступок. "Повернення Росії до виконання своїх зобов'язань у рамках зернової ініціативи яскраво ілюструє дієву формулу: сильна позиція + рішучі дії = результат", - заявив представник Міністерства закордонних справ України Олег Ніколенко.
При цьому він спростував заяви Москви про те, що це стало можливим нібито через те, що Україна взяла якісь нові зобов'язання щодо виконання зернової угоди.
- Володимир Путін заявив, що Росія вирішила розблокувати зернову угоду після надання Україною "гарантій" щодо невикористання "зернового коридору" у воєнних цілях. Україна не використовувала і не планувала використовувати "зерновий коридор" у воєнних цілях. Українська сторона чітко дотримується положень зернової угоди, – зазначив Ніколенко.
І 3 листопада, після поновлення роботи "зернового коридору", ще 6 суховантажів з аграрною продукцією залишили українські порти. Про це повідомив міністр оборони Туреччини Хулусі Акар. Він розповів, що після оголошення Росією про зупинення участі у чорноморській зерновій ініціативі президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган провів багато телефонних розмов зі своїми колегами з Росії та України.
- Я у свою чергу переговорив із міністром оборони РФ Сергієм Шойгу, міністром оборони України Олексієм Резніковим та міністром інфраструктури України Олександром Кубраковим. Ми зазначили, що зернова ініціатива відповідає інтересам усіх сторін, і її зрив призведе лише до негативних наслідків. Переговори дали позитивні результати. Президент Туреччини напередодні повідомив про поновлення роботи "зернового коридору". Після цього з українських портів вийшли ще 6 суден, – сказав Акар.
Навіщо Росія шантажує розривом зернової угоди
Наприкінці листопада закінчується термін дії зернової угоди, яка була підписана у липні на 120 днів. Україна, Туреччина та ООН мають намір продовжити угоду хоч би на рік, щоб забезпечити країни світу продовольством.
Агентство Reuters з посиланням на європейських дипломатів припускає, що Володимир Путін може використати можливе продовження "зернової ініціативи" як спосіб отримати важелі впливу на саміті G20 в Індонезії у листопаді.
Якщо президент РФ таки відвідає захід, це стане першим великим світовим самітом, який він відвідає разом із великими західними лідерами, зокрема - президентом США Джо Байденом, з початку повномасштабної війни проти України.
- Зернова угода буде центральною темою саміту G20, і всі намагатимуться переконати Путіна продовжити її, по суті, дозволити їй відстрочку або продовжити її на більший термін, - сказав дипломат. - Це спосіб для росіян тримати карти в руках на саміті G20, але відстрочення чи продовження на більш тривалий термін зернової угоди нічого їм не коштуватиме. Лідери країн G20 тиснуть на Путіна щодо продовження угоди.
Чим такий важливий «зерновий коридор»
Після повномасштабного вторгнення РФ до України зерно рекордно подорожчало, подолавши максимуми ціни за останні 15 років. Це спричинило збільшення кількості країн, які не зможуть забезпечити себе продовольством.
Статистика Глобального індексу голоду показує, що у 2021 році 811 млн людей у всьому світі лягали спати голодними щовечора; 47 країн мали високий рівень голоду у 2021 році, а у 2022 році оцінка вже на рівні 60 країн; 3,1 млн дітей щорічно помирають від недоїдання. Тому якщо не забезпечити країни продовольством, голодні бунти та міграція біженців з Африки та Азії стануть неминучими.
Зрив реалізації зернової угоди безпосередньо вплине на країни з низьким та середнім рівнем доходу та світові ціни на продовольство, а також посилить гуманітарні кризи та ситуацію у сфері продовольчої безпеки.
- Це рішення поставило під загрозу основний експортний маршрут такого необхідного зерна та добрив для подолання глобальної продовольчої кризи, спричиненої війною РФ проти України, – пояснив представник Європейського Союзу із зовнішньої політики та безпеки Жозеп Боррель.
Зернова угода допомогла стабілізувати і згодом знизити світові ціни на продовольство, а також «перемістити дорогоцінне зерно із однієї зі світових житниць на столи тих, хто його потребує».
- Ініціатива набирає обертів, з кожним днем у світ надходить дедалі більше зерна. Вдалося зменшити удар по найуразливішим, але ще багато чого належить зробити, щоб зберегти доступ і відновити експорт для тих, хто цього потребує. Наразі наша головна надія – Чорноморська зернова ініціатива, – йдеться у звіті ООН.
- Світові ціни на пшеницю та кукурудзу впали на ринках на тлі відновлення "зернової ініціативи", що є найкращим маркером важливості цієї ініціативи для світу, - наголосив міністр інфраструктури України Олександр Кубраков.
– Найкращий спосіб зрозуміти значення Чорноморської зернової ініціативи для всього світу – це подивитися на реакцію ринку після оголошення про стабілізацію ініціативи. Є загальне падіння цін на пшеницю та кукурудзу, – повідомив він.
Думка експерта
Олексій Якубін, політолог:
- Є кілька причин того, чому Росія відмовилася скасовувати зернову угоду і пішла на поступки. Перша – це її імідж у країнах третього світу, куди прямує українське зерно. Наразі Москва намагається заручитися їхньою підтримкою, а якби вона перекрила цей канал, то вийшло б, що вона змушує ці країни голодувати. І другий момент – швидше за все, Росія отримала від Туреччини якісь гарантії на постачання російської продукції поза санкціями, наприклад, тих самих російських добрив.
